Справа № 127/22560/18

Провадження №11-кп/801/342/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді:                        Ковальської І.А.,

суддів:                                        Нагорняка Є.П.,

                                               ОСОБА_2,

з секретарем судового засідання        Агеєвою Г.В.,

з участю:

прокурора                                Миколайчука Д.М.,

обвинуваченого                        ОСОБА_3,

захисника                                ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12018020020003220 від 08.08.2018 за апеляційною скаргою прокурора Марченкова Д.С. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов’язано засудженого ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.

Судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_3 30.07.2018 близько 17:00 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Фуршет», що за адресою: м. Вінниця, вул. Є.Пікуса, 1 А, підійшовши до торгівельного ряду, взяв пачку кави «JacobsMonarch» вагою 400 г, яка належить ДП «Рітейл центр», та поклав її у рюкзак. Надалі пройшов повз розрахункові каси, не розрахувавшись, та покинув територію приміщення магазину «Фуршет».

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4557/18-21 від 27.08.2018, - вартість пачки кави «JacobsMonarch» вагою 400 г складає 317,26 грн.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ДП «Рітейл Центр» матеріального збитку на загальну суму 317,26 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вирок суду в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості . Вказує, що покарання призначене судом є недостатнім для досягнення мети кримінального покарання. Просить ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України до 6 місяців арешту.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи захисника та обвинуваченого, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи учасників провадження, колегія апеляційного суду вважає, що вказана апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій у апеляційній скарзі прокурора не оскаржуються.

Посилання прокурора на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є необґрунтованими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини провадження, особу винного, який притягувався до кримінальної відповідальності, в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою, має незадовільний стан здоров'я, 2 групу інвалідності, у зв'язку з чим потребує постійного лікування, обставину, яка пом'якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини статті, за якою останнього визнано винним, та можливість звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Отже, вимог статей 50, 65 КК України дотримано.

Розглянувши за апеляційною скаргою прокурора матеріали провадження й детально їх вивчивши, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильність призначеного ОСОБА_3 покарання.

Доводи прокурора щодо безпідставного застосування положень ст. 75 КК України, на які він посилається в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Вирок суду першої інстанції є достатньо мотивованим та повною мірою відповідає вимогам закону.

Оскільки в апеляційній скарзі прокурора не наведено переконливих доводів на обґрунтування явної невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого ОСОБА_3, скарга задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування судового рішення першої інстанції, у провадженні не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя: