Справа № 22-1894 2006 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 44 Короля О.П.
Доповідач Щолокова О.В.
РІШЕННЯ
Апеляційного суду Вінницької області
від 11 липня 2006 року.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Щолокової О.В. Суддів: Оніщука В.В., Морозовського В.І. При секретарі Яблонській І.Л. За участю сторін.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційного скаргою начальника КП " ВООБТІ" Свириденко Т.Д.
На рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства " Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним рішення п 192 від 23.03.2006 року та відмову в реєстрації нерухомого майна, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 07.02.2006 року між нею та її братом ОСОБА_2 був укладений договір дарування, за яким позивачка отримала в дар 29/200 часток будинковолодіння АДРЕСА_1. Цей договір було укладено в простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально. ОСОБА_2 не мав можливості оперативно оформити спадщину після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 10.02.2006 року третейську угоду. Згідно цієї третейської угоди спір було розглянуто та 13.02.2006 року було винесено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею права власності за отримане в дар майно. Дане рішення набуло законної сили.
Проте відповідач - КП " ВООБТІ" 29.03.2006 року постановив рішення НОМЕР_1 про відмову в реєстрації права власності позивачки на нерухоме майно, яке остання вважає незаконним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним рішення НОМЕР_1 від 29.03.2006 року реєстратора комунального підприємства " Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про відмову в реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 29/200 часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду від 13 лютого 2006 року.
Зобов'язано комунальне підприємство " Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" здійснити державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на 29/200 часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду від 13 лютого 2006 року.
В задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині визнання незаконним рішення НОМЕР_1 від 29.03.2006 року та зобов'язання відповідача зареєструвати за позивачкою 29/200 часток будинковолодіння АДРЕСА_1, та постановлення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає повному задоволенню з таких підстав.
Задоволивши позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що дарувальник 29/200 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2 набув права власності на це майно з ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з моменту смерті спадкодавця Севастєєвої К.Г. та належним чином розпорядився майном, подарувавши його ОСОБА_1
Проте такий висновок суду є помилковим, та зроблений всупереч нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Як вбачається із матеріалів справи даруватель ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не оформляв, документи про право власності на спадкове майно не реєстрував, а тому не мав законних підстав для відчуження вказаного майна.
Відповідно до ст. 24 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", однією з підстав відмови в реєстрації речового права є невідповідність поданих на реєстрацію правовстановлювальних документів вимогам цього Закону та вимогам інших нормативно-правових актів України.
За таких обставин, перевіривши рішення третейського суду від 13.02.2006 року, згідно якого за ОСОБА_1 визнано право власності на 29/200 часток будинковолодіння АДРЕСА_1, державний реєстратор КП " ВООВТІ " своїм рішенням НОМЕР_1 від 29.03.2006 року цілком правомірно відмовив у проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачкою.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення про часткове задоволення позовних вимог, то, за правилами ст. 309 ЦПК України, рішення, в оскаржуваній частині, підлягає скасуванню з постановленням нового, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу начальника КП " ВООБТІ" Свириденко Т.Д. задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року в частині визнання незаконним рішення НОМЕР_1 від 29.03.2006 року реєстратора комунального підприємства " Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації" про відмову в реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 29/200 часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду в складі третейського судді Білана В.В. від 13 лютого 2006 року та зобов'язання КП " ВООБТІ" здійснити реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на 29/200 часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду в складі третейського судді Білана В.В. від 13.02.2006 року - скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.