УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2006 р.                                                                                                    м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Вотьканича Ф.А., суддів - Лізанця П.М., Кондора Р.Ю.,

з участю прокурора - Фрицюк в.в.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією помічника прокурора Тячівського району на постанову тячівського районного суду від 15 травня 2006 року, якою в задоволенні подання слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області про закриття кримінальної справи та застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітнього

ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

відмовлено, а кримінальну справу повернуто прокурору тячівського району.

Постанова суду мотивована тим, що в матеріалах справи, крім показань потерпілого ОСОБА_2, відсутні будь-які інші докази, які б свідчили, що малолітній ОСОБА_1 викрав гроші в сумі 1476 грн. і які б спростовували його твердження, що він викрав лише близько 200 грн.

В апеляції помічника прокурора Тячівського району порушується питання про скасування постанови суду від 15 травня 2006 року.

Апеляція обгрунтована тим, що суд, відмовляючи в задоволенні подання, взяв до уваги тільки показання малолітнього ОСОБА_1, надавши їм перевагу перед іншими доказами.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просить скасувати постанову суду, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.64, 447, 448 КПК України примусові заходи виховного характеру можуть бути застосовані до малолітнього лише в тому випадку, коли матеріалами кримінальної справи доведено, що малолітній вчинив дії, за які передбачена кримінальна відповідальність.

З матеріалів справи, зокрема з подання, вбачається, що малолітній ОСОБА_1 вчинив викрадення грошей, належних потерпілому ОСОБА_2, в сумі 1467 грн.

справа: № 11-448

категорія:

головуючий у першій інстанції:  медяник м.ю.

Доповідач:   вотьканич Ф.А.

показаннями малолітнього ОСОБА_1, який заперечив факт викрадення грошей на суму 1467 грн., стверджено, що ним було викрадено не більше 200 грн. при цьому малолітній ОСОБА_1 детально розповів на що саме і якому розмірі він витратив викрадені гроші.

Ці його показання повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не перевірено, що та не спростовано грн.

Органом досудового слідства належним чином малолітнім ОСОБА_1 викрадено гроші в сумі 1467 грн твердження ОСОБА_1, що ним викрадено у потерпілого не більше 200

При перевірці подання суд обґрунтовано прийшов до висновку щодо відмови в задоволенні подання про закриття кримінальної справи та застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього ОСОБА_1, оскільки матеріалами справи не доведено, що він причетний до викрадення грошей саме в тій сумі, яка зазначена в поданні.

Враховуючи наведене, підстав для скасування тому числі і серед доводів, викладених в апеляції знаходить.

судового рішення, в апеляційний суд не

на підставі наведеного, апеляційний суд, -

керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України

ухвалив:

апеляцію помічника прокурора Тячівського району залишити без задоволення, постанову судді Тячівського районного суду від 15 травня 2006 року про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру щодо малолітнього ОСОБА_1 - без зміни.

Головуючи

Судді