_{ПОСТАНОВА}

11 липня 2006 року                                                            м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді КОНДОРА Р.Ю., з учас­тю прокурора ФРИЦЮК В.В., при попередньому розгляді кримінальної справи за апеляційним поданням ст. помічника прокурора м. Ужгорода Дьоміної І.Ю., апе­ляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від

26 КВІТНЯ 2006 р., ЯКИМ

ОСОБА_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ст. 332 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину;

ОСОБА_3, уродженця АДРЕСА_1, не судимого,

засуджено за ст. 332 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину, на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначено­го покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку в 1 рік;

ухвалено: запобіжні заходи залишити попередніми: ОСОБА_1 -тримання під вартою із відрахуванням початку строку відбуття ним покарання з 31.10.2005 Р., ОСОБА_3 - підписку про невиїзд; речові докази: автомо­біль ВАЗ-21061, д/н НОМЕР_1, та мобільний телефон „Самсунг" конфіскувати в доход держави, довідку про звернення до суду ОСОБА_1 зберігати при спра­ві; судові витрати в сумі 179,20 грн. стягнути з ОСОБА_1, -

встановив:

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано вин­ними в наступному. На початку жовтня 2005 р. ОСОБА_1 організував неза­конне переправлення громадян Палестини ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кор­дон України в Словацьку Республіку, для чого підшукав ОСОБА_3, який погодився розмістити нелегальних мігрантів у своєму будинку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та на­дати послуги по їх перевезенню та харчуванню. 11.10.2005р. ОСОБА_1 зу­стрівся в м. Києві з невстановленою особою на ім'я „ІНФОРМАЦІЯ_3,,, зустрів зазначених громадян, забезпечив їх доправлення потягом № 81 „Київ-Ужгород" до ст. Карпа­ти, де їх зустрів ОСОБА_3, який згідно із домовленістю забезпечив їх транспортування і розміщення. 13.10.2005 р.  іноземні мігранти були доставлені ОСОБА_3 до м. Мукачева, де вони Пересіли в автомобіль під керуван-

Справа № 11-484/2006

Категорія 11-А

Головуючий у 1-й інстанції ІВАШКОВИЧ 1.1.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

ням гр-на ОСОБА_8, а близько 22⁰⁰ цього ж дня були затримані правоохорон­

ними органами в м. Ужгороді.                                                                                                      

З тексту апеляційного подання прокурора (т. 2 а.с. 397) вбачається, що до апеляційного суду була адресована апеляція на вирок Ужгородського міськрайон­ного суду Закарпатської області від 26.05.2006 р., яким ставилося питання про не­законність та скасування вироку щодо ОСОБА_3 через м'якість призна­ченого покарання. Прокурор зазначав, що іспитовий строк засудженому визначе­но у 2 роки, а мотивувальна частина подання буде надана додатково.

Засуджений ОСОБА_1 02.06.2006 р. відкликав апеляцію свого захисника і просив закрити апеляційне провадження за нею, проте 20.06.2006 р. сам подав апеляцію на вирок, а заявою від 29.06.2006 р. просить попереднє від­кликання апеляції захисника не брати до уваги та розглянути цю апеляцію по суті.

Посилання на аркуші справи апеляційне подання, як і апеляція захисника (т. 2 а.с. 398) не містять, а мотивованого подання прокурора в справі немає. Крім того, в апеляції захисника зазначене ім'я засудженого, що не відповідає зазначе­ному у вироку.

При попередньому розгляді справи прокурор висловив думку про необхід­ність повернення справи до суду першої інстанції для усунення порушень кримі­нально-процесуального закону.

Згідно із вимогами ст. 350 КПК України, в апеляції зазначаються, зокрема, вирок, на який подається апеляція, належні обгрунтування та прохання особи, яка подаєапеляцію, при обґрунтуванні прокурором і захисником апеляції, вона пови­нна містити посилання на відповідні аркуші справи. Невідповідність апеляції цим вимогам закону тягне за собою наслідки, передбачені ст. 352 КПК України.

Прокурором вимоги закону щодо змісту апеляції не дотримані, вона поси­лається на вирок, якого в справі немає, а мотивоване подання до суду не надійш-лоущо не дає можливості зробити висновок про те, чи підтримує прокурор апеля­ційне подання. Не відповідає вимогам закону і апеляція захисника.

Отже, головуючий у суді першої інстанції не мав підстав приймати апеляції без виконання вимог ст.ст. 350, 352, 354 КПК України.

Ці обставини перешкоджають апеляційному розгляду справи, яку слід по­вернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 350, 352, 354 КПК України.

Керуючись ст.ст. 357,359 ч. 2 п. 4 КПК України, -

постановив :

Кримінальну справу за апеляційним поданням ст. помічника прокурора м. Ужгорода Дьоміної І.Ю., апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2006 р. повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 350, 352, 354 КПК України.