ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/10293/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.,

cекретар судового засідання Дон О.Я.

представники сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Несторг": Панков К.М., довіреність №б/н від 05.06.2018 р., адвокат;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ": Березовська О.В., ордер серія ЗП №102953 від 21.08.2018 р., адвокат;

від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України": Ніколайчук О.М., довіреність №010-00/4394 від 08.08.2018 р., адвокат;

ліквідатор: Остапенко Є.С., посвідчення №417 від 06.03.2013 р., арбітражний керуючий;

від ТОВ " "Фінансова компанія "СІ ПІ ЕС Факторинг": Розум Е. В., довіреність №б/н від 05.12.2018 р., адвокат;

від ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс": Розум Е. В., довіреність №б/н від 05.12.2018 р., адвокат;

інші представники сторін не з"явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018 року (про часткове задоволення грошових вимог) (повний текст складено 14.06.2018) у справі №904/10293/17 (суддя Полєв Д.М.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ", м. Дніпро

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018 року у справі №904/10293/17 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-Інвест" м. Дніпро, код ЄДРПОУ 33549267 частково в розмірі 3 524,00 грн. (1 черга), 18 253,82грн. (4 черга).

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги забезпечені заставою (іпотекою) в розмірі 1 097 794 908,08 грн.

В решті грошових вимог відмовлено.

Обгрунтовуючи рішення, суд зазначив, що:

- 24.07.2006 року між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Амстор" укладений кредитний договір № 5106К12, за умовами якого позичальнику відкрито відновлювану кредитну лінію з лімітом 11 000 000,00 доларів США з можливістю вибірки в доларах США та у гривнях. В подальшому, відповідно до умов додаткової угоди № 10 від 17.03.2009 року до кредитного договору № 5106К12 ліміт кредитної лінії встановлений в розмірі 8 756 000,00 доларів США;

- з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 5106К12 між Банком та ТОВ "Амстор-Інвест" укладено договір поруки № 5106Р4 від 28.07.2006 року, за умовами якого (п.п.4.4.3.) поручитель несе солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобов'язання, включаючи сплату процентів, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання основного зобов'язання, інші понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання позичальником основного зобов'язання;

- з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 5106К12 між банком, ТОВ "Амстор" та ТОВ "Амстор-Інвест" укладено іпотечний договір № 5107Z18 від 12.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 932, предметом іпотеки за яким є будівля громадсько-торгівельного центру (літера А-1, 2), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41, загальною площею 11 562,6 кв.м., загальною заставною вартістю 75 753 400,00 гривень;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 року у справі № 904/5721/15 з ТОВ "Амстор-Інвест", як з поручителя за кредитним договором № 5106К12 від 24.07.2006 року, стягнуто на користь АТ "Укрексімбанк" прострочену основну заборгованість в сумі 8 176 000,00 доларів США; прострочену заборгованість за процентами - 1 751 253,80 доларів США; прострочену заборгованість з комісії за управління - 3 479 928,68 гривень; 3 % річних - 9 269 436,14 гривень; втрати від інфляції - 1 087 498,43 гривень;

- відповідно до ч.3 п.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника;

- станом на 24.01.2018 року НБУ встановлено курс гривні до долара США в розмірі 28,864823 гривень за 1 долар США. Таким чином, загальна заборгованість ТОВ "Амстор-Інвест" перед банком за кредитним договором № 5106К12 від 24.07.2006 року складає 300 385 287,06 грн.;

- заявлення до поручителя додаткових вимог, які виникли після ухвалення вказаного судового рішення передбачає дотримання строку, встановленого п.4 ст.559 ЦК України;

- Банком не доведено факт пред'явлення ним до боржника додаткових вимог у встановлений п.4 ст.559 ЦК України строк, внаслідок чого порука за договором поруки № 5106Р4 від 28.07.2006 року є припиненою;

- також між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Амстор" укладено кредитний договір № 5107К18 від 10.10.2007 року, за умовами якого позичальнику відкрито невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору;

- п.п. 3.2.1. кредитного договору № 5107К18, в редакції, викладеній у додатковій угоді № 14 від 28.02.2012 року до нього, ліміт кредитної лінії встановлений в розмірі 182 238 882 гривень 50 копійок, в тому числі: - для заборгованості у доларах США - 18 075 475 ,00 доларів США; - для заборгованості у гривні - 37 635 082,50 гривень;

- з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 5107К18 між банком, ТОВ "Амстор" та ТОВ "Амстор-Інвест" укладено іпотечний договір № 5107Z53 від 11.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 4191, предметом іпотеки за яким є комплекс загальною площею 6887,4 кв.м., що складається з будівлі (літера А-2), трансформаторної підстанції (літера Б-1), пожежного водоймища № 1, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 79, загальною заставною вартістю 33 951 600,00 гривень;

- заборгованість ТОВ "Амстор" на день розгляду грошових вимог становить: 18 075 475,00 доларів США - основне зобов'язання; 7 373 287,59 - проценти; 24 576 613,01 гривень - комісія за управління кредитом; 927 534,31 доларів США - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням основного боргу; 179 480,61 доларів США - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням процентів; 1 013 060,43 гривень - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 5 292 130,13 гривень - втрати від інфляції.

- за курсом НБУ станом на 24.01.2018 року загальна заборгованість за кредитним договором № 5107К18 від 10.10.2007 рокускладає 797 409 621,02 гривень;

- зобов'язання боржника за кредитним договором № 5107К18 від 10.10.2007 року забезпечено іпотекою майна відповідно до Іпотечного договору № 5107Z53 від 11.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А.О. за зареєстровано в реєстрі за №4191;

- забезпечені іпотекою вимоги підлягають окремому внесенню до реєстру кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в повному обсязі, оскільки виходячи з вимог частини 1 статті 7 та частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки;

- вимоги щодо стягнення з боржника судових витрат у сумі 18 253,82 грн. за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 року у справі № 904/5721/15 підлягають визнанню із включенням до 4 черги задоволення та судові витрати в розмірі 3524,00 грн., сплачені при подання заяви з грошовими вимогами із включенням до 1 черги задоволення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" оскаржив її в апеляційному порядку.

Банк вважає ухвалу в частині відхилення грошових вимог незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню в оскаржуваній частині, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить змінити ухвалу господарського суду Донецької області від 08.06.2018 року у справі №904/10293/17 в частині невизнання в повному обсязі кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк", та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги АТ "Укрексімбанк" у розмірі 1 150 346 006,67 грн. в повному обсязі. Судові витрати покласти на Боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Остапенко Є.С. вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення (т.3 а.с.172,178-180).

Зазначає, що правові підстави для визнання грошових вимог Банку за кредитним договором №5106К12 від 24.07.2006 року, які нараховані поза межами, встановленими рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 року у справі №904/5721/15, відсутні. Щодо них до боржника, як до поручителя, не було пред'явлено вимоги у встановлений шестимісячний строк.

ТОВ "Амстор-Інвест" заперечує проти визнання кредиторських вимог Банку в сумі 1 150 346 006,67 грн. з включенням їх до конкурсних вимог кредиторів, тому що ці кредиторські вимоги будуть одночасно включені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою та як конкурсні вимоги, що безпідставно подвоїть заборгованість ТОВ "Амстор-Інвест".

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 ГПК України).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЛАЙН ТРЕЙД", м. Київ 12.12.2017 року звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ", м.Дніпро, вул. Ленінградська, 27, код ЄДРПОУ 33549267.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ", м. Дніпро, вул. Ленінградська, 27, код ЄДРПОУ 33549267, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Остапенко Євгена Сергійовича

Відповідно до ч. 10 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

На підставі положень зазначеного Закону та ухвали від 26.12.2017 року судом здійснено оприлюднення оголошення за № 48301 від 28.12.2017 року про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ", м. Дніпро, вул. Ленінградська, 27, код ЄДРПОУ 33549267.

29.01.2018 року до суду надійшла заява ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - банк) №010-0/47 від 24.01.2018 року з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1150342482,67 грн. заборгованості, а саме:

1. За кредитним договором №5106К12 - 12048012,68 дол. США та 5150854,32грн., в тому числі:

- 8176000,00 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 3335126,73 дол. США - проценти за користування кредитом (основним боргом);

- 3479928,68 грн. - комісія з управління кредитом;

- 455702,30 дол. США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу);

- 81183,65 дол. США - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом );

- 179216,22грн. - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом;

- 1491709,42грн. - втрати від інфляції( на суму простроченої комісії за управління).

2. За кредитним договором №5107К18 - 26555777,51 дол. США та 30881803,57 грн., в тому числі:

- 18075475,00 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 7373287,59 дол. США - проценти за користування кредитом (основним боргом);

- 24576613,01грн. - комісія за управління кредитом;

- 927534,31 дол. США - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом );

- 179480,61 дол. США - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом );

- 1013060,43 грн. - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом;

- 5292130,13грн. - втрати від інфляції( на суму простроченої комісії за управління).

3. -18253,82грн. судового збору за рішенням господарського суду Дніпропетровської області №904/5721/15 від 26.05.2016р.

4. - 3524грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.

04.06.2018 року до суду надійшов оновлений реєстр вимог кредиторів, згідно з яким розпорядником майна включено до реєстру вимог кредиторів вимоги банку наступним чином:

- 3524 грн. - 1 черга, 293729666,34 грн. - 4 черга, 7492108,10грн. окремо внесено до реєстру вимог кредиторів.

Інша частина заявлених вимог задоволена судом частково оскаржуваною ухвалою.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" є правонаступником Акціонерного товариства "Укрексімбанк".

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви конкурсного кредитора в обов'язковому порядку додаються документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ "Укрексімбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" (далі - ТОВ " АМСТОР" та/або Позичальник) був укладений Кредитний договір №5106К12 від 24.07.2006 року (далі - Кредитний договір-1 та/або Кредитний договір №5106К12) (а.с.1-16 том 2).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору-1 Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору, з лімітом кредитної лінії в розмірі 8 756 000,00 (вісім мільйонів сімсот п'ятдесят шість тисяч) доларів США та кінцевим терміном погашення 05.01.2015 року

Згідно з п.п. 3.5.1, п.п. 4.1.1 Кредитного договору-1 Позичальник зобов'язався сплачувати Банку проценти за користування кредитом та комісію за управління у розмірах, зазначених в п.3.2 цього договору, у валюті кредиту.

Також, між АТ "Укрексімбанк" та TOB "АМСТОР" був укладений Кредитний договір №5107К18 від 10.10.2007 року (далі - Кредитний договір-2 та/або Кредитний договір №5107К18) (а.с.74-89 том 2).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору-2 Банк відкрив Позичальникові І невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору, з лімітом кредитної лінії в розмірі 182 238 882 (сто вісімдесят два мільйона двісті тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 50 копійок, в тому числі: для заборгованості у доларах США - 18 075 475,00 доларів США; для заборгованості у гривні - 37 635 082,50 гривень та кінцевим терміном погашення 31.08.2015 року.

Згідно з п.п. 3.5.1, п.п. 4.1.1 Кредитного договору-2 Позичальник зобов'язався сплачувати Банку проценти за користування кредитом та комісію за управління у розмірах, зазначених в п.3.2 цього договору, у валюті кредиту.

3 метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №5106К12 між Банком, ТОВ "АМСТОР" та TOB " АМСТОР-ІНВЕСТ" було укладено: наступні договори:

1. Договір поруки №5106Р4 від 28.07.2006 року зі змінами та доповненнями (далі - Договір поруки) (а.с.1-3 том3).

Положеннями ст. З Договору поруки врегульовано, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання, а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в т.ч. суму кредиту, проценти, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання Основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Основного зобов'язання. У випаду невиконання Позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Кредитного договору, Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

Підпунктом 4.4.3 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов'язаний нести солідарну відповідальність за невиконання Позичальником Основного зобов'язання, включаючи сплату процентів, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання Основного зобов'язання, інші понесені Кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання Позичальником Основного зобов'язання.

Статтею 7 Договору поруки визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та його дія припиняється після повного виконання основного зобов'язання.

2. Іпотечний договір №5107Z18 від 12.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. та зареєстрований в реєстрі за №932 (далі - Іпотечний договір-1) (а.с. 6-12 том3), предметом іпотеки за яким є будівля громадсько-торгівельного центру (літера A-l, 2), що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, будинок 41, загальною площею 11 562,6 м2.

3 метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №5107К18 між Банком, TOB "АМСТОР" та TOB " АМСТОР-ІНВЕСТ" також було укладено Іпотечний договір №5107Z53 від 11.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А.О. та зареєстрований в реєстрі за №4191 (далі - Іпотечний договір-2,) (а.с.13-19 том 3), предметом іпотеки за яким є комплекс загальною площею 6 887,4 кв.м., що складається з будівлі, літера А-2, трансформаторної підстанції Б-1, пожежного водоймища №1, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 79.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позичальником та Боржником заборгованість за Кредитним договором-1 не погашена, у зв'язку з чим у Банка існує передбачене чинним законодавством та положеннями Кредитного договору-1 та Договору поруки право вимагати від Боржника виконання обов'язку щодо погашення такої заборгованості.

Господарським судом Дніпропетровської області при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо порядку та підстав припинення поруки.

Так, суд першої інстанції, частково відмовляючи Банку у визнанні грошових вимог, мотивував свої висновки тим, що строк дії поруки згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України припинився (при цьому в ухвалі судом не зазначено, з якої саме дати, на його думку, порука є припиненою), оскільки Банк не довів факт пред'явлення ним до Боржника додаткових вимог.

З таким твердженням не можна погодитися. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.

АТ "Укрексімбанк" своєчасно в межах строку дії поруки звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із відповідним позовом про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №5106К12 з Позичальника та Поручителя.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 року у справі № 904/5721/15 з ТОВ "Амстор-Інвест", як з поручителя за кредитним договором № 5106К12 від 24.07.2006 року, стягнуто на користь АТ "Укрексімбанк" прострочену основну заборгованість в сумі 8 176 000,00 доларів США; прострочену заборгованість за процентами - 1 751 253,80 доларів США; прострочену заборгованість з комісії за управління - 3 479 928,68 грн.; 3 % річних - 9 269 436,14 грн.; втрати від інфляції - 1 087 498,43 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 18 253,82 грн. ( а.с.31-46 том 3).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату процентів, належних кредитору відповідно до І статті 1048 цього Кодексу (правова позиція, викладена, зокрема в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі № 916/4644/15, постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року №6-1206цс15, постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі №161/12888/15-ц, п.п. 7.1 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" .

Таким чином, дійсність поруки підтверджена господарським судом Дніпропетровської області шляхом прийняття вказаного вище рішення, яке набрало законної сили.

Щодо визначення розміру вимог, забезпечених заставою (іпотекою) слід зазначити наступне:

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та 5удь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В силу норм ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку (ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство).

Згідно з п. 2.1.5 Іпотечного договору №5107Z18 від 12.04.2007 року

Банк має право за рахунок предмета іпотеки (будівлі громадсько-торгівельного центру (літера А-1, 2), що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, будинок 41, іагальною площею 11 562,6 м2) задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору №5106К12 від 24.07.2006 року, на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.

Згідно з 2.1.5 Іпотечного договору №5107Z53 від 11.10.2007 року Банк має право за рахунок предмета (комплексу, загальною площею 6 887,4 кв.м., що складається з будівлі, літера А-2, трансформаторної підстанції Б-1, пожежного водоймища №1, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 79) задовольнити вловному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору №5107К18 від 10.10.2007 року, на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням, зверненням стягнення на предмет іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання згідно умов цього договору.

Таким чином, при підписанні вказаних іпотечних договорів сторонами було Погоджено, що за рахунок предметів іпотеки Банк як іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають з Кредитних договорів, у повному обсязі на момент фактичного задоволення.

Судом не враховано, що порука та застава (іпотека) є різними видами забезпечення виконання зобов'язань, а тому норми, які регулюють поруку (ст. 553-559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин Кредитора з Боржником як з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед іпотекодержателем за виконання Позичальником основного зобов'язання в межах вартості предмета забезпечення на підставі відповідного Договору іпотеки-1.

Наявність поруки в силу Договору поруки жодним чином не впливає на правовідносини, які виникли між Банком та Боржником на підставі Іпотечного договору-1, і "припинення поруки" не може впливати на обсяг відповідальності Боржника, визначеної Іпотечним договором-1.

Правова позиція з даного питання була також висвітлена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №926/4740-6/16, в якій, зокрема зазначено:

"...Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор - заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою. переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашається (припиняється), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.

Таким чином, при визнанні вимог кредитора-заставодержателя та включенні їх до реєстру вимог окремо як таких, що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховується реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство".

Крім того, 15.05.2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №902/492/17, в якій сформулювала наступний правовий висновок: "Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення статті 19 Закону України "Про заставу" та статті 7 Закону України "Про іпотеку" та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог".

Таким чином, наявні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали в частині відмови у визнанні грошових вимог Банку, оскільки такі висновки суду порушують законні права та інтереси Банку як іпотекодержателя, є незаконними та необгрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та зміну оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018 року у справі № 904/10293/17 змінити.

Викласти абзац другий резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

"Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги, забезпечені заставою (іпотекою) в розмірі 1 150 346 006,67 грн ".

Абзац третій резолютивної частини ухвали виключити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Повний текст підписано 25.02.2019 року.