Справа № 2-690/2007р.

РІШЕННЯ                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 лютого 2007 року                                       Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді -                  Костюкевича O.K.

при секретарі -                          Олексюк Т.В.,

з  участю прокурора - Балас К.В., представника позивача - Януль Т.Ф., відповідачів -

ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

06.07.2006 року Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на обліку у справах неповнолітніх Луцького міськвиконкому перебувають відповідачі за ухилення від виховання та матеріального утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Працівниками служби у справах неповнолітніх з відповідачами систематично проводилась профілактична робота щодо належного виховання та матеріального утримання сина.

Зазначає, що у зв'язку із систематичним вживанням спиртних напоїв між батьками, тобто відповідачами по справі, виникали постійні сварки, бійки, що змушувало сусідів викликати представників міліції. Через неналежний догляд батьками дитини, останній часто перебував на лікуванні в обласній інфекційній лікарні.

З 2005 року відповідачка ОСОБА_4 проживає окремо від сина в АДРЕСА_1 Вихованням сина не займається, матеріально його не утримує, розвитком дитини не цікавиться.

Покликається на те, що через систематичне вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв та не адекватну поведінку, останній часто застосовує до сина ОСОБА_3 методи фізичного покарання, що підтверджено актом обстеження житлово - побутових умов проживання. У зв'язку з цим виконкомом прийнято рішення НОМЕР_1 про вилучення малолітнього.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 і ОСОБА_2відносно малолітнього сина ОСОБА_3 і стягнути аліменти з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на утримання дитини у розмірі 50% прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), встановленого для осіб відповідного віку з кожного із батьків.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав визначених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні висновок органу опіки та піклування підтримав. Проти задоволення позову не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали. Проти його задоволення заперечували.

 Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, проаналізувавши письмові докази наявні в справі суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

З копії свідоцтва про народження від 22.02.2003 р. виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції (а.с.5) вбачається, що батьками ОСОБА_3 є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Судом встановлено, що оперуповноваженим ВКМСН Луцького MB УМВС України у Волинській області неодноразово відбирались пояснення у відповідачів щодо виконання ними своїх обов'язків по забезпеченню відповідних умов проживання та виховання дитини, що підтверджується поданнями міліції від 16.06.2004 року (а.с.19), 17.06.2004 року (а.с.20-21), 18.06.2004 року (а.с.22), 02.03.2005 року (а.с.23-24). У зв'язку з тим, що відповідачі зловживали спиртними напоями, вели аморальний спосіб життя і цими діями створили загрозливу ситуацію для життя та здоров'я дитини, рішенням Луцького міськвиконкому НОМЕР_2 (а.с.26) малолітній ОСОБА_3 був направлений у Волинський спеціалізований будинок дитини на повне державне утримання. Проте рішенням Луцького міськрайонного суду від 22.12.2005 року місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, визначено місце проживання батька - ОСОБА_1.

На підставі акту обстеження житлово - побутових умов від 15.06.2006 року (а.с.43) Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийняте рішення НОМЕР_1 про вилучення малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. А 22.06.2006 року рішенням цього ж органу за № НОМЕР_3 (а.с.7) затверджено висновок служби у справах неповнолітніх НОМЕР_4 (а.с.8) про позбавлення гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

З пояснень відповідача ОСОБА_1 судом встановлено, що останній методів фізичного покарання до сина не застосовує, займається вихованням дитини, цікавиться її розвитком про що свідчать відповідь на запит від 20.11.2006 року (а.с.97), довідка НОМЕР_5(а.с.101), довідка НОМЕР_6 (а.с.104), заява від

20.12.2006  року (а.с.123), довідка НОМЕР_7 (а.с.138), довідка від

НОМЕР_8(а.с.137).

Відповідно до вимог частин 2 і 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.2 ч.І ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Таким чином проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те що позивачем в судовому засіданні не наведено доказів того що відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовували насилля до свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 та невиконували батьківських обов'язків суд прийшов до висновку, що позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження є не доцільним та таким що суперечить інтересам дитини.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 130, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165 Сімейного Кодексу України, суд -

вирішив:

В позові Виконавчого комітету Луцької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.