Справа № 133/2349/18

Провадження № 22-ц/801/229/2019

Категорія: 5

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєчко В. Л.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю.Б.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє представник ОСОБА_4, на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Сєчка В.Л. в порядку спрощеного позовного провадження в місті Козятин Вінницької області, зі складення його повного тексту 05 листопада 2018 року,

у справі № 133/2349/18 за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» про визнання права власності за набувальною давністю на житлове приміщення, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в Козятинський міськрайонний суд Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (далі - СТОВ «Мрія»), з участю третьої особи Махнівської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю на житлове приміщення.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 з 1999 року проживає в квартирі АДРЕСА_2. Дана квартира була надана для проживання його батьку - ОСОБА_5, як працівнику і члену Колективного господарства «МРІЯ», згідно рішення Правління агрофірми «МРІЯ». В дану квартиру його батько заселився з сім'єю 02 липня 1999 року. З того часу постійно сплачувались комунальні послуги та проводились ремонтні роботи. Його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

05 січня 2018 року було зареєстровано спадкову справу приватним нотаріусом Козятинського району Вінницької області Свідерською О.В., тому з метою з'ясування складу спадщини позивач звернувся до Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області та директора СТОВ «Мрія» з приводу надання інформації щодо приналежності вище вказаного житлового будинку.

04 травня 2018 йому надійшла відповідь від директора СТОВ «Мрія» про те, що товариство є власником багатоквартирного будинку №3 по провулку Київському Козятинського району Вінницької області та про необхідність знятись з реєстрації за даною адресою. До відкриття спадщини він не знав кому належить на праві власності вказана квартира.

Вважає, що володіння зазначеним майном є добросовісним та безперервним протягом всього часу проживання, тому враховуючи наведене, просив визнати за ним право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 листопада 2018 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до СТОВ «Мрія» про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 .

Не погодившись із судовим рішенням позивач ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач проживає та зареєстрований у спірній квартирі з 26 серпня 2005 року, про що свідчать копія паспорту з відміткою про реєстрацію та копія довідки Махнівської сільської ради Козятинського району від 20 листопада 2017 року, а значить відкрито, безперервно, володіє даним майном понад 10 років. Наявність власника майна, а саме СТОВ «Мрія» стала відома позивачу лише в травні 2018 року. На обґрунтування своїх доводів, вказує зокрема, що він понад 10 років безперервно і відкрито користується спірним майном, а відтак - наявні всі передбачені законодавством правові підстави для визнання за ним права власності на це майно за набувальною давністю, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Представник відповідача - директор СТОВ «Мрія» Дерев’яга О.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із відсутності визначених ст. 344 ЦК України правових підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була надана для проживання батьку позивача - ОСОБА_5, як працівнику і члену Колективного господарства «Мрія», згідно рішення Правління агрофірми «Мрія», що підтверджується архівним витягом з протоколу №9 засідання правління агрофірми «Мрія» с. Комсомольське від 02 липня 1999 року (а.с.14).

Відповідно до цього витягу ОСОБА_5 в будинку спеціалістів агрофірми було надано вказане житло у зв'язку з тим, що йому складно добиратися на роботу з селища Глухівці.

ОСОБА_5 сплачував комунальні послуги та утримував вказану квартиру (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.18).

Відповідно до довідки Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області №2527 від 20.11.2017 та №2558 від 08.06.2018 сім'я ОСОБА_5 на день смерті складалася з сина ОСОБА_3 (а.с.7), який зареєстрований за адресою по АДРЕСА_2 (а.с.6,7).

Позивач звернувся до Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області та СТОВ «Мрія» з приводу надання інформації щодо приналежності квартири АДРЕСА_2 (а.с.19) .

СТОВ «Мрія» надало відповідь про те, що Товариство є власником багатоквартирного будинку № 3 по провулку Київському Козятинського району Вінницької області та про необхідність позивачу знятись з реєстрації за даною адресою (а.с.20).

Право приватної власності на будинок АДРЕСА_3 25.11.2016 зареєстровано за СТОВ «Мрія», відповідно до витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.15).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення, на відміну від рухомих речей, підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК) та право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.4 ст.334 ЦК України).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Отже суду при вирішенні спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивача, як володільця майна не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Позивач в своїх обґрунтуваннях позовних вимог посилається на норми статей 328, 344 ЦПК України та вважає що у нього є всі законні підстави бути визнаним власником майна за набувальною давністю.

Однак позивач, вселяючись у спірну квартиру без належних правових підстав, не міг не знати, що квартира належить СТОВ «Мрія», отже власник квартири відомий, і набути право власності на вказане житло за набувальною давністю у нього не буде підстав.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові суду від 24 січня 2019 року в справі № 755/16913/16-ц (Провадження № 61-24031св18).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином встановивши дійсні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність визначених статтею 344 ЦК України правових підстав для задоволення позову.

Отже доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права правильних висновків суду першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє представник ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: Войтко Ю.Б.

Судді: Міхасішин І.В.

Стадник І.М.