АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 липня 2006 року                                                                              м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Щолокової О.В.

Суддів: Оніщука В.В., Морозовського В.І.

При секретарі: Яблонскій І.Л.

За участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби, -

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату про зобов'язання до проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років військової служби з врахуванням щомісячної 33,3 % премії грошового забезпечення, передбаченої пунктом 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року № 923 „Про грошове забезпечення військовослужбовців" та розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року № 75 з 16 вересня 2003 року, щомісячної 50 % надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 р. „Про надбавки військовослужбовцям ЗС України ..." з 1 травня 2003 року, щомісячної 100 % надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 „Про посилення соціального захисту військовослужбовців ..." з січня 2003 року.

Справа № 22ас -653   2006 р.       Категорія:22  Рішення постановлено під головуванням Овсюка Є.М.

Доповідач: Щолокова О.В.

Відповідач неправомірно відмовив йому у перерахунку розміру пенсії, яку було призначено позивачу при звільненні із Збройних Сил України у запас в серпні 1997 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та винести нове рішення, котрим задовольнити його позов повністю, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звільнився в запас у серпні 1997 році і йому була призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 „Про грошове забезпечення військовослужбовців", щомісячні надбавки передбачені Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахування пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1997 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.

В період проходження віськової служби ОСОБА_1 вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахування пенсії позивачу не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувана постанова суду повинна залишитися без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом одного місяця може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.