Справа №2-а-17/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року  Кагарлицький районний суд Київської  області

          в складі: головуючого                             судді  -  Шевченко І.І.

                          при секретарі                                          Камхі А.Д.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 взводу ДПС на незаконні дії працівників ДАІ, -

в с т а н о в и в:

    позивач просить суд визнати дії працівників ДАІ щодо накладення штрафної санкції незаконними та врахувати той факт, що він знайшов можливість і придбав страховий поліс на автомобіль, що виправляє вказану ситуацію на теперішній час, посилаючись на те, що він, як громадянин України, ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу (автомобілю), державний номерний знак НОМЕР_1.

 09.12.2009 року о 10 год. 10 хв., під час керування вищевказаним транспортним засобом, його було зупинено в районі с. Димер (траса Київ-Овруч) працівником ОСОБА_3 взводу ДПС ст. лейтенантом міліції ОСОБА_2.  Інспектор не пояснив, з якого приводу він його зупинив, порушення не назвав, сказав лише про перевірку документів. Перевіривши всі документи, оглянувши автомобіль, не знайшовши причин, звернув увагу на стікер поліса страхування автомобіля і вияснив, що термін його дії закінчився.  Він пояснив, що втратив роботу через кризу, машиною користується дуже рідно, отримує пенсію, тому, через матеріальний стан, не продовжив поліс страхування, і при найближчій можливості ним буде придбано поліс.

На що, реакції з боку інспектора не було, але було зрозуміло, що він буде складати протокол. Зважаючи на те , що він не порушував Правил дорожнього руху, інспектор не надав пояснень, чому він його зупинив.  Проте інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, та була видана постанова серії А1 № 098417 з накладенням штрафу у розмірі 425 грн.

Вважає, що вищевказані дії працівника ДПС є незаконними, порушують його конституційні права, а накладений штраф суттєво змінить його матеріальний стан.

Єдиним актом законодавства, що встановлює відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, є КУпАП. Жодною із норм КУпАП, Закону України "Про міліцію", іншими актами законодавства України не передбачена зупинка транспортного засобу без наявного порушення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що накладення на нього штрафу 425 грн., було вчинено працівником ДАІ незаконно, тому підлягає відміні.

Позивач свої позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явився без поважних причин і ухвалює постанову на підставі наявних в справі матеріалів.

    Вислухавши  позивача та вивчивши матеріали справи,  суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.

    В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою АІ № 098417 від 09 грудня 2009 року позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за те що він  09 грудня 2009 року о 10 год. 10 хв. на адміністративній дорозі Київ – Овруч керував автомобілем без полісу обов‘язкового страхування, згідно чого  ст.. ДПС ОСОБА_3 взводу при УДАЇ ГУ МВС України в Київській області  ст.. лейтенантом міліції ОСОБА_2  був складений відповідний протокол та винесена вищевказана постанова.

Позивач вважає постанову АІ № 098417 від 09 грудня 2009 року  про притягнення його до адміністративної відповідальності  у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки він не мав можливості оформити поліс із-за матеріального становища, а саме: зараз він є пенсіонером, і окрім пенсії він не має інших коштів, проте він знайшов можливість і придбав страховий поліс на автомобіль, що виправляє вказану ситуацію на теперішній час.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення становить систему правовідносин, які складаються  на основі процесуальної діяльності органів, уповноважених розглядати індивідуальні адміністративні справи  з приводу притягнення до адміністративної відповідальності осіб, у діях яких є ознаки адміністративного правопорушення.

Основними завданнями  провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно ст.. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об‘єктивне з‘ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності із законом.

Перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення  є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтересів особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Перегляд постанови – це форма перевірки законності та обґрунтованості  прийнятого рішення, виправлення помилок і недоліків у роботі органів адміністративної юрисдикції, в тому числі і суду.

Перегляд постанови може бути здійснено в порядку – подання скарги особою, що притягується до адміністративної відповідальності.

КУпАП  України визначає ряд доказів, що можуть  бути покладенні в основу винесення постанови у справі, а саме: показання свідків, показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, документи.

Розділ другий Правил дорожнього руху  передбачені обов’язки  і права водіїв механічних транспортних засобів.  П. 2.1. зазначає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон що додається до посвідчення та поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.  Окрім того зазначено, що водії, які  відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Тобто, позивачем було порушено п. 2.1 п.п. г ПДР.

Окрім того, за вказане порушення відповідальність передбачено ч. 1 ст. 126 КУпАП.  Враховуючи вимоги чинного законодавства, ст.. ОСОБА_3 взводу ДПС ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до вимог ст. ст. 222, 276, 283, 285 КУпАП винесено постанову по даній справі. Зважаючи на те, що позивачем було  надано пояснення щодо полісу обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, врахувавши ст. 33 КУпАП, інспектор виніс рішення про накладення по мінімальній межі – 425 грн.

Відкриття справи є початковою стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення.  Приводів порушення  справи у КУпАП не визначено, в той же час як у ст.. 360 МК такі приводи  зафіксовані.  Але виходячи з теорії процесу  приводами порушення справи слід вважати одержання уповноваженими особами будь – якої інформації про діяння, що мають ознаки проступку.

Всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи потребує від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких  встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Вирішення справи в точній відповідності із законом потребує від уповноваженого органу (посадової особи): розгляд справи відповідно до власної компетенції, в установлені строки і за місцем розгляду справи, згідно із законом, що передбачає адміністративну відповідальність.

Підставами для відкриття справи є наявність правопорушення та його склад, які мають певні ознаки.

Стаття 9 КУпАП розкриває загальне поняття адміністративного правопорушення і його ознаки – протиправність, винність, караність. Інші статті Загальної частини КУпАП визначають його склад: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону.  

    Єдиною матеріальною підставою  порушення адміністративної справи є склад адміністративного правопорушення, що прямо передбачено ст.. 247 КУпАП, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.

    Ст. 251 КУпАП  визначає ряд доказів, що можуть  бути покладенні в основу винесення постанови у справі, а саме: показання свідків, показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, документи.

    Згідно приписів п.2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні  усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову  іншого органу  (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий  орган (вищестоящій посадові особі) або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності  суб’єктів  владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішується адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

    Відповідно до ч.3 Постанови від 06.03.2008 року № 2 Пленуму Вищого адміністративного суду до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови)  про притягнення фізичних осіб адміністративної відповідальності, які прийнятті суб’єктами владних повноважень (крім суду) та рішення державних виконавців чи \ або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження.

    З огляду на викладене, суди повинні визначати територіальну підсудність вказаних справ відповідно до частини другої статті 19 КАС України, за правилами якої такі адміністративні справи вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача

Провадження у справах про адміністративне правопорушення базується на визначених принципах, серед яких є презумпція невинності, право на захист, з‘ясування об‘єктивності істини у справі та інші.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено в установленому законом порядку. З цього випливає, що тягар доведення провини покладається на інспектора ДАЇ, який виніс постанову про притягнення позивача ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності  має право подавати докази.

Під час розгляду таких справ необхідно з‘ясовувати об‘єктивну істину у справі, тобто необхідно зобов‘язати досліджувати всі обставини  і їхні взаємозв‘язки, в тому числі виключати однобічний, упереджений підхід до вирішення справи.

    Вчинене адміністративне правопорушення позивачем є малозначимим, та враховуючи те, що позивач є пенсіонером та на даний час має поліс обов‘язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8768909 від 17 грудня 2009 року, суд вважає за необхідне застосувати до позивача ОСОБА_1 вимоги ст.. 22 КУпАП, обмежитись усним зауваження та провадження по справі закрити.

Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, п. 2.2 «Інструкції з організації провадження та діловодства  у правах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 22.10.2003 року № 1217, Правила дорожнього руху України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 взводу ДПС на незаконні дії працівників ДАІ задовольнити частково.

Постанову  АІ №  098417 про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати та провадження по справі закрити, застосувавши ст.. 22 КУпАП, обмежитися усним зауваженням.

Заява про апеляційне оскарження  постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

    Апеляційна скарга  на постанову суду  першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        І.І. Шевченко