АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 червня 2006 року                                                                              м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Щолокової О.В. Суддів: Оніщука В.В., Івашука В.А. При секретарі: Яблонскій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби, -

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що не зважаючи на внесення в чинне законодавство України змін щодо грошового забезпечення військовослужбовців, відповідачем не був здійнений перерахунок розміру призначеної йому пенсії, а саме: не були враховані 100 % надбавка, введена з 01.01.2003 року Указом Президента України № 173 від 22.02.2002 року „Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", надбавка за безперервну військову службу у розмірі від 10 до 90 % передбачена Указом Президента України № 389 від 5.05.2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу", а також щомісячна премія в розмірі 33,3 % від розміру всіх видів грошового забезпечення, встановлена Указами Президента України № 615 від 14.07.1995 року та № 923 від 04.10.1996 року, а також Постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 року.

Справа № 22ас -636  2006 р.       Категорія:22  Рішення постановлено під головуванням Фінагеєва В.О.

Доповідач: Щолокова О.В.

Відповідач неправомірно відмовив йому у перерахунку розміру пенсії, яку було призначено позивачу при звільненні із Збройних Сил України у запас в вересні 1992 року.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звільнився в запас у вересні 1992 році і йому була призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 „Про грошове забезпечення військовослужбовців", щомісячні надбавки передбачені Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахування пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1992 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.

В період проходження віськової служби ОСОБА_1 вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахування пенсії позивачу не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувана постанова суду повинна залишитися без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом одного місяця може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.