ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року                                                                                      Справа № 902/631/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І. ,  суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

ГУ ДФС у Вінницькій області - ОСОБА_1, ОСОБА_2

ПАТ "Хмільниксільмаш" -  адвокат ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2018р. (постановлену у м. Вінниці об 16:28 год., повний текст ухвали складено 04.12.2018р.)

у справі №902/631/18 (суддя Лабунська Т.І.)

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

до Публічного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла заява №б/н від 20.09.2018р. Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.11.2018р. у справі №902/631/18 відмовлено у задоволенні заяви №б/н від 20.09.2018р. ГУ ДФС у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Хмільниксільмаш".

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Головне управління державної фіскальної служби у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що прийнята із порушенням ст. 236 ГПК України.

Зокрема, скаржник зазначає, що безспірні вимоги Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області до ПАТ "Хмільниксільмаш" становлять 2 951 560,40 грн. (податок на додану вартість, земельний податок, рентна плата за спеціальне використання води, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно) без урахування штрафів та пені, що підтверджується постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018р., що набрала законної сили 28.02.2018р. у справі №802/2414/17-а та інкасовими дорученнями. Скаржник зазначає, що вказана сума не задоволена більше трьох місяців та не забезпечена заставою майна. Скаржник звертає увагу, з метою реалізації майна ПАТ "Хмільниксільмаш", що перебуває у податковій заставі укладено договір доручення на продаж майна, на виконання даного договору було організовано аукціони. Однак, майно реалізувати не вдалося у зв'язку із відсутністю учасників аукціону. Крім того, скаржник зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження №36434004 на загальну суму 3422368,05 грн, із яких 2 646 414, 52 грн. вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Хмільниксільмаш" просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

В судовому засіданні представник ПАТ "Хмільниксільмаш" заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи. Якщо справа відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство або про відмову у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Суд відмовляє в відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.

Обґрунтовуючи доводи заяви, ініціюючий кредитор зазначає про безспірність вимог Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області до ПАТ "Хмільниксільмаш" у розмірі 2 951 560,40 грн. без урахування штрафів та пені, що підтверджується постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018р., що набрала законної сили 28.02.2018р. у справі №802/2414/17-а та інкасовими дорученнями. За твердженням заявника вказана заборгованість не була задоволена більше трьох місяців та не забезпечена заставою майна.  Враховуючи те, що все рухоме та нерухоме майно ПАТ "Хмільниксільмаш" знаходиться під арештом відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, заявник вважає, що позбавлений можливості задовольнити свої грошові вимоги у інший спосіб, окрім як шляхом подання заяви про визнання боржника банкрутом в судовому порядку.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, є також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Пунктом 12.4 зазначеної Інструкції передбачено, що судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами 2, 3 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Водночас, перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили

В абз. 3 п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013р. до безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів визначено, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Із заяви Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ПАТ "Хмільниксільмаш" є діючим підприємством, яке здійснює виробничу діяльність, має 82 працюючих працівника з відсутністю заборгованості по заробітній платі та майна належною вартістю.

Із пояснень представника боржника та доказів, що містяться в матеріалах справи /а.с. 101, т. 1/ вбачається, що нерухомість ПАТ "Хмільниксільмаш" перебуває в податковій заставі обтяжень.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління державної фіскальної служби у Вінницькій області, як контролюючий орган всупереч вимогам Податкового кодексу України не вжив заходів для отримання заборгованості за законодавчо встановленою процедурою, яка передбачає можливість звернення стягнення на майно. В підтвердження безспірності останнім надано суду лише рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили та інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу.

Окрім того, докази наявні в матеріалах справи, а саме довідка про наявність майна у ПАТ "Хмільниксільмаш" №3704 від 07.11.2018р., довідка про наявність коштів на розрахункових рахунках №3726 від 07.10.2016р., довідка про кількість працюючих № 3725 від 07.10.2016р., письмовий перелік майна ПАТ "Хмільниксільмаш", письмова інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта від 21.11.2018р. спростовують факт неплатоспроможності боржника.

Колегія суддів зазначає, що наявність у ПАТ "Хмільниксільмаш" арештованого майна не позбавляє можливості Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити свої грошові вимоги шляхом звернення стягнення на арештоване майно, належне товариству після скасування усіх обтяжень в судовому порядку.

Крім того, ПАТ "Хмільниксільмаш" як виробниче підприємство функціонує, здійснює свою діяльність, має у власності майно та відповідні кошти, а також постійно працюючих працівників.

Враховуючи вищевикладене, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Хмільниксільмаш" є безпідставною, необгрунтованою, наведені у ній обставини безспірності вимог до боржника та його неплатоспроможності не доведені заявником, спростовуються вищевикладеним та відсутністю в матеріалах справи належних доказів вжиття Головним управлінням державної фіскальної служби у Вінницькій області відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України шляхом звернення стягнення на майно.

Колегія суддів зазначає, що безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів має підтверджуватися рішенням суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасованими дорученнями для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та доказами вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Таким чином, у задоволенні заяви №б/н від 20.09.2018р. Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Хмільниксільмаш" слід відмовити.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.

Отже, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2018р. у справі №902/8631/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2018р. у справі №902/8631/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "28" лютого 2019 р.

Головуючий  суддя                                                                      Савченко Г.І.

        Суддя                                                                                              Юрчук М.І.  

          Суддя                                                                                             Демидюк О.О.