Справа № 1-61/10

                                                                    В И Р О К

     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року                             м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

                        головуючого – Трагнюк В.Р.,

                        при секретарі – Клантюк М.С.,

                        за участі прокурора – Граб О.Ю.,

                        захисника – ОСОБА_1,

потерпілої – ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3

                        підсудної – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ,

29.12.1983. р.н., уродженка та мешканка с. В.Ком»яти, вул. Ватутіна, 109, Виноградівського району, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима, неодружена, на утриманні двоє  малолітніх дітей, тимчасово непрацююча,

за ч.2 ст. 304 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 будучи офіційно попередженою 28.09.2009 року заступником начальника Виноградівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області про заборону втягнення у жебракування своєї малолітньої доньки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 21.11.2009 року знаходячись при вході до православного храму, розташованого по вул. Українська в с. Онок, Виноградівського району втягнула свою доньку ОСОБА_2 у зайняття жебрацтвом – випрошування грошей у відвідувачів храму.

Підсудна ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та пояснила, що проживає разом з двома малолітніми доньками без чоловіка. О фіційно попереджалась заступником начальника Виноградівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області про заборону втягнення у жебракування своєї малолітньої доньки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, втягувала у жебракування, яка разом з нею знаходячись при вході до православного храму, розташованого по вул. Українська в с. Онок, Виноградівського району випрошували гроші. За вчинене жаліє, обіцяє в подальшому не втягувати свою доньку у жебрацтво, просить суд суворо її не карати.

Потерпіла ОСОБА_2, показала, що ходить з матір’ю на віхідні дні до цекрви для випрошування гроші у прихожан до церкви.

Визначаючи в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників судового розгляду обмежується  допитом підсудної, яка визнала себе винною повністю і показання якої відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються та допитом потерпілого, а тому дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення  злочину підсудною вважати  недоцільним.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудної ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України доведеною, а кваліфікацію її дій як втягнення малолітнью доньку матір’ю у зайняття жебрацтвом – правильною.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані особистості – в лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с.23), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.20), раніше до кримінальної відповідальності не притягалась (а.с.21), має на утриманні двох малолітніх дітей (а.с.24).

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудної суд визнає, щире каяття.

Обставини, що обтяжують відповідальність підсудної відсутні.

Тому, з врахуванням всього вище наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції її від суспільства і їй слід призначити покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано її дії, з наданням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України і таке покарання на думку суду буде необхідним, достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судові витрати відсутні.

Речові докази не визнавались.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,

           З А С У Д И В :    

ОСОБА_4  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, призначивши їй покарання у виді позбавлення волі строком у чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку у один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов’язки в порядку ст. 76 КК України:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід щодо підсудної ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили  залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб, через районний суд.

Головуючий:                                 Трагнюк В.Р