ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 р.                                                                м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду ОСОБА_1, при секретарі Олексюк О.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, його захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 січня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 січня 2019 року ОСОБА_2 Радувича, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок в доход держави.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2  19 грудня 2018 року о 04 год. 00 хв. в смт. Глибока по вул. Комсомольській, Глибоцького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «BMW 318 D», д.н.з. «SZY 30279», в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у чергового лікаря Глибоцької ЦРКЛ.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 «а» Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ЄУНСП: 715/35/19                         Головуючий у І інстанції: Григорчак Ю.П.

Номер провадження: 33/822/104/19                Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП        

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає, що процедура огляду на стан сп’яніння працівниками поліції була порушена, оскільки йому на місці зупинки не було запропоновано пройти огляд, а відразу його було доставлено до лікарні. Поліцейський, який доставив його до лікарні не надав йому відповідне направлення. Лікар його не оглядав, а лише поміряв його серцебиття. Наявні у справі письмові пояснення він не писав, а наявний в них підпис належить не йому.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити та скасувати постанову районного суду, з підстав наведених в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 014650 від 19 грудня 2018 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився проходити такий огляд на місці зупинки, а виявив бажання пройти його в закладі охорони здоров’я (а.с.2); висновком №519 від 19.12.2018р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, із якого вбачається, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп’яніння (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_2, в яких він не заперечував факт вживання ним напередодні алкогольних напоїв – коньяка (а.с.4).

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Даючи оцінку вищевказаним доказам апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність постанови суду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджений належними та достатніми доказами, які наявні в матеріалах провадження.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно порушень з боку працівників поліції процедури направлення водія для проходження огляду на стан сп'яніння та не проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що ОСОБА_2 відмовився проходити такий огляд на місці зупинки, а виявив бажання пройти його в закладі охорони здоров’я. Даний акт був підписаний ОСОБА_2 і він проти таких обставин не заперечував і не подавав свої зауваження з цього приводу ані в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі. Натомість він вину визнавав і не оспорював факт перебування ним в стані алкогольного сп’яніння, а також не заперечував факт відмови ним проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.

В ході допиту ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції останній вказав, що підпис наявний в акті огляду може належати йому.

Допитаний в суді апеляційної інстанції інспектор поліції ОСОБА_4 підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, додавши, що на місці ОСОБА_2 проходити огляд на стан сп’яніння із використанням алкотестеру відмовився, погодившись пройти його в лікарні. У всіх наявних у справі документах, де міститься підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підпис власноручно залишений ОСОБА_2

А тому такі доводи апелянта, спростовуються наявними по справі належними та допустимими доказами.

Що стосується доводів апелянта про те, що лікар його не оглядав, а лише поміряв його серцебиття, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки наявний в матеріалах справи висновок №519 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідає «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, а безпосередні методи встановлення стану сп’яніння, які застосовувались під час медичного огляду, є компетенцією лікаря, що проводив огляд. Більш того, обстежувана особа – ОСОБА_2 ознайомився з висновком та не надав будь-яких зауважень до нього.

Надуманими апеляційний суд вважає також апеляційні доводи ОСОБА_2 про те, що наявні у справі письмові пояснення він не писав, а наявний в них підпис належить не йому, оскільки підпис залишений під письмовими поясненнями ідентичний підписам, які останній зазначав в протоколі про адміністративне правопорушення, акту огляду на стан сп’яніння, висновку №519, а також в поданій ним апеляційній скарзі.

Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення його від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову районного суду - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 січня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду                                                         ОСОБА_1