Справа № 756/7592/17 Головуючий в суді І інстанції - Родіонов С.О.

Провадження № 33/824/1284/2019 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Свінціцька О.П., розглянувши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року, -

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.

В лютому 2019 року ОСОБА_3 подав на цю постанову апеляційну скаргу та заявив клопотання про поновлення строку на подачу цієї скарги. Дане клопотання мотивував тим, що він тривалий час перебував за кордоном, не міг реалізувати своє право на апеляційне оскарження оскільки не був ознайомлений з прийнятим судовим рішенням.

Вивчивши матеріали справи приходжу до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги апелянту ОСОБА_3 з огляду на таке.

За змістом ст. 289 КУпАП строк на подачу апеляційної скарги, що пропущений із поважних причин може бути поновлений за заявою особи щодо якої винесено постанову, органом (посадовою особою), правомочним розглядати апеляційну скарга. Відповідно до ч.3 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подана після закінчення строку на її подачу повертається особі, яка цю скаргу подала, якщо суд за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення.

Доводи апеляційної скарги про наявність поважних причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги, яка подана у лютому 2019 року не ґрунтуються на матеріалах справи. Відповідно до матеріалів справи, із змістом постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року ОСОБА_3 ознайомився 18.12.2017 року. Поважних причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги за період із грудня 2017 року по лютий 2019 року ОСОБА_3 не надано. Ця обставина відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП є підставою для повернення скарги апелянту.

Окрім того при вирішенні питання про можливість провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 слід враховувати наступне.

Як зазначалось вище, ОСОБА_3 із постановою про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП ознайомився 18.12.2017 року. Після ознайомлення із постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року ОСОБА_3 було реалізоване право на апеляційне оскарження цієї постанови. Так, 22 грудня 2017 року ОСОБА_3 уклав угоду із адвокатом Кузьміним Є.О. відповідно до якої ОСОБА_3 доручив адвокату здійснювати його захист у Апеляційному суді м. Києва у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП. Захисник Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_3 22.12.2017 року подав до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року у якій просив скасувати цю постанову та закрити провадження у справі із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Окрім того захисником було заявлене клопотання про поновлення строку на подачу даної апеляційної скарги. Постановою судді Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2018 року апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. залишено без задоволення, постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року щодо ОСОБА_3 залишено без змін. Наведене указує на те, що постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року щодо ОСОБА_3 була предметом перегляду у суді апеляційної інстанції і по ній було ухвалене відповідне рішення. На думку суду ОСОБА_3 було реалізоване право на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року оскільки він, будучи ознайомленим із цією постановою надав повноваження на її оскарження захиснику, що останнім і було здійснено шляхом подачі відповідної апеляційної скарги, залишеної в подальшому без задоволення судом апеляційної інстанції. За наявності цих обставин повторна подача ОСОБА_3 апеляційної скарги на постанову судді місцевого суду, яка уже була предметом перегляду у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою сторони захисту, свідчить про зловживання останнім своїми процесуальними правами.

Зважаючи на те, що нормами КУпАП не передбачено порядку дій суду у випадку встановлення факту зловживання своїми процесуальними правами учасниками судового розгляду, вважаю за необхідне застосувати до цих правовідносин закон, який регулює подібні правовідносини, тобто застосувати аналогію закону. Законом, який регулює подібні правовідносини є положення ч.3 ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми закону суд, установивши зловживання учасником судового розгляду своїми процесуальними правами має право повернути заяву (скаргу) особі, яка її подала.

Із урахуванням очевидної відсутності підстав для поновлення строку на подачу апеляційної скарги, а також зважаючи на встановлений факт зловживання ОСОБА_3 своїми процесуальними правами, приходжу до висновку про необхідність повернення йому поданої ним апеляційної скарги.

Керуючись ст. 289, 294 КУпАП, ч.3 ст. 45 КАС України, -

постановила:

Відмовити ОСОБА_3 в поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП повернути ОСОБА_3

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька