ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"01" березня 2019 р. Справа№ 911/2653/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Грека Б.М.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 15.01.2019 року

у справі № 911/2653/17 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Добробут"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського Київської області від 15.01.2019 року у справі №911/2653/17 заяву ГУ ДФС у Київській області з кредиторськими вимогами до боржник задоволено частково. Визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ фірма "Добробут" у сумах: 3 524,00 грн. - 1 черга; 28 371,80 грн. - 3 черга; 22 455,78 грн. - 6 черга. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у Київській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.01.2019 року у даній справі в частині невизнаних кредиторських вимог в розмірі 216,49 грн. та прийняти нове рішення, яким включити кредиторські вимоги у розмірі 216,49 грн. до реєстру кредиторів.

За наслідками розгляду матеріалів поданої апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В. апеляційну скаргу ГУ ДФС України у Київській області залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 5 286,00 грн., а також неподанням документів, які підтверджують відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів кредитору ОСОБА_2 та надано останньому строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Згідно відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 15.02.2019 року, відтак граничний строк для усунення недоліків - 25.02.2019 року.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 11.02.2019 року, в межах строків, встановлених судом (25.02.2019 року згідно відмітки на конверті), скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить суд надати достатній строк для виконання вимог ухвали суду від 11.02.2019 року, а у разі відмови у наданні додаткового строку для виконання таких вимог - відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення у справі.

Щодо клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги для надання платіжного доручення, то судова колегія зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України строк усунення недоліків поданої апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Тобто, положеннями названої статті не передбачено продовження строку на усунення таких недоліків, а відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати скаржнику більший строк на усунення недоліків.

При цьому, залишаючи апеляційну скаргу без руху, в п. 2 резолютивної частини ухвали від 11.02.2019 року судом надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, тобто надано максимально можливий строк, відтак ГУ ДФС України у Київській області мав можливість виконати приписи ухвали суду від 11.02.2019 року в межах відповідного строку.

Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Разом з тим, доданий до клопотання лист Головного управління державної казначейської служби України у Київській області від 13.02.2019 року № 7-06/809 не є належним доказом на підтвердження неможливості сплати ГУ ДФС у Київській області судового збору за подання апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки є за своєю суттю листом про надання інформації.

Так, відповідно до вказаного листа, скаржнику запропоновано у строк до 20.02.2019 року надати інформацію, пов'язану з виконанням рішення про стягнення коштів з ГУ ДФС для визначення кодів економічної класифікації видатків бюджету, з яких буде здійснено безспірне списання коштів, та крім того, повідомлено, що на період встановлення відповідних даних, Управлінням казначейства не будуть проводитись платежі за платіжними дорученнями за всіма кодами програмної класифікації видатків, крім захищених видатків.

В той же час, станом на дату звернення до суду з відповідним клопотанням (25.02.2019 року) до нього не надано доказів виконання вказаного листа УДКС, як і інших доказів на підтвердження зупинення платежів по рахункам скаржника, зокрема накладення арешту на рахунки чи інших обмежень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини фінансування скаржника та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

За таких обставин, оскільки скаржником не надано беззаперечних доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення йому такої сплати.

Таким чином, вказані в ухвалі суду від 11.02.2019 року недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув, доказів спати судового збору не надав.

Разом з тим, ані у поданій суду заяві, ані станом на 01.03.2019 року скаржником не усунуто інші недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі суду від 11.02.2019 року, зокрема не надано доказів відправлення кредитору ОСОБА_2 копії апеляційної скарги з доданими до неї документами у відповідності до вимог ст. 258, 259 ГПК України.

В частині 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України зазначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За вказаних обставин, оскільки скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а саме не надано доказів сплати судового збору та відправлення кредитору копії апеляційної скарги з доданими до неї документами з описом вкладення у відповідності до вимог ст.ст. 258, 259 ГПК України, апеляційна скарга ГУ ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 15.01.2019 року у справі №911/2653/17 вважається неподаною і підлягає поверненню.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Оскільки апеляційна скарга повертається на підставі 4 ст. 174 ГПК України, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження на даний час не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 255, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 15.01.2019 року у справі № 911/2653/17 вважати неподаною і повернути скаржнику.

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.М. Грек

Б.В. Отрюх