Справа № 2-247/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 лютого 2010  року  Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської  області  у  складі:

головуючого - судді   Коваленка А.В.,  

при секретарі   Гапоненко Л.М.,

розглянувши  у  відкритому попередньому судовому засіданні у м.Прилуки цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за затримку виплати заробітної плати, моральної шкоди та витрат на правову допомогу ,-

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом у якому зазначає, що він 05 травня 2008 року на період виконання польових робіт  був прийнятий на роботу в пошуково-зйомочну експедицію № 60 казенне підприємство «Кіровгелогія» ( далі ПЗЕ № 60 КП «Кіровгеологія») робітником на геофізроботи 2-го розряду.10 червня 2008 року  переведений водієм 3-го класу.В експедиції позивач працював по 28 грудня 2009 року, і був звільнений із роботи у зв'язку з скороченням штату   на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України.   При звільнення з роботи ПЗЕ № 60 КП «Кіровгеологія» не провело з позивачем повний розрахунок по заробітній платі, і станом на 21 січня 2010 року заборгованість становить 8128,20 грн., яка склалася у зв'язку з невиплатою заробітної плати за останні три місяця роботи. Не зважаючи на неодноразові звернення до керівництва ПЗЄ № 60 КП „ Кіровгелогія" із питання проведення розрахунків по заробітній платі, кошти позивачу  не виплачені.Враховуючи, що розрахунок з позивачем не проведений із 28 грудня 2009 року по січень 2010 року, що становить один місяць, а середній його заробіток за один місяць становить 1734,3 грн. ( 57,81 грн. - середньоденна заробітна плата згідно довідки ПЗЕ № 60 КП «Кіровгеологія» від 14.01.2010 р., помножено на 30 днів), то КП „Кіровгеологія" повинно виплатити , як вважає позивач , за затримку в розрахунку 1734,3 грн. Крім того, несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачу завдана моральна шкода, яка у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України підлягає стягненню з відповідача. Заподіяну мені моральну шкоду я оцінюю в 5000 грн.

    У судовому засіданні позивач,  в зв»язку з виплатою заробітної плати , змінив позовні вимоги та просив, стягнути з відповідача 1020 ( одна тисяча двадцять) гривень 92 копійок  середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, 200 (двісті гривень) – на надання правової допомоги , всього 1220 ( одна тисяча двісті двадцять) гривень 92 копійки.

    Представник відповідача в судовому засіданні змінені позовні вимоги  визнав повністю . Та повідомив, що своєчасно не було виплачено кошти не з вини підприємства , тому, що КП «Кіровгеологія» являється державним підприємством і на час звільнення позивача, кошти на рахунок підприємства від Державного казначейства не надійшли.

    Вислухавши пояснення сторін, представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав:

    судом безспірно встановлено, що позивач працював  у відповідача  ОСОБА_2 -зйомній експедиції № 60 КП «Кіровгеологія»” з 06.05.2008 року, звідки наказом № 27-к від 28.12.2009 року був звільнений за скороченням штату  на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 5-6);

згідно довідки  № 2 від 14.01.2010 року  ПЗЕ № 60 КП « Кіровгеологія» являється структурним підрозділом Казенного підприємства «Кіровгеологія» (а.с.4);

згідно довідки  про середню заробітну плату №9/153 від 28.12.2009 року, середньоденна заробітна плата  позивача , ОСОБА_1, становить 57(п»ятдесят сім) гривень 81 копійка ( а.с.8);

    при звільненні з позивачем не проведено остаточного розрахунку, та заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем   складає  8128 ( вісім тисяч сто двадцять вісім) гривень 20 копійок , про що свідчить довідка відповідача №1/14 від 14.01.2010 року (а.с. 7);

    згідно довідки №1/37 від 04.02.2010 року  Казенного підприємства «Кіровгеологія»

погасило Позивачу борг по заробітній платі (8128,20.гривень), та частково сплатило середній заробіток за час затримки розрахунку розрахунку (366,52 гривни).

    Тобто, в суді з достовірністю встановлено та підтверджується самим представником відповідача, що на час розірвання трудових відносин між сторонами (28.12.2009р.) КП «Кіровгеологія»  мало заборгованість по виплатах перед позивачем, яку не погасило і на час розгляду справи в суді.

    Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 вищенаведеного Кодексу передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.  

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001р. № 159, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.  

Отже, виходячи з вищенаведеного законодавства та враховуючи, що позивача було звільнено з роботи з 28.12.2009р., а остаточний розрахунок проведено лише 22.01.2010 року, суд приходить до висновку щодо неправомірності дій відповідача та порушенні трудового законодавства при звільненні  позивача.

    Отже відповідач повинен нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні позивача, що на підставі проведених розрахунків становить: з 28.12.2009р. по 22.01.2010р. - 24 ( дні) х 57,81 грн (середньоденна зарплата) = 1387,49 гр.). Але з урахування часткової виплати   компенсації відповідачем , заборгованість становить 1387,49 – 366,52 = 1020, 92 гривни, що і просить стягнути позивач, та проти чого не заперечує відповідач.

    Згідно до статті 84 ЦПК України, підлягають стягненню на користь позивача  витрати  пов»язані з оплатою правової допомоги, в розмірі 200 (двісті) гривень, які підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордера  № 3 від 20 січня 2010 року.

     Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави 51,0 грн. судового збору та на користь державного бюджету - 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, як це передбачено ст. 88 ЦПК України.    

    Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, -

                                  В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до казенного підприємства « Кіровгеологія» - задовольнити повністю.

    Стягнути із казенного підприємства « Кіровгеологія» на користь ОСОБА_1  1020( одна тисяча двадцять) гривень 92 копійок  середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, 200 (двісті гривень) – на надання правової допомоги , всього 1220( одна тисяча двісті двадцять) гривень 92 копійки.

Стягнути з казенного підприємства « Кіровгеологія»    на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та 120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .

       Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду   Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

        Головуючий: