Єдиний унікальний номер 243/9526/17 Номер провадження 22-ц/804/24/19

Номер провадження 22-ц/804/24/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О.В.

суддів: Біляєвої О.М.,Папоян В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Бахмут цивільну справу №243/9526/17, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Галій Сергій Анатолійович на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку ( суддя Пронін С.Г. рішення ухвалене 25 липня 2018 року),

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Вона до 17 березня 2017 року працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді провідного спеціаліста відділу управління компенсацій та пільг Дирекції з управління персоналом у м. Горлівка Донецької області, оскільки, незважаючи на Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, керівництвом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було прийняте рішення про продовження здійснення своєї господарської діяльності на непідконтрольній території України, а саме у місті Горлівка Донецької області з залишенням відповідної частини працівників для нормального функціонування підприємства. Позивач зазначає, що відповідач, який звільнив її 17 березня 2017 року за угодою сторін, в порушення норм трудового права не виплатив їй заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, а також не видав їй її трудову книжку. ОСОБА_2 вказує, що її письмові вимоги щодо проведення з нею розрахунку при звільнені, надання їй копії наказу про звільнення, довідки про заборгованість по заробітній платі та іншим компенсаційним виплатам, а також вимоги щодо пересилання їй трудової книжки на зазначену нею адресу відповідачем були проігноровані. В той же час, позивач вважає, що жодних перешкод, які унеможливлюють здійснення відповідачем вищеперелічених дій на виконання приписів трудового законодавства не існує, оскільки заробітну плату позивач отримує через банківську установу, яка розташована на підконтрольній владі України території, керівництво підприємство, в тому числі працівники, які ведуть кадровий та бухгалтерській облік, знаходяться у містах Краматорську та Маріуполі, відповідно до місця реєстрації підприємства. Враховуючи те, що працівникам, які здійснюють свої трудові обов'язки на території, підконтрольній владі України, заробітна плата за вказаний період була виплачена, а також те, що з 15 березня 2017 року на підприємстві виник простой не з вини працівника, оскільки структурні підрозділи підприємства, які знаходились у м. Горлівка, з цього часу було захоплено, ОСОБА_2 вважає порушення відповідачем норм трудового права щодо неї незаконним та дискримінаційним, а тому просить суд стягнути з відповідача по-перше, заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 березня 2017 року у сумі 4 969 грн. 44 коп., з якої просить суд зобов'язати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» утримати податки і обов'язкові платежі, по-друге, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4 222 грн. 24 коп., по-третє, в зв'язку з тим, що їй в день звільнення не видали належно оформлену трудову книжку, - середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 57 976 грн. 80 коп., та по-п'яте, скасувати наказ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про звільнення від 17 березня 2017 року та зобов'язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача з урахуванням дати фактичної видачі їй трудової книжки. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у сумі 550 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заборгованості по заробітній платі,компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, скасування наказу про звільнення та зобов'язання видати новий наказ відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачка через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачкою надано до суду лист від 12 квітня 2017 року за підписом Голови Донецької обласної організації профспілки у якому зазначається про необхідність виконання роботодавцем вимоги проф-спілки щодо виплати всіх сум, які належать працівнику при його звільненні з підприємст-ва. Цей документ засвідчує факт заборгованості відповідача перед позивачем із заробітної плати та інших компенсаційних виплат, на що суд першої інстанції не звернув увагу. Крім того, на підтвердження існування заборгованості позивачем надано суду розрахунковий лист за березень 2017 року табельний №11101 з якого вбачається, що відповідачем за березень 2017 року позивачу була нарахована компенсація за невикористану відпустку у розмірі 4222.грн 24 коп Висновок суду про обов'язковість наявності первинних документів (табелю обліку робочого часу) є безпідставним, оскільки ці документи не мають правового значення для вирішення справи, оскільки після 13 березня 2017 року підрозділи відповідача, які знаходились на непідконтрольній території України, не працювали у зв'язку з їх захопленням, тобто організація перебувала у стані простою, наслідки якого передбачені ч. 3 ст. 113 КЗпП України, тобто на час простою за працівником зберігається середній заробіток. Провести розрахунок середньої заробітної палати за час затримки розрахунку при звільненні суд може самостійно згідно «Порядку обчислення середньої заробітної плати» на підставі наявних у справі даних про заробітну плату працівника за попередні місяці, які передують звільненню. За період з 01 березня 2017 року по 12 березня 2017 року відповідач повинен також сплатити заробітну плату позивачу за відпрацьований час, оскільки позивачку звільнено за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. З травня 2015 року і до дня захоплення у відповідача мають бути всі бухгалтерські та кадрові документи на кожного працівника підприємства, оскільки вся інформація по неконтрольованій території України безперервно направлялась працівникам, які знаходились на непідконтрольній території України у електронному вигляді до головних органів управління підприємства, яке знаходилось у м. Краматорську. Крім того, у письмовому повідомленні від 20 березня 2017 року «Про неможливість вивезення первинної документації» направленого відповідачем до Дніпропетровського Управляння ОВПП ДФС у загальному переліку первинних документів, які залишились на окупованій території, не міститься посилання на втрату кадрової документації, зокрема на втрату трудових книжок працівників підприємства, що у черговий раз підтверджує ту обставину, що всі кадрові документи, в тому числі і трудові книжки працівників підприємства знаходяться на підконтрольній території України.

Від відповідача акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до положень ст. 360 ЦПК України, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування відзиву зазначено, що суд першої інстанції вірно не взяв до уваги лист за підписом голови Донецької обласної організації профспілки, в якому зазначено про необхідність проведення повного розрахунку зі звільненими працівниками, оскільки цей лист не містить відомостей щодо наявності заборгованості АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» перед ОСОБА_2 із заробітної плати та не містить інформації щодо стану розрахунків між позивачем та відповідачем по заробітній платі. Позивачем не надано осуду доказів виконання роботи на підприємстві відповідача за березень 2017 року, що необхідно для нарахування заробітної плати за цей період. Згідно висновку Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року через захоплення підприємства невідомими особами, відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією, що свідчить про втрату контролю над здійсненням господарської діяльності та відсутності доступу до кадрового діловодства, особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності співробітників, що також підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 18 березня 2017 року про відкриття кримінального провадження. Втрата контролю над майном унеможливлює виконання роботодавцем своїх обов'язків перед працівниками. Згідно пунктів 1.1 та 1.2 наказу №289-ОД від 8 травня 2015 року «Про організацію ведення діяльності на неконтрольованій території» передбачене окреме ведення та зберігання бухгалтерської та кадрової документації та контрольованій та неконтрольованій території, що підтверджує факт того, що всі бухгалтерські та кадрові документи на кожного працівника підприємства знаходяться на неконтрольованій території. Факт розподілу обліку та відсутності доступу до кадрової документації було також встановлено під час проведення перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області та зафіксовано Актом від 29 серпня 2017 року.

Відповідно до пункту 8 розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-УШ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147УШ), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

На підставі Указу Президента України від 29.12.2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» та Указу Президента України від 28.09.2018 року № 297/2018 «Про переведення суддів» апеляційний суд Донецької області ліквідовано, утворено Донецькій апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція ліквідованого суду, а суддів переведено на роботу на посадах суддів Донецького апеляційного суду, до якого також передаються цивільні справи та матеріали, кримінальні справи/провадження, справи про адміністративні правопорушення справи та матеріали ліквідованого суду.

08 жовтня 2018 року вказану цивільну справу передано до Донецького апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: суддя-доповідач Халаджи О.В., судді: Біляєва О.М., Папоян В.В.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою цього ж суду від 06 листопада 2018 року зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 582/1001/15-ц.

24 січня 2019 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових правовідносин.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».

Згідно частини.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В даній справі спір виник з трудових відносин та ціна позову становить 67 718, 48 грн, тому розгляд справи слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.

За таких обставин,апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження,відповідно до приписів ч.13.ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Своєю ухвалою від 19 вересня 2018 року суд апеляційної інстанції повернув скаржнику апеляційну скаргу в частині оскарження рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки та скасування наказу про звільнення та зобов'язання видати новий наказ, тому рішення суду в частині оскарження цих вимог апеляційним судом не переглядається.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» назву відповідача було змінено на Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», в зв'язку з чим до Статуту відповідача було внесено відповідні зміни, а 24 травня 2018 року йому державним реєстратором було видано нову Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.

З довідки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 68/7713/ис від 27 грудня 2017 року та проти чого не заперечує й позивач вбачається, що ОСОБА_2 працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у місті Горлівка на посаді провідного фахівця відділу з управління компенсаціями та пільгами Дирекції з управління персоналом.

Згідно з Наказом директора з управління персоналом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» О.Г. Таранюк «Про звільнення» № 209-к від 17 березня 2017 року, ОСОБА_2 було звільнено з товариства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін 21 березня 2017.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та приймаючи до уваги, що позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження її звільнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 17 березня 2017 року, суд приходить до переконання про звільнення позивача з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» саме 21 березня 2017 року. В той же час, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог, питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі необхідно вирішувати не за період з 01 березня 2017 року по 21 березня 2017 року, а з 01 березня 2017 року по 17 березня 2017 року, тобто в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частиною 1 статті 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 47, ст. 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення працівника провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, тобто в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З Листа Донецької обласної організації Укрелектропрофспілки «Про грошові розрахунки із звільненими працівниками» № К-1/ж-1 від 12 квітня 2017 року слідує, що остання вимагала від ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» провести зі звільненими працівниками на виконання ст. ст. 116, 117 КЗпП України повний грошовий розрахунок, включаючи всі належні працівникам суми, визначені законодавством про працю та колективним договором товариства, у встановлений законами строк.

Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

З долучених позивачем до свого позову заяви на адресу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 10 липня 2017 року (а.с. 14), квитанцій про поштове відправлення (а.с. 13а, 14а) та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу (а.с. 13), вбачається, що позивач на своє звернення до відповідача з вимогою про виплату всіх належних їй сум при звільнені та їх перерахування на її банківську картку, а також про надання їй довідки про наявну у товариства перед нею заборгованість по заробітній платі, жодної відповіді не отримала.

З заяви та витягів з кримінального провадження (а.с.50-51,52-54) вбачається, що на підставі заяви ПАТ «Донецькобленерго» на ім'я Заступника голови Національної поліції України А.О. Крищенко, прийнятої Головним управлінням Національної поліції у м. Києві 16 березня 2017 року, 18 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 12017100000000150 за фактом вчинення 13 березня 2017 року невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, яке виявилося у блокуванні законної господарської діяльності розташованих у місті Донецьк структурних одиниць ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

На підтвердження форс-мажорних обставин відповідач надав науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року № 2370/2/21-10.2, яким засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку з цим антитерористичної операції) з фактичним захопленням з 13 березня 2017 року невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у тому числі розташованих у м. Горлівка, унаслідок чого відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних та ін., що підлягають до виплати на користь робітникам як поточних виплат, так і виплат у день звільнення, та будучи позбавленим можливості користування своїми коштами здійснювати відповідні виплати. Одночасно товариство втратило доступ до трудових книжок своїх працівників, з огляду на що уповноважена особа роботодавця - відповідача з 13 березня 2017 року не має можливості здійснити записи відносно прийому чи звільнення таких працівників, а також на здійснення будь-яких інших юридично значимих правових дій, на підставі яких би могли виникати чи припиняти свою дію певні правовідношення.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» повідомило Дніпропетровське управління ОВПП ДФС листом № 68/1742/ис від 20 березня 2017 року про те, що станом на 20 березня 2017 року вивезення первинних документів товариства, які знаходяться на території проведен-ня антитерористичної операції, є неможливим в зв'язку з ризиками, пов'язаними з блоку-ванням невідомими особами з 13 березня 2017 року господарської діяльності тих структу-рних одиниць товариства, які знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній владі України (а.с.65-66).

З Витягу з кримінального провадження № 12017050390001995, 14 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 1 ст. 361 КК України за фактом втручання 27 червня 2017 року невстановленої особи за допомогою електронної обчислювальної техніки та шкідливої програми в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що призвело до втрати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» інформації.

Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проведеної 03 серпня 2017 року Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області, № 05-20-333/0028 встановлено, що здійснити нарахування заробітної плати за березень 2017 року та здійснити розрахунок компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток неможливо у зв'язку із втратою контролю над всім майном, документацією, архівом, комп'ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні АТО.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що табелі обліку робочого часу щодо позивача велися на неконтрольованій території, а з 13 березня 2017 року господарська діяльність ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», яке розташоване на неконтрольованій території, була блокована, а тому в розпорядженні відповідача відсутні відповідні первинні документи, що фіксують виконання працівником роботи за березень 2017 року, що в свою чергу унеможливлює встановлення ним періоду часу, за який кожному конкретному працівнику необхідно виплатити заробітну плату за березень 2017 року.

Таким чином, втрата контролю і доступу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що розташовані на непідконтрольній території, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління зазначеними виробничими потужностями і припинилося провадження господарської діяльності не дала можливості ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виконати при наявності зобов'язання перед працівниками згідно зі статтями 47,83,115,116 КЗпП України.

Згідно ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як пра-вило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст.1 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Ст. 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриман-ням установленої правилами внутрішнього тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі до-кументів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та но-рми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Сам по собі факт звільнення позивача з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановле-них цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію що-до предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно наказу генерального директора ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №289-ОД від 08.05.2015 року ведення та зберігання документації по персоналу та ведення бухгалтерського обліку на території, що не контролюються українською владою, здійснювали відповідні робітники дирекції по персоналу та бухгалтерії, що знаходились на неконтро-льованій території (а.с.50).

Указом в.о. Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 розпочато проведення антитерористичної операції.

Місто Горлівка Донецької області входило до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, дію якого призупинено розпорядженням від 5 листопада 2014 року № 1079-р, а також визнано таким, що втратило чинність, розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Крім того, місто Горлівка входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, а також включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який є додатком № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07 листопада 2014 року № 1085.

Згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07 травня 2015 року № 263, суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

З метою всебічного та повного з'ясування обставин цієї справи місцевий суд ухвалою від 27 листопада 2017 року витребував від Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», крім іншого, довідку про розмір заборгованості при звільненні ОСОБА_2, оригінал трудової книжки, довідку про розмір середньомісячної (за останні 12 місяців) та середньоденної заробітної плати позивача.

На виконання цієї ухвали товариство направило до суду пояснення про те, що надати вищезазначені документи у нього немає можливості, оскільки виробничі потужності підприємства були захоплені невідомими особами і на той момент в його адміністрації був відсутній доступ до будь-яких приміщень, втрачений контроль та доступ до документації кадрового та бухгалтерського обліку на неконтрольованій території. Крім того, витребувана інформація втрачена через дестабілізацію роботи інформаційних та комунікаційних елементів корпоративних мереж, виведення з робочого ладу ряду автоматичних систем підприємства внаслідок впливу масштабної вірусної атаки (а.с.122-124 т. 1).

Підстави для визнання неповажними причини неподання відповідачем доказів на виконання ухвали від 27.11.2017 відсутні.

Згідно індивідуальних відомостей Пенсійного Фонду України про застраховану особу ОСОБА_2 від 20 вересня 2017 року, відомості про сплачені до УПФУ підприємством внески за березень 2017 року відсутні (а.с.17).

Інших доказів, які б підтверджували наявність заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку не надано.

Положення частин другої, восьмої статті 9, частини другої статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначають, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

З надано відповіді Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, наданою на виконання ухвали суду від 27.11.2017, вбачається, що інформація з відмостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму невиплаченихдоходів за перший квартао 2017 року по громодянці ОСОБА_2, не надна у звязку з тим, що вказаній реєстраційний номер облікової картки платника податків ( 261671744), не належить данному громадянину (т. 1 а.с.111)

Встановлено і визнається сторонами, що позивач не перемістилась з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; продовжила працювати на тій частині підприємства, яка провадила діяльність на неконтрольованій території.

Наказ № 209-к про звільнення 21 березня 2017 року ОСОБА_2 за угодою сторін видано 17.03.2017. Тобто, на день видання наказу і звільнення позивача відповідач вже втратив контроль над частиною підприємства на неконтрольованій території та не мав доступу до документації.

Встановивши, що у трудових правовідносинах між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та його працівниками, зокрема позивачем ОСОБА_2 із 13 березня 2017 року на тимчасово окупованій території виникли та до тепер існують обставини непереборної сили, у період існування яких відповідач позбавлений можливості виконати зобов'язання перед своїми працівниками, передбачені умовами трудового договору (контракту, угоди тощо), законодавчими та іншими нормативними актами, а позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог, суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та зобов'язання відповідача здійснити утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Довід апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не прийняв розрахунок заборгованості, наведений у позовній заяві, не може бути підставою для скасування рішення та задоволення позову, оскільки правильність приведеного розрахунку заборгованості заробітної плати за березень 2017 року та компенсації за невикористану відпустку не підтверджено належними доказами, а тому розрахунок ґрунтується на припущеннях, які з урахуванням положень ч. 6 ст. 81 КЗпП України не можуть бути прийняті судом як вірні.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, на який посилається позивач при розрахунку заборгованості, застосовується у випадках: надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; надання працівникам творчої відпустки; виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час; переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я; переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; виплати вихідної допомоги; службових відряджень; вимушеного прогулу; направлення працівників на обстеження до медичних закладів; звільнення працівників-донорів від роботи; залучення працівників до виконання військових обов'язків; тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу; інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Такий Порядок не може бути застосований для розрахунку заборгованості по заробітній платі, яка обраховується за фактично відпрацьований час на підставі первинних даних про час роботи та розмір посадового окладу.

У відповідності до частини третьої статті 113 КЗпП України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Як установлено судом і це підтверджується матеріалами справи, наказ щодо простою відповідач не видавав. Наказом від 17 березня 2017 року «Про зміни в організації ведення діяльності» № 188а-ОД вважати припиненою виробничу діяльність підприємства з використанням майна Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», над яким втрачений контроль з 13 березня 2017 року (ас. 67 т. 1). У справах за позовами про оплату праці за час простою суди повинні з'ясовувати, зокрема, факт простою, правові наслідки і наявність чи відсутність вини працівника в цьому.

Суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення заробітної плати на підставі ч. 3 ст. 113 КЗпП України через недоведеність цих вимог.

Посилання заявника апеляційної скарги на лист від 12.04.2017 за підписом голови Донецької обласної організації профспілки Старухіної Н.М., у якому зазначається про необхідність виконати роботодавцем вимоги профспілки щодо виплати всіх сум, які належать працівникам при їх звільненні з підприємства, не спростовує висновків суду про недоведеність обставин щодо наявності та розміру заборгованості саме перед позивачкою.

Доводи скарги про необов'язковість наявності первинних документів та про те, що у відповідача мають бути усі бухгалтерські та кадрові документи на кожного працівника, оскільки з травня 2015 року і до захоплення майна вся інформація з неконтрольованої території направлялась в електронному вигляді до головних органів управління підприємства у м. Краматорськ, суд апеляційної інстанції відхиляє з тих підстав, що відповідачем доведена обставина порушення роботи комп'ютерних мереж унаслідок ураження програмного забезпечення комп'ютерним вірусом - шифрувальником.

Зважаючи на те, що підприємство було захоплено невідомими особами, відповідач втратив контроль над майном та документацією, суд правомірно прийняв надані письмові докази на підтвердження цих обставин і дійшов висновку, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з незалежних від нього причин позбавлений можливості надати суду первинні документи.

Не надання відповідачем акту з переліком втрачених документів не свідчить про неправильність висновків суду про відмову у позові.

Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

При цьому згідно з п.8 цього Положення, підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Інші аргументи скарги також висновків суду попередньої інстанції не спростовують і на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення в оскарженій частині не впливають; наведені у відзиві на апеляційну скаргу аргументи не заслуговують на увагу, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 375, 382, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Галій Сергій Анатолійович залишити без задоволення.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 лютого2019 року.

Суддя-доповідач: О. В. Халаджи

Судді: О. М. Біляєва

В. В. Папоян