22-ц/804/450/19

265/3683/14-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 265/3683/14-ц

Номер провадження 22-ц/804/450/19

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кочегарової Л.М., Зайцевої С.А., Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання Герасимова Г.Є.

сторони :

заявник - Центральний (Жовтневий) відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

заінтересовані особи - ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_5, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕГАЛС»

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора малого приватного підприємства «Галакс» Новика Євгенія Миколайовича на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 жовтня 2014 року, у складі судді Копилової Л.В.,

в с т а н о в и в:

29 серпня 2014 року Центральний (Жовтневий) відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (Центральний ВДВС) звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з заявою про затвердження мирової угоди між ОСОБА_4 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПІЛЬНИМ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «РЕГАЛС» (далі ТОВ СП «РЕГАЛС») в ході виконання рішення суду про стягнення боргу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 жовтня 2014 року визнано мирову угоду між ОСОБА_4 та ТОВ СП «РЕГАЛС», згідно якої:

1. ТОВ СП «РЕГАЛС» визнає борг перед ОСОБА_4 в сумі 2 990 150 грн. та в рахунок погашення боргу передає у власність ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 8080,1 кв.м. (адміністративна будівля літ Н-4 з прибудовами літ Н1-1, НЗ-1, реєстраційний номер об'єкта 12906540, номер запису 1861 в книзі 4), розташовану за адресою: АДРЕСА_1

2. ОСОБА_4 заявляє про припинення свого права на стягнення з ТОВ СП «РЕГАЛС» боргу в сумі 2 990 150 грн. у зв'язку з набуттям права власності на вказане вище нерухоме майно.

3. Сторони за цим спором претензій один до одного не мають.

Ця ухвала є підставою для реєстрації реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за ОСОБА_4 права власності на нежитлову будівлю літ Н-4 з прибудовами літ Н1-1, НЗ-1, реєстраційний номер об'єкта 12906540, номер запису 1861 в книзі 4, загальною площею 8080,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участь у справі, а саме, ліквідатор МПП «Галакс» Новик Є.М., просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що нежитлове приміщення розташоване по АДРЕСА_1, на яке перейшло право власності до ОСОБА_4 за мировою угодою від 06 жовтня 2014 року, фактично на підставі судового рішення Господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року є власністю МПП «Галакс», а тому, вирішення спору між ОСОБА_4 та ТОВ СП «РЕГАЛС» та затвердження мирової угоди, за відсутності МПП «Галакс», порушує права та законні інтереси останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5, зазначає, що на час укладення мирової угоди право власності на майно, яке було предметом спору належало ТОВ СП «РЕГАЛС», що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно №8774777 від 02 вересня 2013 року, а тому, сторони мали право на укладення мирової угоди (т.1 а.с.157).

У відзиві на апеляційну скаргу представника ТОВ СП «РЕГАЛС» Трутельницького С.С. зазначено, що апеляційна скарга МПП «Галакс» підлягає відхиленню, оскільки за даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірне приміщення зареєстровано за ТОВ СП «РЕГАЛС» і тому у суду першої інстанції не було підстав відмовляти у затвердженні мирової угоди.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_4 притягнута ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника МПП «Галакс» адвоката Карасюка  О.В., який підтримав скаргу, заперечення представника ТОВ СП «РЕГАЛС» Трутельницького С.С., перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 12 травня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ТОВ СП «РЕГАЛС» про стягнення боргу. Посилалася на те, що згідно договору про зобов'язання від 15 жовтня 2013 року товариство повинно було повернути їй борг в розмірі 1 119 531,02 грн. у строк до 15 листопада 2013 року. Оскільки підприємство своїх зобов'язань не виконало, просила стягнути на свою користь 1 119 531,02 грн. основного боргу, штраф 1 119 531,02 грн. та пеню 996 382,60 грн.(а.с.1).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ТОВ СП «РЕГАЛС» на користь ОСОБА_4 суму заборгованості за договором про зобов'язання від 15 листопада 2013 року в сумі 3067514,99 грн. Вирішено питання судових витрат.

Рішення набрало законної сили, стягувачу ОСОБА_4 був виданий виконавчий лист, який пред'явлено до виконання.

06 серпня 2014 року Центральний ВДВС звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з заявою про затвердження мирової угоди між ОСОБА_4 та ТОВ СП «РЕГАЛС» в ході виконання рішення суду про стягнення боргу.

На підставі заяви представника Центрального ВДВС Воробйова В.В. від 28 серпня 2014 року, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 28 серпня 2014 року заява про затвердження мирової угоди залишена без розгляду.

29 серпня 2014 року Центральний ВДВС повторно звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з заявою про затвердження мирової угоди між ОСОБА_4 та ТОВ СП «РЕГАЛС» в ході виконання рішення суду від 07 липня 2014 року.

Визнаючи мирову угоду, суд першої інстанції в ухвалі від 06 жовтня 2014 року зазначив, що умови даної угоди відповідають вимогам законодавства, не порушують права та інтереси сторін, третіх осіб, в тому числі і держави, відповідають дійсній волі сторін, угода укладена сторонами з метою врегулювання спору, ґрунтується на взаємних поступках та стосується лише прав і обовязків сторін та предмета спору.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає.

Згідно п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України (в редакції 2004 року), яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

За змістом вказаної статті мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності й обґрунтованості її умов, а також з'ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання. Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.

Згідно ст.372 ЦПК України (в редакції 2004 року) мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом ст. 207 ЦПК України, в редакції 2017 року, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов»язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2013 року між ТОВ СП «РЕГАЛС» та ОСОБА_4 було укладено договір про зобов'язання. Згідно додатку № 1 до договору про зобов'язання від 20 листопада 2013 року п.2.1. договору викладено у новій редакції, та зазначено про повну оплату протягом 30 днів до 15 грудня 2013 року ( а.с 4,10).

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом спору між ОСОБА_4 та ТОВ СП «РЕГАЛС» були грошові кошти в сумі 1 119 531,02 грн., отримані відповідачем в борг на підставі договору зобов'язання від 15 листопада 2013 року.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу повернення грошових коштів, отриманих на підставі договору зобов'язання і саме наведені обставини становили предмет спору, і саме така позовна вимога була первинною.

Встановлено, що 25 жовтня 2014 року ОСОБА_4 померла (а.с.79).

Згідно рішення Господарського суду Донецької області від 10 липня 2013 року у справі № 905/1921/13 позовні вимоги ММП «Галакс» про розірвання договору купівлі-продажу будівлі № 2658 задоволено. Ухвалено розірвати договір купівлі-продажу будівлі, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (адміністративна будівля літ Н-4 з прибудовами літ Н1-1, Н3-1, загальною площею 8080,1 кв.м), який посвідчений Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Дубровською О.А., зареєстрований в реєстрі за № 2658, укладений між Малим приватним підприємством «Галакс» та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько- польське підприємство «РЕГАЛС».

Крім того рішенням Господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року у справі № 905/6820/13 було визнано за МПП «Галакс» право власності на будівлю, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (адміністративна будівля літ Н-4 з прибудовами літ Н1-1, Н3-1, загальною площею 8080,1 кв.м а.с.116-119).

Вказані судові рішення були ухвалені в 2013 року, тобто до звернення ОСОБА_4 до суду з позовом до ТОВ СП «РЕГАЛС» (12 травня 2014 року) та постановлення оскаржуваної ухвали.

Отже, судом першої інстанції при затвердженні мирової угоди, не було враховано тієї обставини, що спірне майно, як зазначено в апеляційній скарзі, належить ММП «Галакс», в результаті чого порушуються права малого підприємства, як особи, яка не була залучена до участі у розгляді справи.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 14 ЦПК України 2004 року судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги МПП «Галакс» визнаються обґрунтованими, а ухвала суду визнається такою, що не відповідає вимогам цивільного-процесуального законодавства, оскільки постановлено рішення, яке зачіпає права та законні інтереси вказаного підприємства.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 06 жовтня 2014 року у справі за заявою Центрального (Жовтневого) відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про затвердження мирової угоди в ході виконання рішення суду про стягнення боргу, постановлена передчасно та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При перегляді справи за апеляційною скаргою представника апеляційний суд враховує постанови Верховного Суду від 12 грудня 2018 року справа № 263/12154/16-ц провадження № 61-12872св18, від 10 січня 2019 року справа № 569/3656/13-ц провадження № 61-35528св18.

Керуючись п.6 ч.1 ст.374, ст.379 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ліквідатора малого приватного підприємства «Галакс» Новика Євгенія Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 жовтня 2014 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Дата складення повного судового рішення 04 березня 2019 року.

Судді: Л.М. Кочегарова

С.А.Зайцева

Т.Б.Ткаченко