ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 березня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/10285/18

Головуючий у першій інстанції - Коверзнев В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/271/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Вінгаль В.М.,

суддів: Бобрової І.О., Кузюри Л.В.,

позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач: ОСОБА_3,

особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянувши в порядку письмово провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2018 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

прізвище судді: Коверзнев В.О.; місце ухвалення рішення: м.Чернігів,

дата складання повного тексту рішення: 30 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.08.2007 року у сумі 112778,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.08.2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого станом на 31.07.2018 року виникла заборгованість у сумі 112778,96 грн., з яких: 3698,33 грн. - заборгованість за кредитом, 109080,63 грн. - заборгованість за відсотками за період з 27.08.2007 року по 29.01.2018 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2018 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на недотримання повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неналежну оцінки доказів та порушенням норм процесуального і матеріального права, просив скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у підтвердження позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало належні та допустимі докази в розумінні ст.ст.76,77 ЦПК України, а саме: розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви від 27.08.2007 року, Умови та правила надання банківських послуг. При цьому, 27.08.2007 року позичальнику було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» за НОМЕР_3, а потім картка була перевипущена та ОСОБА_3 отримала нову картку за НОМЕР_2. Відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість, що підтверджується випискою по рахунку, та свідчить про визнання заборгованості по кредиту, згоду з умовами кредитування.

Заслухавши голову судового засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлений позов не підтверджується належними та беззаперечними доказами.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що 27.08.2007 року ОСОБА_3 було підписано заяву, згідно якої остання, ознайомившись із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку, виявила бажання оформити на своє ім'я кредитку «Універсальна» «30 днів пільгового періоду» з кредитним лімітом у сумі 800 грн. зі сплатою процентної ставки за кредитом 3% на місяць на залишок заборгованості на картку НОМЕР_3 (а.с.14).

У тексті вказаної заяви зазначено, що своїм підписом ОСОБА_3 підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку.

Як свідчить довідка АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 за кредитним договором в цей же день було видано кредитну картку з терміном дії до липня 2015 року з номером НОМЕР_3. В подальшому, 14.03.2012 року відповідач отримала перевипущену картку за номером НОМЕР_2 з терміном дії до січня 2016 року.

Виписка по рахунку ОСОБА_3 підтверджує, що картка використовувалась як засіб здійснення платежів та зняття готівки за рахунок коштів позикодавця, часткове погашення кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості, доданим АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.08.2007 року, станом на 31.07.2018 року, становить 112778,96 грн., з яких: 3698,33 грн. - заборгованість за кредитом, 109080,63 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З наведеного вбачається, що у разі якщо умови договору приєднання порушують права особи, яка приєдналась до нього, то вона вправі поставити питання про його зміну або розірвання.

Разом з тим у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_3 зверталася до банку з пропозиціями про внесення змін до умов кредитного договору, а тому вказані обставини свідчать про її згоду з усіма умовами цього договору.

Відповідач підписала заяву, в якій виявила бажання отримати кредитні кошти та підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку.

При цьому, Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Суд також звертає увагу на те, що договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Відповідно до пункту 6.5. Умов та правил надання банківських послуг, які були чинними під час укладення договору, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Саме договір приєднання мав місце у справі, що розглядається: підписавши заяву, відповідач ознайомилась та погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, та своїм підписом підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про недоведеність факту укладення з відповідачем договору про надання банківських послуг.

Отже, факт укладення кредитного договору з відповідачем шляхом отримання позичальником кредитної картки зі встановленим кредитним лімітом, є доведеним.

Згідно з розрахунком, наданим АТ КБ «ПриватБанк», станом на 31.07.2018 року (нараховані проценти по ставці 36% до 31.01.2016 року, тобто до закінчення строку дії картки), який апеляційний суд вважає належним та допустимим доказом, заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.08.2007 року становить 12208,94 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 3698,33 грн., заборгованості за відсотками - 8510,61 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.08.2007 року у сумі 12208,94 грн. У задоволенні решти позову необхідно відмовити.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і частково задовольняє позов, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат, понесених позивачем, пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 476,62 грн. у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2018 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) 12208 (дванадцять тисяч двісті вісім) грн. 94 коп. заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.08.2007 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 62 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Голова судового засідання

Судді