Справа № 2-159/10

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2010 року               Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                           головуючого - судді  Циганка М. О.,

                                           при секретарі  Чміль С. І.,

за участю позивача та представника відповідача адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «Велмі Пром» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

Мотивує свої вимоги тим, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, який помер 15 січня 2009 року. За життя ОСОБА_3 працював слюсарем в ТОВ «Велмі Пром», яке заборгувало йому заробітну плату за період з листопада 2008 року по січень 2009 року в сумі 2,937 грн. 90 коп. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і не виплачену заробітну плату. Проте неодноразові звернення позивачки до керівництва ТОВ «Велмі Пром» про видачу їй, як спадкоємиці за законом першої черги, зазначеної вище заборгованості по заробітній платі її чоловіка залишились без задоволення, тому позивачка і просить суд стягнути з відповідача 2,937 грн. 90 коп. заборгованості по заробітній платі,  також вказує на те, що  чоловік соєю працею заробив вказані кошти, а вона ніяк не може їх отримати, оскільки керівництво ТОВ «Велмі Пром» всіляко чинить перешкоди в отриманні коштів, обманюючи що на рахунку  коштів не має, чим спричинили позивачці моральні збитки які вона просить стягнути у розмірі 3 000 грн.

              Позивачка в судовому  засіданні  позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

            Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі визнав, а в частині стягнення моральної шкоди просив суд відмовити.

            Вислухавши пояснення сторін, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Факт перебування у шлюбі позивачки з ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕЛ № 387105, яке видане Дубовогаївською сільською радою Прилуцького району 16 листопада 1979 року (а.с. 6).

          Згідно з копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕЛ № 111276 вбачається, що ОСОБА_3 помер 15 січня 2009 року в м. Прилуки Чернігівської області, актовий запис № 56 від 16 січня 2009 року (а.с. 7).

          Згідно з копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 27 серпня 2009 року, виданих державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори, вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 з урахуванням 2/3 часток майна, від якого відмовилися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( а. с. 8-10).

          Згідно з копією журналу-ордеру і відомістю по рахунку 661 розрахунків за заробітною платою за 2009 рік вбачається, що заборгованість ТОВ «Велмі Пром» перед ОСОБА_3 за період з 01.11.2008 року по 01.01.2009 року складає 2,937 грн. 90 коп. (а. с. 11).

          Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення.  

Про  нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі  спору  про  розмір  сум,  належних  працівникові  при звільненні,  власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк  виплатити  не  оспорювану ним суму.

         Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

         Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

  Відповідно до ч. 3 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

         Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що ТОВ «Велмі Пром» заборгувало покійному ОСОБА_3 2,937 грн.90 коп. заробітної плати за період з 01.11.2008 року по 01.01.2009 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2, оскільки за життя спадкодавцем вказана сума отримана не була, а також не виплачена до даного часу і позивачці, остання ж  відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка  ОСОБА_3  В частині стягнення з ТОВ «Велмі Пром» моральної шкоди в сумі 3 000 грн. позивачці необхідно відмовити, оскільки така може бути стягнена лише на користь працівника, у разі, якщо останній зазнав моральних страждань в результаті порушення власником його законних прав, а також те, що право на відшкодування моральної шкоди переходить до спадкоємця тільки тоді, коли таке право було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

        На підставі ст.ст. 116, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1227 Цивільного Кодексу України, та керуючись ст. ст. 79, 88, 208, 209, 212-215, 294, 367 ЦПК України, суд,-

вирішив:

       Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди – задовольнити частково.

      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» в користь ОСОБА_2 2937 грн. 90 коп. невиплаченої заробітної плати, в решті позовних вимог позивачці – відмовити.

      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь державного бюджету м. Прилуки.

      Рішення суду допустити до негайного виконання.

      Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                   Суддя                                                                                                            М. Циганко