Справа № 2-а-2602/11

№ б/н

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 жовтня 2011 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Єржана Закаровича до Головного управління

неправомірним та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру призначеної до виплати пенсії; зобов’язати відповідача провести з 01.01.2008 р. виплату призначеної йому пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та здійснити виплату заборгованості, що утворилась в результаті зменшення на 5 % розміру призначеної до виплати пенсії за вислугу років.

Ухвалою судді від 08.02.2011 року, яке не оскаржена сторонами та вступила в законну силу, позовні вимоги позивача за період з 01.01.2008 року по 14.08.2010 року залишені без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до суду, а в іншій частині позовних вимог відкрито скорочене провадження.

Ухвалою суду від 16.05.2011 року вказана адміністративна справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що він проходив військову службу в Збройних Силах України і під час проходження військової служби брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ його віднесено до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Після звільнення з військової служби, 02 січня 1995 року його зараховано на пенсійне забезпечення до Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

Пенсія за вислугу років була призначена позивачеві на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262 - XII в редакції, яка діяла на день призначення пенсії, в розмірі 65 % відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43). Крім того, на підставі п. «в» ст. 13 Закону № 2262 - XII (пункт «в» частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2002 р. № 51- IV), тобто в редакції, яка діяла на день призначення пенсії, позивачеві, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесеної до 2 категорії, розмір пенсії за вислугу років було підвищено на 5 % відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, загальний розмір призначеної пенсії (основної і додаткової) складав 70 % (65 + 5) відповідних сум грошового забезпечення.

З 1 січня 2007 року, згідно ст. 99 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", постанови Кабінету Міністрів України „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" від 02.11.2006 року № 1522, позивача переведено на пенсійне забезпечення до відповідача.

З 1 січня 2008 року відповідач зменшив розмір призначеної пенсії з 70 % до 65 % відповідних сум грошового забезпечення та не повідомив позивача про причини зменшення розміру пенсії.

В зв'язку з цим, позивач в червні 2010 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії з січня 2008 року, виходячи з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення та виплати заборгованості, що утворилася в результаті неправильного її обчислення з 1 січня 2008 року, однак листом від 05.07.2010 року № Ж-2199-10 відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії, оскільки вважає, що законних підстав для перерахунку пенсії немає, в зв’язку з чим позивач вимушений звернутись з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд до відома не поставив.

В зв’язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом по справі встановлено, що позивач являється військовим пенсіонером і з 02.01.1995 року йому була призначена пенсія за вислугу років згідно ст.. 12 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», розмір якої склав на підставі п. а ст.. 13 вказаного Закону 65 % відповідних сум грошового забезпечення, та на підставі п. в ст.. 13, в редакції, яка діяла на той час, розмір призначеної позивачу пенсії за вислугу років, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи другої категорії було збільшено на 5 % відповідних сум грошового забезпечення, що не заперечувалось сторонами.

Законом України від 04.04.2006 р. «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» п. «в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» було викладено в новій редакції, в якій виключено 5 відсоткове збільшення пенсії за вислугу років.

При цьому до 01.01.2008 р. перерахунок пенсії позивачеві не здійснювався в зв’язку з відсутністю підстав в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 р. «Про упорядкування , структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького к складу та деяких інших осіб» змінена структура грошового забезпечення військовослужбовців.

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та І деяких інших осіб» передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, оскільки Постановою КМУ № 1294 змінено види грошового забезпечення, то відповідач правомірно провів перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням вимог законодавства, які діють на момент перерахунку, тобто без 5 % підвищення, як було передбачено п. в ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції до 04.04.2006 р., а отже підстав для задоволення позову не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-12, 69, 70, 71, 104, 158-159, 161-163 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Сржана Закаровича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена вапеляційному порядку до апеляційного суду   Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги.        

Суддя

ОСОБА_2