справа № 2ц - 234/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі
судді Філіпенко Л.П. при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 11 січня 2010 року звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні , в обґрунтування якого посилається на те, що 16 вересня 1989 року між неї і відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований у відділі ЗАЦС Валмиєрського району Латвии, актовий запис N 276, від якого мають доньку Ольгу, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 02 жовтня 2009 року шлюб розірваний. Під час шлюбу сторонами здійснено будівництво житлового будинку за адресою: Луганська область Антрацитівський район с. Рафайлівка вул. Лугова 30 який є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до технічного паспорту АБТІ від 9 вересня 2009 року на цей жилої будинок сторонами здійснено будівництво житлового будинку літ. «А» , готовність якого 94 відсотки, з мансардої літ. літера « Мнд», полупідвалом літ.«Ппд», прибудовою літ. «а», тамбуром літ.«а1», та уборної літ. «Б», зливної ями, шпари літера « №1». Але відповідач не визнає право власності позивачки на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового будинку, змінив замки та забороняє її користуватися житловим будинком. Дані дії відповідача перешкоджають ОСОБА_1 користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. Це порушує права, які гарантовані особі ст. 41 Конституцією України та ст. 319 ЦК України, де вказано, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону. Будівництво спірного житлового будинку здійснювалось подружжя під час шлюбу за їх спільні кошти та за кошти батьків позивачки. Крім того, ОСОБА_1 відомо, що цей незавершений будівництвом будинок відповідач має намір продати. Тому позивачка просить житловий будинок, розташований за адресою: Луганська область Антрацитівський район с. Рафайлівка вул. Лугова 30 визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та в изнати за неї право власності на Ѕ частину цього житлового будинку.
У судовому засіданні позивачка позов підтримує, відповідач не заперечує опротив його задоволення, але пояснив, що ніяких дій по продажу дома самостійно він не вчиняв.
Суд вважає вимоги ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню, тому що сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує їхня законність і обґрунтованість.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Судом установлено та підтверджується наявними у справи доказами, що дійсно 16 вересня 1989 року між сторонгами був укладений шлюб, зареєстрований у відділі ЗАЦС Валмиєрського району Латвии, актовий запис N 276 (а.с.7), від якого вони мають доньку Ольгу, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Аде 26 листопада 2010 року цей шлюб розірваний (а.с.18). 20 листопада 1990 року рішенням виконкому Антрацитівського районної ради народних депутатів за № 313 ОСОБА_2 був виділена земельна ділянка для будівництва житлового дому (а.с.9). Відповідно до технічного паспорту АБТІ від 9 вересня 2009 року на цей жилої будинок сторонами здійснено будівництво житлового будинку літ. «А» , готовність якого 94 відсотки, з мансардої літ. літера « Мнд», полупідвалом літ.«Ппд», прибудовою літ. «а», тамбуром літ.«а1», та уборної літ. «Б», зливної ями I, шпари літ. « №1» (а.с.10-14).
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу ). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно приписів ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Даний позов спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Керуючись ст. 60, 70 Сімейного кодексу України, ст.15, 30, 62, 202, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою: Луганська область Антрацитівський район, с. Рафайлівка вул.Лугова, 30, який складається з житлового будинку літ. «А», готовністью 94 відсотки, з мансардої літ. літера « Мнд», полупідвалом літ.«Ппд», прибудовою літ. «а», тамбуром літ.«а1», та уборної літ. «Б», зливної ями I, шпари літ. « №1».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати