Справа № 759/15908/18 Головуючий в суді І інстанції - Величко Т.О.

Провадження № 33/824/1248/2019 Доповідач - Габрієль В.О.

Категорія: ст.124 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, іншого учасника ДТП ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року та Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки у постанові Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року.

Постановою місцевого суду від 05 грудня 2018 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що 26.09.2018 року о 14 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом - електровелосипедом грузовим «Volta Атлант», номер шасі НОМЕР_3, по вул. Петрицького, 19-а, в м. Києві, при виїзді від вибудинку №19-а, не надав перевагу в русі автомобілю «BMW X3», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, не був уважним та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п.10.2, 2.3.б ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаними рішенням ОСОБА_3 подано апеляційні скарги та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На думку апелянта, строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, адже в порушення вимог ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови районного суду від 05.12.2018 року він отримав лише 21.12.2018 року.

У апеляційній скарзі з доповненнями на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 05.12.2018 року він просить скасувати вказане рішення, а матеріали справи про адміністративне правопорушення направити для додаткової перевірки.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова - незаконна, не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства, прийнята без урахування всіх фактичних обставин справи. Зокрема, головуючим суддею було відмовлено у розгляді та долученні до матеріалів справи скарги ОСОБА_3 на висновок протоколу ДПС, оскільки КУпАП не передбачено такого роду звернення до суду. Після цього він звернувся зі скаргою на висновок протоколу ДПС та дії/бездіяльність ДПС при оформленні ДТП від 06.12.2018 року до УПП в м. Києві, яка досі не розглянута. Також місцевим судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про проведення експертизи, не було витребувано звукозапис дзвінка ОСОБА_4 на лінію «102», належним чином викликано у судове засідання працівників патрульної поліції, які складали адміністративний матеріал щодо нього, та свідка ОСОБА_6 У зв'язку з тим, що на схемі ДТП, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутнє зображення автомобіля вказаного свідка, припаркованого із порушеннями вимог ПДР, який обмежував оглядовість руху учасників ДТП, ОСОБА_3 було подано до районного суду заяву про повернення матеріалів справи для дооформлення. Однак, ця заява залишилась поза увагою суду першої інстанції. Районним судом не наведено доводів, з яких він відкидає докази, надані ОСОБА_3, та бере до уваги показання ОСОБА_4, які у суді першої інстанції та безпосередньо після ДТП не узгоджуються між собою.

На думку апелянта, відповідальність велосипедистів за порушення ПДР визначена нормами ст.127 КУпАП. Відтак, накладення на нього стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУпАП, є незаконним. Окрім того, місцевим судом не враховано, що ДТП була скоєна в житловій зоні, де велосипедисти мають перевагу в русі. Також, мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання на порушення ПДР обома учасниками ДТП. Проте у резолютивній частині зазначено лише про винуватість ОСОБА_3 та накладення на нього стягнення за ст.124 КУпАП.

У апеляційній скарзі з доповненнями на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18.02.2019 року ОСОБА_3 просить направити справу про адміністративне правопорушення для розгляду по суті його заяви про виправлення описки у постанові Святошинського районного суду м. Києва від 05.12.2018 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 05.12.2018 року містить ряд описок, неточностей, лексичних та граматичних помилок, що ускладнює розуміння викладених у її тексті висновків суду першої інстанції та дає підстави сумніватися у законності вказаного рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_3 на підтримку поданих апеляційних скарг із посиланнями на зазначені у них доводи, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанови суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів справи про адміністративне правопорушення для проведення додаткової перевірки.

Згідно з ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 отримав копію постанови суду першої інстанції лише 21.12.2019 року.

Оскільки строк апеляційного оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху згідно вимог ст.289 КУпАП відраховується з дня вручення такої постанови, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_3 строку на подачу апеляційної скарги.

Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, всупереч вимогам вказаних правових норм, судом першої інстанції не було в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, в зв'язку з чим, постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

У суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що 26.09.2018 року близько 14 год. 10 хв. він керуючи електровелосипедом грузовим «Volta Атлант», номер шасі НОМЕР_3, рухався по житловій зоні ЖК «Відпочинок», у межах прибудинкової території буд.19-а по вул. Петрицького. Згідно схеми прибудинкової території, яку він отримав на свій запит, вул. Петрицького не має проїздів і вулиць, на цій ділянці відсутні будь-які дорожні знаки. Вказане свідчить, що жодна з частин житлової зони не має переваги черговості для руху автотранспорту, а отже всі учасники руху мають керуватись п.10.11 ПДР. Переконавшись у відсутності перешкод з обох боків, він почав здійснювати поворот ліворуч. Майже завершивши маневр побачив автомобіль «BMW», водій якого рухався по його смузі руху, у зустрічному напрямку, не знизив швидкості, не пропустив його та наїхав правим колесом на переднє колесо велосипеду. ОСОБА_3 вважає, що мало місце порушення водієм «BMW X3» п.п.2.3.б, 10.11, 11.3, 12.5, 12.1 ПДР. Крім того, він вважає, що його електровелосипед відноситься до категорії немеханічних транспортних засобів - велосипедів.

Зазначає, що дійсно на узбіччі дороги на яку він повертав, були припарковані транспортні засоби, котрі обмежували огляд. На його думку, ОСОБА_6 (власник припаркованого автомобіля) є учасником ДТП, а не свідком. На схемі ДТП не зображено вказаних транспортних засобів. Також, пояснює, що із мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається обопільна вина, адже у діях ОСОБА_4 наявні порушення ПДР, але до адміністративної відповідальності притягнули лише його.

Інший учасник ДТП ОСОБА_4 апеляційному суду пояснила, що 26.09.2018 року близько 14 год. 10 хв. керуючи автомобілем «BMW X3», державний номер НОМЕР_2, по вул. Петрицького зі швидкістю приблизно 10 км/год у лівій смузі руху, вона об`їжджала припарковані з правого боку дороги транспортні засоби. Коли вона була на рівні половини другого припаркованого автомобіля, від будинку 19-а зненацька виїхав ОСОБА_3 на електровелосипеді грузовому «Volta Атлант», номер шасі НОМЕР_3, який не дивився на дорогу перед собою. Вона застосувала екстрене гальмування, проте зіткнення уникнути не вдалось. Оскілки оглядовість була обмежена через припарковані автомобілі, вона не змогла побачити його раніше. Зазначає, що рухалась проїжджою частиною, а не прибудинковою територією. Вважає, що саме дії ОСОБА_3 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, адже виїжджаючи з прибудинкової території він не надав переваги її транспортному засобу, який їхав головною дорогою. Із огляду на те, що ці дороги не є рівнозначними - правило перешкоди з права не може застосовуватися. Також ОСОБА_4 підтвердила правильність зображення на схемі ДТП місця зіткнення транспортних засобів та відсутність зображених припаркованих автомобілів.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 у суді апеляційної інстанції пояснив, що вул. Петрицького, всупереч доводам ОСОБА_3, не є житловою зоною, адже на ній відсутній дорожній знак 5.31. Відтак, зіткнення транспортних засобів відбулося на проїжджій частині. Оскільки ОСОБА_3 різко виїжджаючи від під'їзду будинку 19-а, не надав переваги та не пропустив транспортний засіб «BMW» під керуванням ОСОБА_4, яка рухалась проїжджою частиною, саме його дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП. Щодо твердження ОСОБА_3 про перевищення швидкості водієм ОСОБА_4, то маючи швидкість більшу ніж 10 км/год транспортний засіб «BMW» у випадку зіткнення наніс би значно серйозніші ушкодження. Крім цього, посилання ОСОБА_3 на порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п.11.3, 12.1, 12.3 ПДР є голослівним, оскільки остання швидкісного режиму не порушувала, обгін будь-яких транспортних засобів не здійснювала, а лише об`їжджала перешкоди з дотримання ПДР. На його думку, електровелосипед є транспортним засобом, хоч і не механічним. Таким чином, на нього повністю розповсюджувались обов`язки учасника дорожнього руху та водія. Крім того, як стверджує ОСОБА_3, грузова корзина, яка обертається синхронно з кермом електровелосипеду, дивиться в протилежний бік даного транспортного засобу, що якраз підтверджує вертикальний по розташуванню до траси раптовий виїзд останнього на автомобіль «BMW X3».

Відповідно до абз.1 п.4 р.VIII «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853, (далі - «Інструкція») на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів, узбіччя; розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; розташування дорожньої розмітки; розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

Однак, органом, що складав протокол про адміністративне правопорушення БД №172627 від 26.09.2018 року та схему місця ДТП, додану до нього, вказаних вимог дотримано не було.

Як вірно зазначає апелянт, із схеми місця ДТП не зрозуміло чи є вул. Петрицького, на якій відбулося ДТП, проїзною частиною, чи відноситься до загальної прибудинкової території житлового масиву (житлової зони), не вбачається відображення транспортних засобів, припаркованих на узбіччі, розташування дорожньої розмітки, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху. Водночас, до матеріалів провадження не долучено схеми житлового масиву, пояснення свідків ДТП.

У відповідності до ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Із тексту оскаржуваного рішення від 05.12.2018 року вбачається, що суд першої інстанції заслухавши прояснення учасників ДТП, дослідивши письмові докази встановив, що як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4, керуючими транспортними засобами, не були уважними, не переконалися у безпечності здійснених маневрів, внаслідок обмеження їх огляду через припарковане авто, а тому одночасно не змогли оцінити дорожню ситуацію, що призвело до ДТП. Проте, працівниками поліції підлягає з`ясуванню наявність порушення ПДР із боку водія автомобіля «BMW X3» ОСОБА_4 та прийняття рішення відповідно до КУпАП.

Вказані висновки повністю узгоджуються із механізмом ДТП та даними про місце зіткнення транспортних засобів, щодо яких не заперечували учасники процесу.

Із огляду на ряд недоліків, які містить адміністративній матеріал щодо ОСОБА_3, апеляційна інстанція позбавлена можливості ухвалити правильне і справедливе рішення по справі.

За таких обставин, апеляційні скарги необхідно задовольнити, оскільки їхні вимоги є обґрунтованими, оскаржувані постанови - скасувати, а матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №172627 від 26.09.2018 року за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_3 направити для додаткової перевірки до УПП в м. Києві, під час якої, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, встановити обставини скоєння правопорушення, учасників дорожнього руху, що порушили ПДР, оформити матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог закону та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 поновити строк на оскарження постанов Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року та Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року.

Апеляційні скарги ОСОБА_3 задовольнити.

Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2018 року та Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №172627 від 26 вересня 2018 року за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_3 направити для додаткової перевірки до УПП в м. Києві.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду В.О. Габрієль