ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 березня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/677/18

Головуючий у першій інстанції - Слісар А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/240/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Лакізи Г.П.,

суддів: Євстафіїва О.К., Онищенко О.І.,

секретар: Поклад Д.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Менського районного суду Чернігівської області у складі судді Слісаря А.В. від 16 листопада 2018 року (повний текст рішення складений 16 листопада 2018 року) в справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 02 серпня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис №10.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 05.09.2018 року розiрвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 02.08.1997 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бахмацького районної управління юстиції Чернігівської області, актовий запис № 10.

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаючись на те, що шлюб, укладений між нею та відповідачем, був зареєстрований виконавчим комітетом Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області 02 серпня 1997 року, актовий запис №10, а не відділом реєстрації актів громадянського стану Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області 02 серпня 1997 року, актовий запис №10, як вказано в рішенні суду про розірвання шлюбу.

Додатковим рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати додаткове рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

ОСОБА_2 зазначає, що вже після розірвання шлюбу їй повторно було видано свідоцтво про шлюб, в якому було зазначено, що шлюб між нею та ОСОБА_3 було укладено 02 серпня 1997 року та зареєстровано виконавчим комітетом Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, а орган, що видав свідоцтво, - Бахмацький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

ОСОБА_2 вказує, що Менським районним судом під час ухвалення рішення від 05 вересня 2018 року було враховано як доказ свідоцтво про шлюб, яке було видано повторно 22 липня 2003 року та в якому наявна помилка в зазначенні місця реєстрації шлюбу, а тому вона і звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки не може розірвати шлюб в органах РАЦСУ.

Відповідач ОСОБА_3 передбаченим ст. 360 ЦПК України правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористався.

В судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи, відповідно до приписів ч.1 ст. 223 та ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що в травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 02 серпня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис №10 (а.с.2).

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 05.09.2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 02.08.1997 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бахмацького районної управління юстиції Чернігівської області, актовий запис № 10, розiрвано.

09 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про виправлення описки у вказаному рішенні суду шляхом виправлення зазначеного у мотивувальній та резолютивній частині рішення місця реєстрації шлюбу з відділу реєстрації актів громадянського стану Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області на виконавчий комітет Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначала, що вже після розірвання шлюбу їй повторно було видано свідоцтво про шлюб, в якому було зазначено, що шлюб між нею та ОСОБА_3 було укладено 02 серпня 1997 року та зареєстровано виконавчим комітетом Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, а орган, що видав свідоцтво, - Бахмацький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2018 року в задоволенні заяви про виправлення описки у вказаному рішенні суду відмовлено. Вказана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку.

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки шлюб, укладений між нею та відповідачем, був зареєстрований виконавчим комітетом Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області 02 серпня 1997 року, актовий запис №10, а не відділом реєстрації актів громадянського стану Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області 02 серпня 1997 року, актовий запис №10, як вказано в рішенні суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним.

Зазначені ОСОБА_2 в заяві про ухвалення додаткового рішення обставини, а саме те, що Менським районним судом під час ухвалення рішення від 05 вересня 2018 року було враховано як доказ свідоцтво про шлюб, яке було видано повторно 22 липня 2003 року та в якому наявна помилка в зазначенні місця реєстрації шлюбу, а тому вона не може розірвати шлюб в органах РАЦСУ, не є підставою для ухвалення додаткового рішення у справі, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З аналізу положень частини 5 статті 270 та пункту 20 частини 1 статті 353 ЦПК України слідує, що питання про відмову в прийнятті додаткового рішення вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.

Той факт, що питання про відмову в прийнятті додаткового рішення вирішено судом першої інстанції шляхом постановлення додаткового рішення, а не ухвали, не може бути підставою для скасування чи зміни цього рішення, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До позовної заяви про розірвання шлюбу в якості доказу позивачем ОСОБА_2 було додано оригінал повторно виданого 22 липня 2003 року свідоцтва про одруження, в якому місцем реєстрації шлюбу зазначено відділ реєстрації актів громадянського стану Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області (а.с.5). Про наявність помилки в зазначенні місця реєстрації шлюбу на час ухвалення рішення про розірвання шлюбу не було відомо суду та позивачу на час розгляду справи. Як зазначає сама ОСОБА_2 в заяві про виправлення описки та в заяві про ухвалення додаткового рішення, про існування цієї помилки їй стало відомо вже після розірвання шлюбу, коли їй повторно було видано свідоцтво про шлюб, в якому було зазначено, що шлюб між нею та ОСОБА_3 було укладено 02 серпня 1997 року та зареєстровано виконавчим комітетом Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, а орган, що видав свідоцтво, - Бахмацький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Отже, наявність помилки в свідоцтві про шлюб може бути нововиявленою обставиною.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишення без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 11 березня 2019 року.

Головуючий: Судді: