ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 березня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/11160/18

Головуючий у першій інстанції - Коверзнев В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/418/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Шитченко Н.В.,

учасники судового процесу:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»;

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3;

особа, яка подала скаргу: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»;

оскаржується рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2019 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

прізвище судді: Коверзнев В.О.; місце та час ухвалення рішення: м. Чернігів, 16 год. 34 хв.; дата складання повного тексту рішення: 09 січня 2019 року,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося з позовом про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в якому після уточнення просило стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку 3% річних в сумі 12889 грн 31 коп. та інфляційні в сумі 57285 грн 81 коп., а всього 70175 грн 11 коп., що нараховані за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року включно, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку порушенням відповідачами грошового зобов'язання, що виникло на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.07.2015 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Універсал Банк» звернулось з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що грошово-зобов'язальні правовідносини між сторонами спору виникли не з рішення суду від 06.07.2015 року, а з кредитного договору від 06.06.2017 №35-1/425к-07. Вказувало, що підстави позову полягали у застосуванні судом відповідальності, передбаченої ст.. 625 ЦК України, за порушення грошового зобов'язання у зв'язку з невиконанням рішення суду про стягнення грошових коштів, а тому судом першої інстанції було надано невірну правову аргументацію суті правовідносин, що виникли між сторонами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без зміни, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, у відповідності з приписами ч.1 ст.368 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось за положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснено судом без виклику учасників справи.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

З матеріалів справи встановлено, що 06 липня 2015 року рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова, яке було залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27.08.2015 року, з відповідачів на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором від 06.06.2007 № 35-1/425К-07 в сумі 33066 доларів 68 центів США, що станом на день ухвалення рішення за офіційним курсом НБУ складало 695002 грн 09 коп. (а.с. 6-14).

Обґрунтовуючи даний позов, ПАТ «Універсал Банк» зазначало, що рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.07.2015 року відповідачами повністю на час звернення до суду з позовом не виконано, у зв'язку з чим просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку 3% річних в сумі 12889 грн 31 коп. та інфляційні в сумі 57285 грн 81 коп., а всього 70175 грн 11 коп., що нараховані за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 липня 2016 року № 6-1946цс15.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав нарахування інфляційних за весь час прострочення, враховуючи те, що відповідачами здійснювалось виконання грошового зобов'язання (за рішенням суду), яке було визначено в іноземній валюті, однак індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, відтак рішення суду в цій частині відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідачів трьох процентів річних, виходячи з наступного.

Наявність судового рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, за змістом приписів ст.11, 509 ЦК України, є підставою для виникнення зобов'язальних правовідносин, за якими боржник має сплатити грошові кошти. Відповідно, відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачено положеннями ст.. 625 ЦК України.

Оскільки рішення Деснянського районного суду м. Чернігова повністю боржниками виконано не було на час звернення позивача з позовом, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, вони мають сплатити кредитору три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання в сумі 12889 грн 31 коп., що нараховані за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року включно.

Враховуючи наведене, рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» трьох відсотків річних підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на користь ПАТ «Універсал Банк» з відповідачів підлягає стягненню у повернення витрат, понесених на сплату судового збору в сумі 806 грн 10 коп. (за розгляд справи судом першої інстанції в сумі 322,44 грн та судом апеляційної інстанції - в сумі 483,66 грн).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» трьох відсотків річних скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно трьох процентів річних у сумі 12889 грн 31 коп., що нараховані за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року включно задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» три відсотки річних в сумі 12889 ( дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 31 коп. що нараховані за період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року включно.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати, понесені Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» на сплату судового збору в суді першої та апеляційної інстанції, в сумі 403 (чотириста три) грн 05 коп. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: