Справа № 415/7010/18

Провадження № 33/810/58/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Луганський Ю.М., за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП,

В с т а н о в и в:

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 09 листопада 2018 року ОСОБА_2 притягнений до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік за те, що 20.08.2018 року, о 20 годині 20 хвилин, на автошляху Кременівка - Ялта 28 км керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова, від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Стягнено з ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 352 гривні 40 коп.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати постанову, яку було надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 09.11.2018 року, зареєстровано 11.11.2018 року, оприлюднено 12.11.2018 року, в резолютивній частині якої не зазначено: «з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік», а також постанову, яку надіслано судом до реєстру 13.11.2018 року, зареєстровано 14.11.2018 року, оприлюднено 15.11.2018 року, в резолютивній частині якої вказано: «з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік», а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні дані про вручення ОСОБА_2 згідно ч.2 ст.254 КУпАП копії протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення співробітниками поліції встановленої законом процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення та виключає можливість визнання протоколу в якості допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.251 КУпАП.

Крім цього, не здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами, взагалі не складалися протоколи судових засідань, що свідчить про порушення судом основних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, зокрема, такої засади як повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Згідно протоколу у ОСОБА_2 було тимчасово вилучено посвідчення водія та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.

З пояснень ОСОБА_2 та матеріалів справи вбачається, що останній, незважаючи на наявність у нього нібито явних ознак алкогольного сп'яніння, не був відсторонений співробітниками поліції від керування транспортним засобом, йому було надано тимчасовий дозвіл на керування, що свідчить про очевидну відсутність для співробітників поліції будь-яких ознак сп'яніння у ОСОБА_2, а відповідно підстав для направлення водія на медичний огляд, в порядку передбаченому ст.266 КУпАП. У зв'язку з чим його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, за відсутності підстав для такого огляду, не може утворювати складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом не враховано, що у протоколі нерозбірливим почерком наведено опис встановлених обставин та суть правопорушення, має місце накладення слів та словосполучень один на одне.

Відповідно до наказу МВС України від 01.03.2010 року «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» газоаналізатор Аlcotest застосовується для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення не має протоколу огляду водія та фіксації його результатів.

Як пояснював ОСОБА_2 під час судового засідання, він не відмовлявся від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, але йому не пропонували пройти тест із застосуванням приладу Аlcotest, що також підтвердила свідок ОСОБА_5, допитана під час судового засідання.

Оскільки така ситуація у ОСОБА_2 виникла вперше, то він не знав, що до медичного закладу його повинні доставити саме співробітники поліції, а вони йому це не роз'яснили.

Саме у зв'язку з тим, що співробітники поліції порушили встановлений ст.266 КУпАП порядок огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_2 не погоджувався одразу їхати до медичного закладу, не хотів залишати дружину і двох неповнолітніх дітей після 22 години посеред автошляху Кременівка - Ялта.

В матеріалах справи міститься телефонограма суду від 31.10.2018 року (а.с.15) на адресу свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, якою їх суд не викликає у судове засідання для надання пояснень у справі, а лише повідомляє про те, що 09.11.2018 року о 08 годині 45 хвилин відбудеться розгляд справи.

Судом не з'ясовано суттєвих обставин справи, зокрема, чи були свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 присутніми безпосередньо під час того, як ОСОБА_2 пропонували пройти процедуру огляду.

В матеріалах справи міститься ксерокопія пояснень свідка ОСОБА_6 від 08.11.2018 року, що не можна вважати належним доказом, оскільки цей документ не є оригіналом, а лише копією, викладені у ньому обставини не перевірені судом під час розгляду справи в судовому засіданні, а тому він не є належним доказом.

Пояснення свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а.с. 2, 3) були записані співробітником поліції власноручно та адресовані начальнику Нікольського відділення Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, а не на адресу суду.

Отже, вказані письмові пояснення свідків не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки викликають об'єктивні сумніви щодо свого змісту, заповнені на заздалегідь виготовлених бланках та не підтвердженні усними поясненнями свідків під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Суд позбавив ОСОБА_2 можливості реалізувати в суді своє право користуватися юридичною допомогою, передбачене ст.268 КупАП, тобто фактично він був позбавлений права на захист, гарантованого ст.59 Конституції України та ст.6 Європейської конвенції з прав людини.

В листах суду від 02.10.2018 року та 16.10.2018 року на адресу начальника СРПП Нікопольського відділу поліції (а.с.10, 14) зазначено: «з метою забезпечення правильного, швидкого та повного судового розгляду, просить надати для долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 диск відеозапису з місця вчинення правопорушення від 20.08.2018 року».

Відповіді на них в матеріалах справи відсутні, як відсутні й докази відправлення та належного вручення їх адресату.

Також, станом на 16.11.2018 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/ оприлюднено дві різні постанови суду від 09.11.2018 року у справі № 415/7010/18, які різняться за резолютивною частиною. Так, в одній з них містяться слова «з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік», а у іншій постанові такі слова в резолютивній частині відсутні. До того ж, зі слів ОСОБА_2, під час проголошення судом оскаржуваної постанови ці слова у тексті рішення були також відсутні.

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень одну постанову було надіслано судом 09.11.2018 року, зареєстровано 11.11.2018 року, оприлюднено 12.11.2018 року.

Після звернення ОСОБА_2 13.11.2018 року (а.с. 19) за отриманням копії судового рішення з метою його подальшого оскарження, змінену постанову було надіслано судом до реєстру 13.11.2018 року, зареєстровано 14.11.2018 року, оприлюднено 15.11.2018 року.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

У зв'язку з цим є незрозумілим яке саме з двох рішень у справі №415/7010/18 постановлено судом першої інстанції 09.11.2018 року.

Відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про доступ до судових рішень» у разі виправлення судового рішення відповідно до процесуального закону його текст у Реєстрі не змінюється, а додатково вноситься судове рішення, яким внесено зміни до відповідного судового рішення.

У порушення наведеної законодавчої норми матеріали справи не містять судового рішення, яким внесено зміни до першого судового рішення, оприлюдненого у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.11.2018 року.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, суд приходить до наступних висновків.

Суд першої інстанції обгрунтовно зазначив, що винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 011956 від 20.08.2018 року (а.с.1);

письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 20.08.2018 року, з яких слідує, що в цей день, о 20 годині 30 хвилин, на автошляху Кременівка - Ялта 28 км ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, в їх присутності від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» або в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився (а.с. 2-3).

Вказані свідки викликались в судове засідання, але у зв'язку з віддаленістю місця мешкання до суду не з'явились, проте свідок ОСОБА_6 надав письмову заяву, зі змісту якої вбачається, що разом з ОСОБА_7 був свідком відмови водія ОСОБА_2 від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, співробітники поліції були коректні та ввічливі, а ОСОБА_2 та його дружина ображали поліцейських та погрожували їм (а.с. 17).

Таким чином, виходячи із сукупності доказів, суд першої інстанції прийшов до вмотивованого висновку, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, з чим погоджується і апеляційний суд, оскільки наведені докази співпадають між собою, ставити їх під сумнів не має ніяких підстав, а тому є достовірними.

Твердження в апеляційній скарзі, що співробітники поліції не пропонували ОСОБА_2 проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, чим порушили вимоги ст.266 КУпАП, а тому протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, спростовуються показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є не заінтересованими особами.

З урахуванням встановлених фактичних обставин у працівників поліції були всі підставі вважати, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому їх вимоги щодо його огляду на стан сп'яніння є законними і обґрунтованими та не спростовуються доводи апеляційної скарги.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 011956 від 20.08.2018 року (а.с.1) слідує, що ОСОБА_2 відмовився підписувати вказаний протокол та отримувати його копію, а тому в діях працівників поліції відсутні порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП, на що посилається захисник в апеляційній скарзі.

Згідно інформації наданої керівником апарату Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_8, 09.11.2018 року суддею Шевченко О.В. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП до Єдиного державного реєстру судових рішень помилково був направлений процесуальний документ.

Із повідомлення судді Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. на адресу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» слідує, що постанова суду від 09.11.2018 року по справі про адміністративне правопорушення унікальний номер 415/7010/18, провадження №3/415/1437/18, ідентифікатор об'єкту 5332319, помилково було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 09.11.2018 року о 19:50:25, та не являється судовим рішенням, просить вилучити вказану постанову з Єдиного державного реєстру судових рішень, як помилково внесену.

На даний час постанова суду від 09.11.2018 року по справі про адміністративне правопорушення унікальний номер 415/7010/18, провадження №3/415/1437/18, ідентифікатор об'єкту 5332319, реєстраційний номер рішення 77730847 вилучена з Єдиного державного реєстру судових рішень.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що 09.11.2018 року було оголошено постанову суду, якою йому було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є надуманими.

Діючим КУпАП не передбачено ведення протоколів судових засідань, а також повне фіксування судового процесу по справах про адміністративні правопорушення технічними засобами. Крім цього, в судових засіданнях апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 не вважали за потрібне ведення протоколів судових засідань та не заявляли клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції позбавив ОСОБА_2 можливості реалізувати своє право на захист, не підтверджені належними доказами, а тому є безпідставними.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, суд належним чином врахував характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, в якості обставини, що пом'якшує відповідальність, - перебування у ОСОБА_2 на утриманні двох неповнолітніх дітей, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 09 листопада 2018 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ

Луганського апеляційного суду Ю.М. Луганський