У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.02.10 Справа №21/187/08-12/69/09-21/21/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Кричмаржевський В.А. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю:
- кредитора - Приватногопідприємця ОСОБА_1 та його представників: ОСОБА_2, дов. серії НОМЕР_1 від 21.10.2009р., та ОСОБА_3, дов. серії НОМЕР_2 від 02.02.2010р.
- представника кредитора - Філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" - Карпишина Я.М., головного юрисконсульта юридичного відділу, довіреність серії НОМЕР_3 від 23.03.2009р.
- представника кредитора - ТОВ "Пластифікатор-України", Василенка О.В., директора
- представника боржника - ОСОБА_6, довіреність від 01.06.2009р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Приморськ Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.10.2009року
у справі № 21/187/08-12/69/09-21/21/09
про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Лан", с.Партизани Приморського району Запорізької області
порушеної за заявою Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Приморськ Запорізької області
Установив:
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2008р. за ініціативою та заявою Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Приморськ Запорізької області, порушено провадження у справі № 21/187/08-12/69/09-21/21/09 про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Лан", с.Партизани Приморського району Запорізької області, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядника майна боржника, призначене підготовче засідання господарського суду (суддя Черкаський В.І.).
За результатами підготовчого засідання від 21.07.2008р. господарський суд визнав вимоги ініціюючого кредитора на суму – 574.421,56грн. (т.1 а.с.33-34).
За результатами попереднього засідання господарського суду першої інстанції (т.3 а.с.146-148) визнані майнові вимоги наступних кредиторів:
- ПП ОСОБА_1 – 1.438.207,56грн.
- ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Бердянського відділення № 3129 ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Бердянськ Запорізької області, - 1.160.956,80грн.
- ТОВ. "Пластифікатор-Україна", м.Запоріжжя, - 1.640.000грн.
На перших зборах кредиторів, що відбулися 20.05.2009р. (т.3 а.с.151-152), обрано комітет кредиторів, до якого увійшли усі визнані господарським судом кредитори, перелік яких зазначено вище.
Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 26.10.2009р. затверджено мирову угоду у справі № 21/187/08-12/69/09-21/21/09 про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Лан", укладену 21.10.2009р. між комітетом кредиторів та боржником, провадження у справі припинено.
Однією з умов мирової угоди є прощення (списання) заборгованості у розмірі – 1.438.207,56грн. перед конкурсним кредитором четвертої черги – Приватним підприємцем ОСОБА_1
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПП ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, просить ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області. Вважає, що місцевий господарський суд прийняв цю ухвалу без належного обгрунтування, з порушенням норм матеріального і процесуального права та його майнових прав, які полягають в тому, що судом не були досліджені обставини щодо продажу боржником сільгосппродукції (пшениці, ячменю, соняшнику) урожаю 2007-2009р.р. і спрямування коштів, отриманих від цієї реалізації, не проаналізовані статистичні дані органів державної статистики про зібраний боржником урожай зернових та цін на них у вказаному періоді. На думку заявника апеляційної скарги боржник у період провадження відносно нього справи про банкрутство здійснював повноцінну господарську діяльність: засівав земельні площі насінням пшениці, ячменю, соняшника та збирав урожай, і у нього було достатньо коштів, щоб розрахуватися з усіма кредиторами у справі.
ПП Рулевський та його представники вважають, що відносно нього інші кредитори – Ощадбанк, ТОВ. "Пластифікатор-Україна" вступили у змову проти нього, а господарський суд Запорізької області на це уваги не звернув, поступили несправедливо, списуючи борг боржника у розмірі більше мільйона гривень лише перед ним. Борг є безспірним, стягнутий за рішеннями господарського суду Запорізької області.
У відзиві на апеляційну скаргу кредитори: ВАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ. "Пластифікатор-України" зазначили, що вважають оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а скаргу ПП Рулевського – безпідставною.
Представники сторін підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
По суті мирова угода фіксує волевиявлення сторін, що спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та вирішення спірних правовідносин між сторонами.
Згідно зі статтею 35 Закону мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, у тому числі й після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом. Мирова угода – це окрема процедура у провадженні у справі про банкрутство, яка вимагає від суду здійснення певних дій. Такій угоді притаманна універсальність, так як вона може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Мирова угода створює баланс інтересів, є підсумком усієї процедури банкрутства. Вона є результатом усіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету і вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Мирову угоду від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів.
Від імені боржника рішення про укладання мирової угоди приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які відповідно до Закону виконують повноваження керівника боржника та органів управління боржника.
Основна мета мирової угоди - за рахунок часткового обмеження прав кредиторів сплатити борг і зберегти господарюючий суб"єкт.
Як вбачається з матеріалів справи 22.10.2009року до господарського суду Запорізької області з заявою про затвердження мирової угоди звернувся керуючий санацію Забродін О.М.
Проаналізувавши умови мирової угоди, колегія суддів дійшла висновку про те, що її умови не суперечать положенням чинного законодавства, а тому правомірно господарським судом винесена ухвала про її затвердження.
Так, умовами мирової угоди передбачено, що погашення кредиторських вимог ТОВ. "Пластифікатор-Україна" та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Бердянського відділення № 3129 ВАТ "Державний ощадний банк України", як кредиторів з першою чергою задоволення, відбувається рівними частинами з відстрочкою до 90 днів. А вимоги кредитора ПП ОСОБА_1, що віднесені до 4-ї черги задоволення, підлягають прощенню у повному обсязі.
До матеріалів справи доданий також протокол засідання комітету кредиторів, з якого вбачається, що до складу останнього увійшли: ТОВ."Пластифікатор-Україна", ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Бердянського відділення № 3129 ВАТ "Державний ощадний банк України" та Приватний підприємець ОСОБА_1
Відповідно до статті 16 Закону виключно до компетенції комітету кредиторів віднесено прийняття рішення про підготовку та укладення мирової угоди. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Статтею 35 Закону передбачено, що рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
З протоколу засідання комітету кредиторів вбачається, що рішення про укладання мирової угоди прийняте шляхом голосування уповноважених представників кредиторів - членів комітету кредиторів, та безпосередньо кредитором - ПП ОСОБА_1, представники ТОВ. "Пластифікатор-Україна" та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Бердянського відділення № 3129 ВАТ "Державний ощадний банк України" проголосували за укладення угоди, кількість голосів при цьому дорівнює – 2.637, проти укладення угоди голосував кредитор ОСОБА_1 з 1.438 голосами.
Кредитори ТОВ. "Пластифікатор-Україна" та ВАТ "Державний ощадний банк України" є заставними кредиторами, відповідно ними до господарського суду подані згоди на укладення мирової угоди, які містяться у матеріалах справи.
Статтею 36 Закону передбачено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Оскільки вимоги кредитора ОСОБА_1 віднесені до четвертої черги погашення, а вимоги ТОВ. "Пластифікатор-Україна" та ВАТ "Державний ощадний банк України" до першої черги, то у даному випадку за умови різної черговості погашення вимог умови мирової угоди відповідають положенням розділу 4 Закону про банкрутство.
Отже, з підстав, викладених вище, колегія суддів дійшла висновку, що мирова угода укладена повноважним складом комітету кредиторів та не суперечить Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а тому правомірно затверджена господарським судом Запорізької області.
Затвердження мирової угоди відповідно до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” тягне за собою припинення провадження у справі, що цілком правомірно здійснено господарським судом.
Також колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно залишено без задоволення клопотання ПП ОСОБА_1 про надіслання матеріалів справи до прокуратури Приморського району Запорізької області та зупинення у зв"язку з цим провадження у справі.
Так, в клопотанні заявник зазначає, що боржник протиправно реалізовував врожай, зібраний у 2007-2009 роках, проте доказів такої реалізації суду не надав. Відповідно до довідки керуючого санацією боржника № 79/1 від 27.09.2009 року в господарстві боржника станом на дату видачі довідки обліковується 1.200 тонн зерна, орієнтовний обсяг врожаю соняшнику 2009 року становить -250 тонн. Згідно із довідкою керуючого санацією боржника № 08/10 від 21.10.2009р. весь наявний обсяг зерна та насіння соняшнику перебуває в заставі на підставі договорів застави майбутнього врожаю від 09.07.2007р., договору твердої застави від 31.10.2007р., договору застави № 32-22-07/0064-К/З-2 від 04.10.2007 року. При цьому згідно з довідкою боржника № 72/1 від 15.07.2009 року зазначене зерно та насіння соняшнику знаходиться на зберіганні у підприємця ОСОБА_9 на підставі укладеного з ним договору складського зберігання від 01.03.2008 року. Відтак заява про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Крім того, слід зазначити про те, що Приватний підприємець ОСОБА_1 не позбавлений права самостійно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів у разі порушення його прав.
Доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірності укладення мирової угоди та припинення провадження у справі, підстави для скасування або зміни оскаржуваної ували відсутні.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Приморськ Запорізької області, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.10.2009р. у справі №21/187/08-12/69/09-21/21/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Кричмаржевський В.А.
Мойсеєнко Т. В.