АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 листопада 2009 року, -
встановив:
21.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок ДТП. Просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди суму 15228,38 грн., моральної шкоди суму 10000 грн. та всі понесені ним судові витрати
25.06.2009 року судом залучено до участі у справі у якості співвідповідача ЗАТ «УР АСК «Авіоніка».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.03.2008р. близько 20-40 по вул. Пушкіна в м. Вінниці ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Опель», д.н, НОМЕР_4, під час об'їзду перешкоди не витримав безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та з автомобілем «Хонда» д.н. НОМЕР_2 під його (ОСОБА_1.) керуванням.
Внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду, яку відповідач зобов'язаний йому відшкодувати в сумі 15228,38 грн., із них: 8582,26 грн. - вартість відновлювального ремонту; 6406,12грн. - вартість матеріального збитку; 300,00грн. - вартість проведення експертного дослідження, що підтверджується висновком експертного дослідження №211Е-03 від 27.03.2008р. та квитанціями №№ 481, 513 від 12.03.2008 р. та 14.03.2008 р.
Внаслідок даної ДТП позивачу також завдано моральну шкоду, що змусило його різко змінити цільове призначення видатків із сімейного бюджету, оскільки значну більшість зароблених коштів він змушений направляти на ліквідацію наслідків даної аварії. Від постійного нервування в нього суттєво погіршився стан здоров'я, він втратив спокій та здоровий сон, погіршилися відносини в родині, на роботі, з оточуючими, змушений витрачати свій час на пошук кваліфікованих майстрів для виконання ремонтних робіт, вимушений був змінити свій звичайний життєвий устрій.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.11.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та понесені позивачем судові витрати в розмірі 81 гривні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю, посилаючись при цьому на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу повністю підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та його представника, що з’явилися до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що 07.03.2008р. близько 20-40 по вул. Пушкіна в м. Вінниці ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Опель», д.н, НОМЕР_4, під час об'їзду перешкоди не витримав безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та з автомобілем «Хонда» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, чим завдав шкоди.
Згідно постанови Ленінського районного суду м. Вінниці у справі № 3-8802/08 від 14.03.2008 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 68 грн.
Згідно висновку експертного дослідження ( авто товарознавче ) № 211Е-03 від 27 березня 2008 року підприємства ЕНДЦ «Експертиза» вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 становить 8582,26 гривень, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 становить 6406,12 гривень.
Відповідно квитанції № 481 від 12.03.2008 року та квитанції № 513 від 14.03.2008 року ОСОБА_1 оплатив експертні послуги підприємства ЕНДЦ «Експертиза» в розмірі 300 гривень.
Згідно копії полісу № ВА/0290249 (а.с. 52) 12.01.2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.1 полісу № ВА/0290249 - страховий випадок є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно п.2 полісу № ВА/0290249 - ліміт відповідальності страховика встановлено за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 25 000 гривень, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Судом встановлено, що до страхової компанії ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» з відповідною заявою позивач ОСОБА_1 не звертався, що не позбавляє його права звернення з відповідною заявою, зміст якої передбачений п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Таким чином страхова компанія ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» була позбавлена можливості визначити розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу.
За таких підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 в задоволенні його позову в частині стягнення матеріальної шкоди.
Слід зазначити, після залучення до участі у справі у якості співвідповідача ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги не уточнював та не змінював, вимог до відповідача ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» не заявляв, тому судом цілком обґрунтовано при вирішенні даної справи звернуто увагу та застосовано ч. 1 ст.. 11 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також те, що судом порушені норми матеріального права.
Так, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Що відповідає також п.1 полісу № В А/0290249 - страховий випадок є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно п.2 полісу № ВА/0290249 - ліміт відповідальності страховика встановлено за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 25 000 гривень, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Нормами п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
До страхової компанії ЗАТ «УР АСК «Авіоніка», як зазначалося вище, з відповідною заявою позивач не звертався, що не позбавляє його права звернення з відповідною заявою, зміст якої передбачений п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За таких підстав страхова компанія ЗАТ «УР АСК «Авіоніка» була позбавлена можливості визначити розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу.
Відповідно вимог ст. 1194 ЦК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно ч.З ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо судом встановлено відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п. З, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що ним оскаржується рішення суду лише в частині відмови йому в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди. Апеляційний суд не вбачає достатніх законних підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги.
За таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов підставного висновку щодо заявлених в суді вимог, правильно застосувавши при цьому норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права. Ухвалюючи дане рішення, суд виходив з доводів і заперечень сторін, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, повно з’ясувавши обставини справи. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун