Судове рішення #776661
05-5-12/4247

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 31.05.2007                                                                                           № 05-5-12/4247

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Гордієнко І.О. – представник (дов. б/н від 04.04.2007);

 від відповідача - повідомлений, але не з’явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Науково-дослідний інститут „Квант”

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 06.04.2007

 у справі № 05-5-12/4247  

 за позовом                               Державного підприємства „Науково-дослідний інститут „Квант”

 до                                                   Державного підприємства „Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління”

             

                       

 про                                                  стягнення 10548,58 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.04.2007 у справі № 05-5-12/4247 позовну заяву Державного підприємства „Науково-дослідний інститут „Квант” повернуто без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою ДП „Науково-дослідний інститут „Квант” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.04.2007 № 05-5-12/4247 скасувати передати справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.


Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Згідно із п. 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289  розрахунковий документ, виданий відправникові поштовим відділенням, відповідно до п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 “Про правила надання послуг поштового зв’язку”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 за № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно  із п. 78 названих Правил, листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов’язкового оформлення описів вкладення.

Фіскальний чек за № 5487 від 30.03.2007 є належним доказом відправлення копії позовної заяви оскільки є стандартним та вміщує певну кількість знаків. Назва підприємства відповідача є складною та складається з великої кількості слів, що робить неможливим у даному випадку вписати у фіскальний чек повну назву підприємства-відповідача.

Позивач у апеляційній скарзі стверджує, що одна лише недоплата державного мита за платіжним дорученням № 685 від 30.03.2007 у розмірі 00,49 грн. не може бути підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Також позивач зазначає, що розрахунок суми боргу був наданий відповідачу, а така підстава суду, як „не всі додані до позовної заяви вих. № 170-380 від 19.02.2007 документи наявні у відповідача, зокрема розрахунок суми боргу”, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки суд не порушив провадження у справі, не викликав сторін та не може знати які документи з даної справи наявні чи відсутні у відповідача.


          Відповідач у судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення – ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 03.05.2007 та відповідна відмітка канцелярії суду на зворотному боці ухвали апеляційного господарського суду від 03.05.2007 про прийняття апеляційної скарги до провадження, відзиву на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали господарського суду першої інстанції.


Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

ДП „Науково-дослідний інститут „Квант” до Господарського суду міста Києва була подана позовна заява № 170-380 від 19.02.2007 до ДП „Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” про стягнення 10 548,58 грн.

Господарський суд м. Києва, повертаючи без розгляду позовні матеріали позивача, мотивував свою ухвалу тим, що державне мито відповідно до ціни позову становить 105,49 грн., а державне мито за платіжним дорученням  № 685 від 30.03.2007 сплачено лише у розмірі 105,00 грн.

Ще однією із підстав для повернення позовної заяви  місцевий господарський суд зазначив  те, що фіскальний чек за № 5487 від 30.03.2007 не може вважатися належним доказом надсилання копії позовної заяви відповідачу, оскільки з нього не можливо дійти достовірного висновку про відправлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, оскільки в графі „Куди” фіскального чека зазначено „НДІ НАВІГАЦІЇ”, а відповідачем за позовною заявою № 170-380 від 19.02.2007 є Державне підприємство „Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління”. До того ж  належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі з дотриманням вимог ст. 57 ГПК України, є бланк опису вкладення, який згідно із ч. 2 п. 78 Правил надання послуг поштового зв’язку  заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об’єкта поштового зв’язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Також згідно із п. 70 вищезазначених Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 за № 1155,  на листах з оголошеною цінністю з описом, у верхній частині листа зазначається: „Лист з оголошеною цінністю ____ грн. З описом”, оскільки відповідно до п. 38 Правил у листах з оголошеною цінністю пересилаються – цінні папери, документи, пенсійні та судові справи, ділові папери, звіти, документи, які становлять цінність для відправника або одержувача, а також на адресу юридичних осіб – заяви, скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності доказів сплати позивачем державного мита у встановленому розмірі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Ціна позову відповідно до виставленої вимоги позивача до відповідача складає 10 548,58 грн., а  державне мито відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” справляється  у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, розмір державного мита за подання позовної заяви ДП „Науково-дослідний інститут „Квант” до ДП „Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління” про стягнення 10 548,58 грн., складає 105, 49 грн., а відповідно до платіжного доручення за № 685 від 30.03.2007 на сплату державного мита, позивач сплатив лише 105,00 грн., що стало обґрунтованою та законною підставою для повернення позовної заяви без розгляду, оскільки, якщо стороною не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на п. 4 ст. 63 ГПК України зобов’язаний повернути її заявнику без розгляду. (ч. 2 п. 5.2. роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”).

Однак апеляційний господарський суд не може погодитись із висновком господарського суду першої інстанції, що фіскальний чек № 5487 від 30.03.2007 не є належним доказом направлення копії позовної заяви відповідачу з наступних підстав.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем в якості доказів, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, до позовної заяви додано оригінал фіскального чека № 5487 від 30.03.2007.

Господарським процесуальним кодексом не встановлено обмежень щодо надсилання копії позовної заяви якимось одним видом поштових відправлень, зокрема, листом з оголошеною цінністю з описом, як зазначено в ухвалі Господарського суду м. Києва від 06.04.2007 № 05-5-12/4247.

Статтею 32 ГПК України визначені поняття і види доказів, відповідно до якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, згідно із ст. 32 ГПК України вказаний чек є доказом. Якщо у суду виник сумнів щодо його достовірності і він дійшов висновку про недостатність такого доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви (див. постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2003 р.)

Таким чином, посилання господарського суду першої інстанції в ухвалі від 06.04.2007 № 05-5-12/4247 на те, що належним доказом направлення копії позовної заяви є лише бланк опису вкладення є необгрунтованим і не відповідає нормама чинного законодавства. До того ж, чинним законодавством не передбачено обов’язку друкувати на фіскальному чеку, що свідчить про направлення копії позовної заяви, повної назви підприємства-відповідача, достатньо і абревіатури.

Посилання Господарського суду м. Києва в ухвалі від 06.04.2007 № 05-5-12/4247 про те, що у відповідача відсутній розрахунок суми боргу не відповідає наявним у матеріалах справи документам, оскільки п. 1 Додатків до позовної заяви, яка була направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 5487 від 30.03.2007, зазначений саме обґрунтований розрахунок суми боргу.


Однак, та обставина, що позивачем не сплачено державне мито у встановленому порядку та розмірі, а однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість повернення позовної заяви ДП „Науково-дослідний інститут „Квант” на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.


Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:

 1.Ухвалу Господарського суду м.Києва від 06.04.2007 у справі № 05-5-12/4247 залишити без змін.

 2. Матеріали справи № 05-5-12/4247 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      


 Судді                                                                                          



 05.06.07 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація