Номер провадження: 11-кп/813/304/19

Номер справи місцевого суду: 500/6454/17

Головуючий у першій інстанції Пащенко Т.П.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді Котелевського Р.І.

суддів: Кадегроб А.І., Мандрика В.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Узун Н.Д.

прокурора - Нікітіна Ю.М.

захисника - Іосип Т.М.

особи, щодо якої ставиться питання про застосування примусових заходів

медичного характеру - ОСОБА_3

законного представника особи, щодо якої ставиться питання про застосування

примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Карпова Е.О. на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2018 року, -

встановив:

оскаржуваним рішенням районного суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_3, повернуто прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для усунення недоліків, у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на невідповідність клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вимогам п.5 ч.2 ст.291, ст.292 КПК України, оскільки фактичні обставини і формулювання обвинувачення у випадку складання клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру мають бути викладені з урахуванням особливостей кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Разом з цим, на думку районного суду, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 містить суперечливі відомості щодо суб'єктивної сторони скоєних кримінальних правопорушень, що унеможливлює його розгляд. Зокрема суд послався на невмотивованість клопотання з огляду на те, що слідчий, складаючи клопотання про застосування заходів медичного характеру, зазначив про наявність у ОСОБА_3 умислу на вчинення кримінальних правопорушень, та одночасно послався в своєму клопотанні на докази, які свідчать про вчинення противоправних діянь в стані неосудності. За таких умов на думку районного суду клопотання містить взаємовиключні відомості, які унеможливлюють призначення клопотання до розгляду.

Не погодившись з ухвалою районного суду, прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Карпов Е.О. подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність ухвали суду, просить її скасувати, а клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки воно відповідає вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України. Прокурор посилається на те, що зазначені в ухвалі недоліки клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, не є підставою для його повернення.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; захисника, особи відносно якої орган досудового розслідування просить застосувати примусові заходи медичного характеру та її законного представника, які просили залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ч. 2 ст.292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я. Вимоги до змісту обвинувального акта та додатків до нього викладені в ст.291 КПК України.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути клопотання про застосування заходів медичного характеру, якщо воно не відповідає вимогам цього Кодексу.

Апеляційним судом встановлено, що за результатами підготовчого судового засідання районний суд з урахуванням ухвали апеляційного суду Одеської області від 31.07.2018 року, прийшов до правильного висновку, що клопотання про застосування заходів медичного характеру не відповідає вимогам закону.

Як убачається з клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_3, воно фактично не відповідає вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України, оскільки не містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеними нормами закону, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі суду. За таких умов вказані районним судом недоліки клопотання, зокрема зазначенні в клопотанні суперечності, порушують право особи щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру на захист.

Так, вказівка в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 про наявність в її діях складу кримінального правопорушення, з твердженням про наявність в діях останньої умислу на вчинення кримінальних правопорушень, з одночасним посиланням на докази, які вказують про вчинення противоправних діянь останньою в стані неосудності, унеможливлюють призначення клопотання до розгляду.

За таких умов, посилання районного суду на невідповідність клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 вимогам ч.2 ст.291 КПК України, є слушними, а тому апеляційний суд не вбачає підстав, передбачених ст.409 КПК України, для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали районного суду.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Карпова Е.О. - залишити без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2018 року, якою клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 повернуто прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для усунення недоліків - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

Р.І. Котелевський А.І. Кадегроб В.О. Мандрик