|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"19" червня 2007 р. |
Справа № 9/103/07 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 19.06.2007 р.
від позивача: не з'явилися;
від відповідачів: Порубай В.В., довіреність №220/85/д від 11.01.2007р. -Міністерство оборони України;
Порубай В.В., довіреність №546 від 02.04.2007р. -Військова частина А0224;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А0224
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 25 квітня 2007р.
по справі № 9/103/07
за позовом: Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1
до 1) Військової частини А0224, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 72, код ЄДРПОУ 08489704;
2) Міністерство оборони України, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 000340022
про встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутньому в судовому засіданні представнику відповідачів роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.04.2007р. по справі №9/103/07 (суддя Філінюк І.Г.) задоволено уточнені позовні вимоги ПП-ФО ОСОБА_1 до Військової частини А0224 та Міністерства оборони України про встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою: зобов'язано Міністерство оборони України укласти з позивачем договір постійного земельного сервітуту в редакції проекту договору земельного сервітуту, з моменту вступу рішення в законну силу; при цьому зобов'язано Військову частину А0224 усунути перешкоди в користуванні ПП-ФО ОСОБА_1 земельною ділянкою в районі Військової частини А0224 в Мікрорайоні „Соляні-2” м. Миколаєва, посилаючись на те, що: 1)згідно з генеральним планом земельна ділянка, яка передана в оренду позивачу, знаходиться поряд з земельною ділянкою військової частини, яка передана відповідачу в оперативне управління, проте військова частина А0224 постійно забороняє проїзд будівельної техніки, яка використовується на будівництві, дії військової частини призвели до зупинення будівельних робіт на земельній ділянці, яка використовується позивачем на підставі договору оренди, військова частина відмовляється від укладення договору про встановлення земельного сервітуту, проте відповідачу не надано право на втручання в господарську діяльність позивача, обмежуючи цю діяльність, оскільки право користування земельною ділянкою у позивача виникло у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджується документально; 2) з метою встановлення земельного сервітуту позивачем направлено до Міністерства оборони України (власника земельної ділянки) проект договору постійного земельного сервітуту. проте від Міністерства оборо6ни України ніякої відповіді на пропозицію укласти договір не надійшло; 3) відповідно до ст. 404 Цивільного кодексу України особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності -від власника (володільця) іншої земельної ділянки, надання земельного сервітуту, яке визначається ст. 99 та регулюється ст. 100 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №845 від 25.05.2007р. звернулася Військова частина А0224, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 25.04.2007р. по справі №9/103/07 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що: 1) судом не було враховано той факт, що відповідно до ст. 103, ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України ПП ОСОБА_1 не було проведено погодження з Міністерством оборони України та командуванням військової частини А0224, яка є сусіднім землекористувачем, планів забудови земельної ділянки, порядку використання прилеглих територій та визначення сусідніх меж, крім того, слід відзначити, що сама земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, відведена рішеннями Миколаївської міської ради від 22.12.2006р. НОМЕР_2 та від 24.02.2006р. НОМЕР_3 з земель, які належали Міністерству оборони України, без попереднього погодження з власником та командуванням військової частини А0224; 2) також слід відмітити небезпечність розташування житлових будинків, забудову яких проводить ОСОБА_1 в порушення ч. 1 ст. 292 Керівництва про експлуатацію ракетно-артилерийського озброєння та Керівництва „Склади інженерних боєприпасів”; 3)виносячи рішення про зобов'язання укласти договір суд керувався лише ст. 404 Цивільного кодексу України та ст. ст. 99, 100 Земельного кодексу України, тобто загальними положеннями земельного сервітуту, не беручи до уваги порядок пропускного режиму на військових частинах, додержання військової таємниці та охорони боєприпасів, військово техніки тощо, оскільки у військовій частині організовано пропускний та внутрішньо-об'єктний режим; 4) пересування будівельної техніки та сторонніх осіб в безпосередній близькості до охоронюваних об'єктів особливої важливості може призвести до застосування по відношенню до них зі сторони військовослужбовців, які несуть службу на варті, відповідно до положень „Статуту про гарнізонну вартову службу”, будь-яких засобів застереження та впливу. в тому числі стрільбу на ураження; 5)встановлення земельного сервітуту через територію військової частини А0224 унеможливить використання її за цільовим призначенням, крім того згідно зі ст. 98 Земельного кодексу України земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений; 6) на сьогоднішній день позивач має вільний доступ для перевезення будівельних матеріалів на земельну ділянку, відведену під будівництво, та використовує для цієї мати земельну ділянку, розташовану вздовж р. Південний Буг, тому територія військової частини є не єдиним та необхідним шляхом для потрапляння техніки. працівників та майбутніх мешканців житлових будинків до вказаної земельної ділянки.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Військової частини А0224, заслухавши представника відповідачів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що п. 6 рішення Миколаївської міської ради „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва” від 24.02.2006р. за НОМЕР_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 21773 кв.м., за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, для будівництва масиву індивідуальної житлової забудови в районі військової частини в мікрорайоні Соляні; передано приватному підприємцю ОСОБА_1 в оренду строком на 1 рік земельн ділянку, площею 21773 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва, для будівництва масиву індивідуальної житлової забудови в районі військової частини в мікрорайоні Соляні.
На виконання вказаного рішення Миколаївської міської ради 06.03.2006р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, загальною площею 21773 кв.м., для будівництва масиву індивідуальної житлової забудови в районі військової частини в мікрорайоні Соляні строком на 2 роки.
Сторонами за договором складено акт про перенесення меж земельної ділянки на місцевість з прив'язкою кутів повороту ділянки до планової основи.
13.03.2006р. Миколаївською міською радою та ПП ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі земельної ділянки, загальною площею 21773 кв.м. для будівництва масиву індивідуальної житлової забудови.
20.11.2006р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ПП ОСОБА_1 видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва масиву індивідуальної житлової забудови, після чого приватним підприємцем розпочато будівельні роботи.
Пунктом 9 рішення Миколаївської міської ради „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва” від 22.12.2006р. за НОМЕР_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 10569 кв.м., за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, для будівництва об'єктів обслуговування масиву індивідуальної житлової забудови в районі військової частини в мікрорайоні Соляні; передано приватному підприємцю ОСОБА_1 в оренду строком на 1 рік земельну ділянку, площею 10569 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва, для будівництва об'єктів обслуговування масиву індивідуальної житлової забудови в районі військової частини в мікрорайоні Соляні.
25.01.2007р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі на підставі рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_2 від 22.12.2006р., відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, загальною площею 10569 кв.м., для будівництва об'єктів обслуговування масиву індивідуальної житлової забудови в районі військової частини в мікрорайоні Соляні строком на 1 рік.
10.01.2007р. сторонами за договором складено акт про перенесення меж земельної ділянки на місцевість з прив'язкою кутів повороту ділянки до планової основи, а 01.02.2007р. -акт приймання-передачі земельної ділянки, загальною площею 10569 кв.м. для будівництва об'єктів обслуговування масиву індивідуальної житлової забудови.
Відповідно до генерального плану земельної ділянки (арк. спр. 24) вказані земельні ділянки знаходяться поряд із земельною ділянкою, яка належить на праві власності Міністерству оборони України, та знаходиться в оперативному управлінні військової частини А0224.
ПП ОСОБА_1 на адресу військової частин А0224 направлено листи з клопотаннями про підключення до мереж трансформаторних підстанцій 465, 466 та мереж каналізації, проведення робіт по підключенню до мереж водопостачання, у зв'язку з проведенням робіт по забудові берегової смуги в районі військової частини.
Командуванням військової частини не заперечувалося щодо підключення ПП ОСОБА_1 до мереж трансформаторних підстанцій 465, 466 військової частини, мереж водопостачання та каналізації, про що свідчить резолюція на наданому листі.
Крім того, в матеріалах справи наявні ситуаційні схеми щодо підведення електромереж, водопостачання. водовідведення та газу з погодженням начальника КЕВ м. Миколаєва.
До того ж, між ПП ОСОБА_1 та військовою частиною укладено договір про надання шефської (спонсорської, гуманітарної) допомоги, за умовами якого ПП ОСОБА_1 зобов'язувалася надавати шефську допомогу військовій частині у вигляді проведення робіт по ремонту техніки та об'єктів базування, будівель та споруджень, будівництва та обслуговування мереж водовідведення, що розташовані на території військової частини.
Проте, для проїзду на територію земельної ділянки, яка була надана ПП ОСОБА_1 у користування, необхідно скористатися земельною ділянкою військової частини А0224, керівництво якої заборонило проїзд будівельної техніки, яка використовується на будівництві, через вказану земельну ділянку, що призвело до зупинення будівельних робіт на земельній ділянці ПП ОСОБА_1, у зв'язку з чим приватний підприємець звернувся до військової частини та Міністерства оборони для укладення договору земельного сервітуту, але командування військової частини відмовилося від укладення такого договору.
Відповідно до ст. 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації лінії електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо, особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності -від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 Цивільного кодексу України).
Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками); земельні сервітути можуть бути постійними і строковими; встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею, та здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
За ст. 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення. та власником (володільцем) земельної ділянки, у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ст. 100 Земельного кодексу України)
Згідно зі ст. 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в)право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позивач надав докази в підтвердження необхідності встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці військової частини А 0224, названі ним підстави встановлення земельного сервітуту належним чином обґрунтовані з посиланням на чинне земельне та цивільне законодавство, а отже господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено уточнені позовні вимоги щодо зобов'язання Міністерства оборони України укласти з ПП ОСОБА_1 договір постійного земельного сервітуту в редакції проекту договору земельного сервітуту, наданого позивачем.
Що до посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом не було враховано той факт, що відповідно до ст. 103, ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України ПП ОСОБА_1 не було проведено погодження з Міністерством оборони України та командуванням військової частини А0224, яка є сусіднім землекористувачем, планів забудови земельної ділянки, порядку використання прилеглих територій та визначення сусідніх меж та те, що сама земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, відведена рішеннями Миколаївської міської ради від 22.12.2006р. НОМЕР_2 та від 24.02.2006р. НОМЕР_3 з земель, які належали Міністерству оборони України, без попереднього погодження з власником та командуванням військової частини А0224, то вони не можуть заслуговувати уваги, оскільки це не є предметом розгляду даного спору.
За таких обставин, рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу військової частини А 0224 -залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.04.2007р. по справі №9/103/07 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О. Т. Лавренюк