Справа № 444/1483/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 22-ц/811/393/18 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І.,

секретаря: Фейір К.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третьої особи: Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18 липня 2018 року первісний позов ОСОБА_2 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третьої особи : Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції про визнання права власності - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме на житловий будинок в АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 71,0 кв.м., житлова 31,3 кв. м., допоміжна 24,2 кв.м. з господарськими будівлями.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3

18 лютого 2019 року на адресу Львівського апеляційного суду від позивачки по справі ОСОБА_2 надійшла заява за вх. № 3421 про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 71,0 кв.м., житлова 31,3 кв. м., допоміжна 24,2 кв.м. з господарськими будівлями. У вказаній заяві посилається на те, що існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до положень статей 321 та 386 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи наведене, а також те, що заявником не доведенено, що загроза відчуження спірного майна є дійсно реальною, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2

Керуючись ст.. 149, 150 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.