Справа № 2-609\2010

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року                                      Кіровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді                 Л.А. Васіної

при секретарі                     О.М. Гаврилові

за участю:

представника позивача             ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» про визнання договору недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста», у якому просить суд:

-   договір № 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року визнати недійсним;

-   стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міста» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 422 422, 60 гривень, де:

-   363 606 гривень – сплачені за договором № 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року кошти на будівництво нежилої будівлі комерційного призначення з торговими приміщеннями;

-   36 360, 60 гривень штраф при достроковому розірванні договору з вини забудовника;

-   22 456 гривень – розмір збитків понесених ОСОБА_2 при проведенні ремонту нежилого приміщення;

-   стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» на користь ОСОБА_2 компенсацію за моральну шкоду, що була викликана сильним психологічним потрясінням та порушенням нормального ритму життя й роботи – 100 000 гривень;

-   стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті державного мита та по сплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви в розмірі 1 950 гривень.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 посилається на те, що 29 січня 2009 року між ним та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю було укладено договір про інвестиційне будівництво № 15. Згідно з п. 1.1 договору ОСОБА_2 – інвестор зобов’язується приймати участь у інвестуванні нежилого будівництва адміністративного корпусу, за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Благоєва, 31Ж, а ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» - забудовник зобов’язується організувати його будівництво та передати інвестору у власність нежиле приміщення, загальною площею 72, 0 кв. м. із них санвузол – 4, 0 кв. м., розташовані на 5 поверсі вказаної будівлі.

    Відповідно до умов договору загальна сума інвестицій, здійснюваних інвестором відповідає узгодженій сторонами договірній вартості об’єкта інвестування та складає 363 600 гривень, у тому числі податок на додану вартість 60 600 гривень.

    Згідно з п. 3.1.2. договору забудовник зобов’язаний закінчити виконання загально будівельних робіт у 3-му кварталі 2009 року. Ввести будівлю в експлуатацію в установленому законодавством порядку, протягом 90 днів з моменту закінчення загально будівельних робіт.

    Свої зобов’язання за договором позивач – інвестор виконав в повному обсязі ще 20.02.2009 року, підтвердженням чого виступає довідка, що була видана відповідачем – забудовником 31.03.2009 року за вих. № 68, відповідно до якої інвестором були виконанні всі зобов’язання згідно з договором, заборгованостей згідно з договором не має.

Після внесення повної суми грошових коштів ОСОБА_2 було дозволено встановити двері та завезти будівельні матеріали, за його рахунок були куплені кабель на тимчасове електропостачання офісу з щитовою підвалу, також ТОВ «Центр міста» було зроблено підключення купленого позивачем електричного лічильника. Окрім цього позивачем були зроблені наступні будівельні роботи, а саме: була виконана стяжка, улаштування електромереж, установка дверей в санвузлі. Сума витрачених на дані роботи та матеріали коштів складає 11 288 гривень, що підтверджується копіями чеків.

13 березня 2009 року позивачу стало відомо, що предмет договору - нежиле приміщення, загальною площею 72, 0 кв. м., на 5-му поверсі будівлі за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Благоєва, 31Ж, також виступає предметом інвестування ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 2007 року, що у майбутньому призведе до неможливості оформлення права власності на вищенаведене нежиле приміщення. Отже даний факт дає змогу говорити про недійсність правочину та порушення відповідачем норм цивільного права.

09 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди до договору № 15 про інвестиційне будівництво від 29 січня 2009 року. Відповідно до додаткової угоди № 2 до договору сторони домовились про розірвання договору у зв'язку з порушенням забудовником своїх зобов'язань за договором та призначили день розірвання договору - останній день перерахування грошових коштів за договором, у розмірі 399 966, 60 гривень - 27 квітня 2009 року. Перерахування грошових коштів відповідачем не було зроблено в строки передбачені додатковою угодою, таким чином, відповідачем були порушені не лише зобов'язання за договором, а також були порушені умови додаткової угоди № 2 до договору № 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року.

На момент укладання договору № 15 про інвестиційне будівництво вищезазначене нежиле приміщення вже перебувало предметом інвестування за договором № 05 від 11.06.2007 року, укладеним між відповідачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Отже, відповідач навмисно замовчував обставини, а саме, належність нежилого приміщення іншим інвесторам, знання яких перешкоджало б здійсненню правочину.

Відповідно до п. 3.1.7. договору у разі дострокового розірвання договору з вини забудовника згідно з пунктам цього договору забудовник зобов'язаний сплатити інвестору штраф у розмірі 10 відсотків від перерахованої інвестором суми інвестицій на день розірвання договору. Отже, сума штрафу складає 36 360, 60 гривень.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи здійснені з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах. В даному випадку уклавши договір між позивачем та відповідачем, призвело до умисного завдання шкоди іншій особі, у даному випадку позивачеві. Укладення договору з відповідачем на інвестування будівництва нежилої будівлі комерційного призначення позбавило можливості позивача скористатись правом отримати право власності на об'єкт будівництва у майбутньому.

Окрім того, неправомірними діями відповідача позивачу було завдано моральної шкоди. Нанесена моральна шкода находить свій прояв в душевних та фізичних стражданнях, які позивач відчуває у зв'язку з протиправними діями відповідача та порушенням своїх прав, а саме, факт залишитися без майна, на яке він мав намір за договором набути право власності.

У даний час позивач позбавлений можливості розпоряджатися нерухомим майном, в які були вкладені всі його грошові кошти, реалізовувати свої плани щодо цього нежилого приміщення. Позивач позбавлений можливості купити інше нерухоме майно, аналогічне по розмірам та місту розташуванню, бо всі його кошти були вкладені у інвестиційний проект відповідача, але на саме який проекти вони були витрачені не відомо.

В результаті ситуації, що склалася позивач знаходитись у постійному психологічному стресі, що негативно позначається на взаємовідносинах з родичами та близькими, на продуктивність роботи та відносини з колегами.

Отже, неправомірними діями відповідача була нанесена ще й моральна шкода, яку позивач оцінює у розмірі 100 000 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, та просила задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, у якій просить суд перенести судове засідання за справою призначене до розгляду на 29.01.2010 року на 11:00 на пізніший строк у зв’язку з тим, що особа, яка пизначена представляти інтереси товариства, по вказаній справі, не може бути присутня на засіданні, у зв’язку з її хворобою.

    Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

    Як вбачається з матеріалів справи, справа неодноразово призначалася до розгляду та за заявами та клопотаннями відповідача відкладалися слуханням, у тому числі: 02.06.2009 року відповідачем подано клопотання з проханням перенести розгляд справи на більш пізній строк в зв’язку з тим, що особа, призначена представляти інтереси підприємства в суді, знаходить в командировці за межами міста Дніпропетровська (а. с. 40); 16.06.2009 року відповідачем подано клопотання з проханням перенести розгляд позову на більш пізній термін в зв’язку з тим, що особа, яка представляє інтереси підприємства знаходиться у відпустці і не може бути присутньою на слуханні справи (а. с. 41); 30.06.2009 року відповідачем подано заяву з проханням, призначене до розгляду, на пізніший строк у зв’язку з тим, що особа, призначена представляти інтереси підприємства у суді знаходиться у черговій відпустці з 24.06.2009 року (а. с. 90); 26.10.2009 року відповідачем подано заяву з проханням перенести судове засідання на більш пізній термін в зв’язку з тим, що особа, яка призначена представляти інтереси товариства, не може бути присутня на засіданні, у зв’язку з її хворобою (а. с. 86); 04.12.2009 року відповідачем подано заяву про відкладення розгляду позову на більш пізній термін в зв’язку з тим, що особа, яка призначена представляти інтереси товариства не може бути присутня на засіданні, у зв’язку з її службовим відрядженням (а. с. 94).

    Посилання відповідача на те, що його представник знаходиться на лікарняному, не дає підстав вважати причину неявки поважною, оскільки це не перешкоджало участі у справі іншої особи яка б представляла його інтереси.  

    А тому зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійним договору 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року та стягнення з ТОВ «Центр міста» на користь ОСОБА_2 грошових кошти в сумі 422 422, 60 гривень та судових витрат обґрунтовані та підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача стосовно стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

    Судом по справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 січня 2009 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста»  (забудовником) та ОСОБА_2 (інвестором) було укладено договір 15 про інвестування будівництва (а. с. 8 – 11).

    Предметом договору 15 про інвестування будівництва від 29.01.2009 року, пунктом 1.1. визначено, що інвестор зобов’язується прийняти участь в інвестуванні нежилого будівництва адміністративн6ого комплексу, приміщення за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Благоєва, 31Ж, а забудовник зобов’язується організувати його будівництво та передати інвестору у відповідності нежиле приміщення, загальною площею 72, 0 м2, із них санвузол 4, 0 м2, розташоване на 5 поверсі вищевказаного приміщення. Відповідно до п. 1.2. вказані площі на момент укладення цього договору визначається по будівельним кресленням у відповідності з планованим рішенням та підлягають уточненню по результатам контрольних замірів в момент підписання акта приймання – передачі з відповідними коректировками з відповідними корективами сумарної площі і суми договору на підставі договірної будівельної одиниці площі. Різниця у вартості об’єкта підлягає доплаті (поверненню) на протязі наступн6их 10-ти робочих днів.

    Відповідно до умов договору, а саме п. 2.1. загальна сума інвестицій, здійснюваних інвестором відповідає узгодженій сторонами договірній вартості об’єкта інвестування та складає 363 600 гривень, у тому числі податок на додану вартість 60 600 гривень.

    Згідно з п. 3.1.2. договору забудовник зобов’язаний закінчити виконання загально будівельних робіт у 3-му кварталі 2009 року. Ввести будівлю в експлуатацію в установленому законодавством порядку, протягом 90 днів з моменту закінчення загально будівельних робіт.

    Відповідно довідки № 68 від 31.03.2009 року, виданої інвестору ОСОБА_2 в тому, що відповідно договору № 15 про інвестування будівництва від 29.01.2009 року з сторони інвестора були виконані всі обов’язки відповідно договору. Заборгованостей відповідно договору не має.

За рахунок ОСОБА_2 було куплено: кабель на тимчасове електропостачання офісу з щитовою підвалу, ТОВ «Центр міста» було зроблено підключення купленого позивачем електричного лічильника. Окрім цього позивачем були зроблені наступні будівельні роботи: була виконана стяжка, улаштування електромереж, установка дверей в санвузлі. Сума витрачених на дані роботи та матеріали коштів складає 11 288 гривень, що підтверджується копіями чеків.(а. с. 29-38)

Відповідно договору № 05 про інвестування будівництва від 11.06.2007 року - нежиле приміщення, загальною площею 72, 0 м2, на 5-му поверсі будівлі за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Благоєва, 31Ж, також виступає предметом інвестування ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.(а. с. 17-24)

Наявність договору № 05 про інвестування будівництва від 11.06.2007 року, у майбутньому призведе до неможливості оформлення права власності на вищенаведене нежиле приміщення ОСОБА_2 на підставі договору 15 про інвестування будівництва від 29.01.2009 року, таким чином маються підстави вважати договір 15 від 29.01.2009 року недійсним правочином.

09 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Центр міста» були укладені додаткові угоди до договору № 15 про інвестиційне будівництво від 29 січня 2009 року. Відповідно до додаткової угоди № 2 до договору (а. с. 16) сторони домовились про розірвання договору у зв'язку з порушенням забудовником своїх зобов'язань за договором та призначили день розірвання договору - останній день перерахування грошових коштів за договором, у розмірі 399 966, 60 гривень - 27 квітня 2009 року.

Перерахування грошових коштів відповідачем не було зроблено в строки передбачені додатковою угодою, таким чином, відповідачем були порушені не лише зобов'язання за договором, а також були порушені умови додаткової угоди № 2 до договору № 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконанній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На момент укладання договору 15 про інвестиційне будівництво нежиле приміщення вже перебувало предметом інвестування за договором № 05 від 11.06.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Отже, відповідач замовчував обставини, а саме, належність нежилого приміщення іншим інвесторам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, знання яких перешкоджало б здійсненню правочину.

Відповідно до п. 3.1.7. договору у разі дострокового розірвання договору з вини забудовника згідно з пунктам цього договору забудовник зобов'язаний сплатити інвестору штраф у розмірі 10 відсотків від перерахованої інвестором суми інвестицій на день розірвання договору. Сума штрафу складає 36 360, 60 гривень.

Згідно ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи здійснені з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах.

Укладення договору 15 про інвестування будівництва від 29.01.2009 року між сторонами, призвело до умисного завдання шкоди іншій особі, у даному випадку позивачеві. Укладення договору з відповідачем на інвестування будівництва нежилої будівлі комерційного призначення позбавило можливості позивача скористатись правом отримати право власності на об'єкт будівництва у майбутньому, як це передбачено у п. 3.1.3. договору та ст. 331 ЦК України.

Таким чином суд вважає за необхідне визнати недійним договір 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року, та необхідним стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» на користь ОСОБА_2 грошові кошти 363 606 гривень плачені на будівництво нежилої будівлі комерційного призначення з торговими приміщеннями за договором № 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року, 36 360, 60 гривень штраф при достроковому розірванні договору з вини забудовника, 22 456 гривень – розмір збитків понесених ОСОБА_2 при проведенні ремонту нежилого приміщення.

Що стосується позовних вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що в даній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору, умовами якого не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в даній частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує  з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 250 гривень.

    На підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст. ст. 203, 269 ЦК України, ст.ст. 10,  11, 60, 88, 209,  212, 215 ЦПК  України,  суд -  

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» про визнання договору недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Договір № 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року укладений  між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» та ОСОБА_2 - визнати недійсним.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» на користь ОСОБА_2 363 606 гривень сплачені кошти на будівництво нежилої будівлі комерційного призначення з торговими приміщеннями за договором 15 про інвестиційне будівництво від 29.01.2009 року, 36 360, 60 гривень штраф при достроковому розірванні договору з вини забудовника, 22 456 гривень – розмір збитків понесених ОСОБА_2 при проведенні ремонту нежилого приміщення, понесені витрати по сплаті державного мита та по сплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви в розмірі 1 950 гривень, а усього 424 372, 60 гривень (чотириста двадцять чотири тисячі триста сімдесят дві гривні шістдесят копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.

Суддя                                         Л.А. Васіна

УКРАЇНА

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49101, місто Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 29

8(0562)335024

    ОСОБА_2

49000

місто Дніпропетровськ,

вулиця Лівобережна, будинок 20

    ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста»

49000

місто Дніпропетровськ,

проспект Пушкіна, будинок 49, офіс 7 – 3

Кіровський районний суд міста Дніпропетровська надсилає Вам копію заочного рішення від 29.01.2010 року ухваленого по цивільній справі №2-609\2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Центр міста» про визнання договору недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, для відома.

Додаток кожному адресату:     копія заочного рішення від 29.01.2010 року.

Суддя

Кіровського районного суду

міста Дніпропетровська                                 ОСОБА_7