Р І Ш Е Н Н Я                 Справа № 2 – 512 / 2009 року

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

    17 вересня 2009 року                           Чемеровецький районний суд

                                Хмельницької області

В складі: головуючого - судді     - Назарчука Р.В

         при секретарі     - Ніколаєвій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону  в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах для захисту інтересів військової частини А1067 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,-

в с т а н о в и в :

    Військовий прокурор Хмельницького гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах для захисту інтересів військової частини А1067 з позовом до відповідача про відшкодування збитків, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки посилаючись на те, що військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону проводиться позовна робота по відшкодуванню Старокостянтинівському військовому госпіталю в/ч А1067 витрат, пов’язаниіз лікуванням військовослужбовців, які отримали травми у позаслужбовий час, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки і згідно журналуобліку травматизму в/ч А1067, 16.08.2008 року до вказаного лікувального закладу був госпіталізований військовослужбовець в/ч А2502 прапорщик ОСОБА_2, якого біля 23 години 15.08.2008 року по вул. Щорса в м. Старокостянтинові збив автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 З матеріалів перевірки за даним фактом вбачаєтьс, що водій ОСОБА_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався по проїзджій частині дороги назустріч автомобілю і в  наслідок наїзду  пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

    Згідно висновку спеціаліста №157А від 27.08.2008 року в даній дорожній ситуації ОСОБА_1 не мав технічної можливості  уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для руху, шляхом своєчасного застосування гальмування і повної зупинки автомобіля до місця наїзду.

     Відповідно до довідки в/ч А1067 №432 від 26.05.2009 року  ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні  в період з 16.08.2008 року по 22.09.2008 року  і держава в особі даного лікувального закладу  понесла витрати на стаціонарне лікування прапорщика ОСОБА_2О в сумі 1001 грн. 46 коп., які їй відшкодованні не були, а тому був вимушений звернутися до суду з даним позовом.  

      Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та покладається на обставини викладеній у позовній заяві.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, однак від нього надійшла письмова заява, в якій просить справу слухати у його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає та не заперечує у їх задоволенні.

            Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    У відповідності до ст. 1187 ч.ч. 1, 2, ст. 1193 ч.ч. 2, 4 ЦК України – «1. Джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку; якщо груба  необережність  потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом; суд може зменшити розмір  відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину».

    В судовому засіданні встановлено та доведено, що військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону проводиться позовна робота по відшкодуванню Старокостянтинівському військовому госпіталю в/ч А1067 витрат, пов’язаниіз лікуванням військовослужбовців, які отримали травми у позаслужбовий час, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки і згідно журналуобліку травматизму в/ч А1067, 16.08.2008 року до вказаного лікувального закладу був госпіталізований військовослужбовець в/ч А2502 прапорщик ОСОБА_2, якого біля 23 години 15.08.2008 року по вул. Щорса в м. Старокостянтинові збив автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 З матеріалів перевірки за даним фактом вбачаєтьс, що водій ОСОБА_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався по проїзджій частині дороги назустріч автомобілю і в  наслідок наїзду  пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

    Згідно висновку спеціаліста №157А від 27.08.2008 року в даній дорожній ситуації ОСОБА_1 не мав технічної можливості  уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для руху, шляхом своєчасного застосування гальмування і повної зупинки автомобіля до місця наїзду.

     Відповідно до довідки в/ч А1067 №432 від 26.05.2009 року  ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні  в період з 16.08.2008 року по 22.09.2008 року  і держава в особі даного лікувального закладу  понесла витрати на стаціонарне лікування прапорщика ОСОБА_2О в сумі 1001 грн. 46 коп., які їй відшкодованні не були.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, оскільки пішохід ОСОБА_2 рухався по проїзджій частині, поза межами пішохідного переходу, то з його боку мала місце груба необережність, тобто він порушив правила дорожнього руху, однак не дивлячись на правомірність дій ОСОБА_1, який керував транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки і не мав технічної можливості уникнутим наїзду на ОСОБА_2, чинне законодавство не звільняє його від обов’язку відшкодування шкоди, яка була спричинена внаслідок дій джерела підвищеної небезпеки, а саме транспортного засобу під його керуванням.

Керуючись ст.ст. 1187, 1193 ЦК України, ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

    Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь військової частини А1067 (Старокостянтинівського військового госпіталю, р/р 35221011000242, кож 08462912, МФО 815013) – 1 001 грн. 46 коп. витрат понесених державою в особі військової частини А1067 на стаціонарне лікування  військовослужбовця в/ч А2502 прапорщика ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. державного мита  та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Чемеровецький районний суд.

    Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                     Р.В.  Назарчук