ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/975/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, головуючий суддя - Щербаков В.В., ухвалене о 10 год. 17 хв. у м. Рівне, повний текст якого складено 11.12.2018 року, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 26.06.2018 року №РВ107/977/000274/ТД-ФС про накладення штрафу на суму 111 960,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що на час проведення інспекційного відвідування порушень законодавства в частині допуску до роботи працівників без укладення трудових договорів виявлено не було. Перебування ОСОБА_2 у магазині пояснювала тим, що попросила останню почекати привозу хліба експедиторами, при цьому не виконуючи будь-яких інших функцій чи обов»язків з продажу товару, його прийому тощо. Зазначала, що факту допуску даного працівника до роботи без укладення трудового договору не було, жодних обов»язків трудових чи цивільно-правових між ними не виникло, а відтак винесення відповідачем спірної постанови та накладення штрафу є протиправним.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області від 26.06.2018 року №РВ107/977/000274/ТД-ФС.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Управління Держпраці у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на підставі наданих пояснень позивача та ОСОБА_2 інспектором праці зроблено вірний висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 18.05.2018 року допущено до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Отрозькою районною державною адміністрацією Рівненської області 11.09.2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2.

Управлінням Держпраці у Рівненській області у період з 07.06.2018 року по 08.06.2018 року було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1

Підставою для проведення інспекційного відвідування став лист Острозької РДА від 24.05.2018 №01-30-924 та долучена довідка від 18.05.2018 року №5 складена за результатами обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин та оплати праці.

За результатами інспекційного відвідування 08.06.2018 року інспектором праці відповідача складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ 107/977/АВ (далі - акт інспекційного відвідування) та припис.

Відповідно до опису виявлених порушень акта інспекційного відвідування позивачем допущено порушення:

- в порушення вимог ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, виплату заробітної плати ФОП ОСОБА_1 проводить рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищу 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, наприклад, зазначено, що заробітна плата за березень-травень 2018 року, відповідно до відомостей головної книги нарахувань за березень-травень 2018 року виплачувалось один раз на місяць - платіжні відомості від 28.03.2018 року, від 27.04.2018 року, від 25.05.2018 року;

- в порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, ФОП ОСОБА_1 допустила ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Так, наприклад, відповідно до інформації зазначеної у довідці обстеження стану дотримання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин та оплати праці на території Могилянівської сільської ради від 18 травня 2018 року тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці, дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати та зайнятості населення, створеною Управлінням соціального захисту населення Острозької РДА, 18 травня 2018 року в магазині «Продукти» (за адресою: вул. Вереснева, 16, с. Могиляни, Острозький р-н, Рівненська обл.) перебувала ОСОБА_2, яка пояснила, що на момент відсутності продавця вона чекає привозу товару та не перебуває в трудових відносинах з жодним підприємцем. Відповідно до графіку роботи працівників магазину «Продукти» за травень 2018 року, обов»язки продавця виконувала ФОП ОСОБА_1

Акт інспекційного відвідування підписано позивачем та отримано один його примірник 08.06.2018 року.

08.06.2018 року Управління Держпраці у Рівненській області складено протокол №РВ107/977/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме за невиконання вимог ч. 3 ст. 24 та ч. 1 ст. 155 КЗпП України.

На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №РВ107/977/АВ/П від 08.06.2018 року, яким встановлено термін для усунення порушень до 09.07.2018 року.

15.06.2018 року начальником Управління Держпраці у Рівненській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ107/977/АВ/П/ПТ/ТД/ІП, відповідно до якого вирішено розглянути справу про накладення штрафу, відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України, яка відбудеться 26.06.2018 року о 09.30 год. за адресою вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, Рівненська область, каб. 202.

26.06.2018 року заступником начальника Управлінням Держпраці у Рівненській області Карп»юк Н.П., розглянувши справу про накладення штрафу, та на підставі акта інспекційного відвідування від 08.06.2018 року №РВ107/977/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю винесено постанову №РВ107/977/000274/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111 690,00 грн.

Вважаючи протиправним таке рішення органу Держпраці, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що можливий факт перебування особи в приміщенні магазину, за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов»язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров»я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов»язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров»я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи видно, що в ході інспекційного відвідування встановлено допуск ФОП ОСОБА_1 до роботи працівника без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

З матеріалів справи видно та сторонами не заперечується, що станом на час проведення відповідачем інспекційного відвідування громадянка ОСОБА_2 в трудових відносинах з позивачем не перебувала, за місцем здійснення господарської діяльності позивача не знаходилась, будь-які пояснення в зазначеної особи під час інспекційного відвідування не відбиралися.

Матеріалами справи підтверджується, що для здійснення продажу товарів у магазині «Продукти» по вул. Вереснева, 16 с. Могиляни Острозького району Рівненської області між позивачем та ОСОБА_3 укладено трудовий договір від 19.09.2008 року.

Згідно з графіком роботи вказаного магазину за травень 2018 року, продаж товарів у магазині в день інспекційного відвідування здійснювала підприємець ОСОБА_1

Висновку про те, що громадянка ОСОБА_2 18.05.2018 року була допущена позивачем до роботи продавця в магазині «Продукти» по вул. Вереснева, 16 с. Могиляни Острозького району Рівненської області, відповідач дійшов на підставі довідки обстеження стану дотримання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин та оплати праці на території Могилянівської сільської ради від 18 травня 2018 року тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці, дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати та зайнятості населення створеною Управлінням соціального захисту населення Острозької РДА.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що 18.05.2018 року громадянка ОСОБА_2 була допущена до роботи позивачем без укладення трудового договору.

Відтак, оскільки матеріалами справи не доведено факт допуску позивачем ОСОБА_2 18.05.2018 року до роботи без укладення трудового договору, то висновки відповідача, наведені в акті інспекційного відвідування від 08.06.2018 року №РВ107/977/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, є такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Згідно із статтею 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у справі №1740/2237/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. М. Довгополов

В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 15.03.2019 року.