ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Чернівці

справа № 718/2303/17

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Яремка В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 законний представник якої ОСОБА_3 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 законний представник якої ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу за договором позики (головуючий в 1 інстанції суддя Мінів О.І.)

встановив :

В жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 законний представник якої - її батько ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовувала слідуючими обставинами. Згідно договору позики грошей від 01.08.2016р. позивач передала ОСОБА_5 3500 доларів США, яка зобов'язувалася повернути вказану суму до 01 жовтня 2016 року, також зобов'язувалась сплачувати 10% щомісячно від суми заборгованості. ОСОБА_5 власноручно написала розписку 01.08.2016р. та зобов'язалася повернути борг в строк до 01.10.2016р. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач звернулася до Кіцманської державної нотаріальної контори із заявою, відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, про пред`явлення вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 Від державного нотаріуса їй стало відомо, що єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_5 є неповнолітня дочка ОСОБА_2, а тому позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просила суд стягнути із ОСОБА_2, як із спадкоємця померлої ОСОБА_5, в інтересах

Провадження 22ц-/822/325/19 Доповідач Перепелюк І.Б.

якої діє її батько ОСОБА_3 борг по розписці в сумі 136 024 гривень, що еквівалентно 4900 доларів США ( 3500дол. основний борг + 1400дол. відсотки).

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, як спадкоємця померлої ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., борг спадкодавця за договором позики грошей від 01.08.2016р. у межах вартості спадкового майна в сумі 3500 доларів США основного боргу та 1288 доларів США заборгованості за відсотками, а всього 4788 доларів США, що еквівалентно 131 382 (сто тридцять одна тисяча триста вісімдесят дві) гривні.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1313,82грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року скасувати, у задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивач пред'явила вимогу до спадкоємиці тільки шляхом заявлення даного позову, відповідно поза межами зазначеного строку, отже її слід вважати такою, що позбавлена права вимоги. Позивачем не надано доказів, які визначають обсяг спадкового майна та його вартість, висновки суду першої інстанції про задоволення вимог грунтуються на неправильному застосуванні судом норм матеріального права. Крім того, судом порушені норми процесуального права, оскільки справу розглянуто у відсутності осіб, та їх належного повідомлення, що є підставою для скасування рішення.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що при укладені договору позики, 01.08.2016р. позивач ОСОБА_4 надала ОСОБА_5 в користування кошти в сумі 3500 дол. США, до 01 жовтня 2016 року. У разі не повернення боргу до вказаної дати ОСОБА_5 зобов'язалась сплачувати 10% щомісячно від суми заборгованості. Наведене підтверджується оформленою розпискою від 01.08.2016р.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1.

Встановлено, що позичальник ОСОБА_5 за життя не повернула позивачу кошти.

20.06.2017р. позивач ОСОБА_4 звернулась до Кіцманської державної нотаріальної контори з претензією кредитора згідно ч.2 ст.1281 ЦК України про пред'явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 Дана претензія приєднана до матеріалів спадкової справи та зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів, книзі обліку і реєстракції спадкових справ. Оригінали зазначених документів були оглянуті судом першої інстанції при розгляді справи. Дії нотаріуса щодо порушення введення журналу реєстрації вхідних документів та книги обліку і реєстрації спадкових справ не оскаржувались.

Отже, доводи апелянта про те, що немає підстав вважати, що позивач як кредитор заявила претензію до спадкоємиці протягом шести місяців від дня коли дізналася про відкриття спадщини, і її слід вважати такою, що позбавлена права вимоги, є безпідставними.

З матеріалів спадкової справи № 111/2017 від 07.03.2017р. Кіцманської державної нотаріальної контори щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, вбачається, що мати померлої ОСОБА_6, син ОСОБА_7, а також чоловік ОСОБА_3 подали заяви про відмову від спадщини.

Разом з тим, в матеріалах спадкової справи відсутня заява неповнолітньої дочки ОСОБА_2, 10.12.2001р. про прийняття спадщини або про відмову від прийняття такої після смерті матері. А тому в розумінні ч.4 ст.1268 ЦК України, вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Із свідоцтва про право власності від 16.11.1998р. та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, вбачається, що квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7

Отже, померла ОСОБА_5 мала право на ј частину вказаної квартири, спадкоємцем якої є неповнолітня дочка.

Із звіту про незалежну оцінку вартості двокімнатної квартири АДРЕСА_1 вбачається, що ринкова загальна вартість квартири на 14.11.2018р. становить 645222 (шістсот сорок п'ять тисяч двісті двадцять дві) гривні, а вартість ј частки становить 161305 (сто шістдесят одна тисяча триста п'ять) гривень 50 копійок.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції, зокрема і в частині визначення вартості спадкового майна, однак, зазначеного не спростовують.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/. Відповідно до положень ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 11.06.2018р., яке набрало законної сили 23.08.2018р., в задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах якої діє батько ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики грошей - розписки від 01.08.2016р. - відмовлено.

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У цивільному кодексі України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.

Отже, доводи апелянта щодо здійснення розрахунків спадкоємиці з іншими кредиторами померлої, зокрема з ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки право на захист є складовою будь-якого суб'єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.

Зі змісту ч.2 ст.1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Обов'язок спадкоємців боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна та відповідно до розміру часток кожного з них.

При розгляді справи суд першої інстанції правильно зазначив, що нарахування відсотків за договором позики та здійснення розрахунку боргу на день звернення позивача до суду з даним позовом є помилковим, оскільки нарахування будь-яких виплат /відсотків, неустойки, інфляційних втрат, зміна курсу валюти/ після ІНФОРМАЦІЯ_1. - дня смерті спадкодавця ОСОБА_5, не підлягають до сплати.

Зроблені судом першої інстанції розрахунки відповідають обставинам справи та проведені відповідно до вимог закону. Отже, висновок суду, що на користь позивача ОСОБА_4 підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, як спадкоємця ОСОБА_5, заборгованість за договором позики від 01.08.2016р. в розмірі 3500 доларів США та 1288 доларів США відсотків, а всього 4788 доларів США, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1. при курсі валют НБУ - 27,44 грн. становила 131 382 грн. є правильним.

Доводи апеляційної скарги зазначених розрахунків не спростовують.

При розгляді справи суд першої інстанції повно встановив всі обставини справи, дослідив представлені сторонами докази, дав їм належну оцінку, визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами, застосував відповідні норми матеріального права.

Незважаючи на це, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи обґрунтовані доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся у відсутності відповідача та її представника, які не були повідомленні належним чином.

З матеріалів справи, зокрема журналу судового засідання вбачається, що судове засідання 10.01.2019р. відбулося у відсутності відповідача та її представника. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача та її представника про дату та час судового розгляду, який відбувся 10.01.2019р. А з повідомлення законного представника відповідача ОСОБА_3, вбачається, що він був повідомлений про розгляд справи з порушенням вимог ч.5 ст.128 ЦПК України, оскільки судова повістка про виклик до суду була вручена йому за один день до розгляду справи, а не за п»ять днів до судового засідання, відповідно до вимог ч.5 с.128 ЦПК України. Отже, відповідач та її представники не були належним чином повідомлені про розгляд справи, який відбувся у їх відсутності.

В п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України зазначено, порушення норм процесуального права є обов»язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи зазначені обставини, рішення суду першої інстанції відповідно до п.3.ч.3 ст.376 ЦПК України слід скасувати, оскільки судом порушені норми процесуального права передбачені ст.ст. 128-130, ст.223 ЦПК України та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, як спадкоємця померлої ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., борг спадкодавця за договором позики грошей від 01.08.2016р. у межах вартості спадкового майна в сумі 3500 доларів США основного боргу та 1288 доларів США заборгованості за відсотками, а всього 4788 доларів США, що еквівалентно 131 382 (сто тридцять одна тисяча триста вісімдесят дві) гривні.

Відповідно до положеннь ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивач є інвалідом другої групи, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1313,82грн. судового збору, пропорційно до задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 374, п.3 ч.3 ст.376, 382, 384ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 законний представник якої ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, як спадкоємця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5., борг спадкодавця за договором позики грошей від 01.08.2016р. у межах вартості спадкового майна в сумі 3500 доларів США основного боргу та 1288 доларів США заборгованості за відсотками, а всього 4788 доларів США, що еквівалентно 131 382 (сто тридцять одна тисяча триста вісімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1313,82грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повної постанови 15 березня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді : (підписи)

Вірно з оригіналом :