Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2019 Справа №607/16373/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_27., представників відповідачів: ОСОБА_28., ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_7 з участю третіх осіб об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Острозького 70», Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, скасування реєстрації декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, зобов'язання привести незаконно реконструйовані приміщення горища у стан, який існував до реконструкції, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_27, ОСОБА_28., ОСОБА_7, треті особи-ОСББ «Острозького 70», Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, державна реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції у якому просять визнати недійсними свідоцтво про право власності НОМЕР_2 видане 22.08.2015 року Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Маланюку     О.О. на квартиру АДРЕСА_1; свідоцтво про право власності НОМЕР_3 видане 07.04.2015 року Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_28. на квартиру АДРЕСА_2; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_27, ОСОБА_28. на вказані об»єкти нерухомості; скасувати реєстрацію декларацій за № ТП НОМЕР_1 від 27.03.2015 року про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_2 та виданої у квітні 2015 року декларації про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_1; витребувати у відповідачів ОСОБА_27, ОСОБА_28. незаконно приєднане ними в процесі реконструкції до належних їм квартир НОМЕР_4 приміщення горища в будинку АДРЕСА_1, площею 12,0 кв.м та 13,4 кв.м. відповідно; витребувати у відповідача ОСОБА_7 незаконно приєднане нею в процесі самовільної реконструкції належних їй 28/100 частин мансардного поверху в будинку АДРЕСА_1 приміщення горища.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони є власниками квартир НОМЕР_5 таНОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_1. 07.09.2006 року ОСББ «Острозького, 70» задовольнило їхні звернення про надання у володіння та користування частини простору горища в межах несучих стін над належними їм квартирами для реконструкції останніх з метою розширення шляхом надбудови у просторі горища з виходом до мансардного поверху із приміщення квартир. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2009 року право власності на мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 243,4 кв.м житловою площею 139,3 кв.м. було визнано за ОСОБА_10 04.03.2010 року ОСОБА_10 на підставі договорів купівлі-продажу відчужив 28/100 часток мансардного поверху у житловому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_11, а 22/100 частки мансардного поверху ОСОБА_12 31.07.2010 року ОСОБА_10 уклав договір купівлі-продажу 25/100 часток мансардного поверху із ОСОБА_13, а 03.08.2010 року договір купівлі-продажу 25/100 часток вказаного мансардного поверху із ОСОБА_14 В подальшому ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2010 року відчужив 25/100 часток мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_27, а ОСОБА_12 за договором купівлі-продажу від 11.11.2010 року відчужила належні їй 22/100 частки мансардного поверху на користь ОСОБА_15, яка в свою чергу відповідно до договору дарування від 24.04.2014 року подарувала належну їй квартиру НОМЕР_7, загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 31.4 кв.м, у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_28. Апеляційний суд Тернопільської області своїм рішенням від 26.10.2010 року скасував рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009 року про визнання за ОСОБА_10 права власності на мансардний поверх у житловому будинку по АДРЕСА_1 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2013 року укладені між ОСОБА_10 та ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_17 договори купівлі-продажу часток мансардного поверху у житловому будинку по АДРЕСА_1 визнані нікчемними. Однак у 2015 році відповідачі здійснили самовільну реконструкцію нерухомого майна, яке належить їм неправомірно, в ході якої самовільно приєднали до своїх житлових приміщень частину горища житлового будинку по АДРЕСА_1, що перебуває у спільній сумісній власності усіх співвласників даного будинку, після чого зареєстрували на реконструйовані приміщення своє право власності. 27.03.2015 року ДАБІ у Тернопільській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації реконструйованої ОСОБА_28. квартири АДРЕСА_5 та 07.04.2015 року видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру загальною площею 67,6 кв.м., що на 13,4 кв.м більше від площі кватири придбаної нею за договором купівлі-продажу у ОСОБА_15. У квітні 2015 року ДАБІ у Тернопільській області зареєстровано декларацію ТП №142150970139 про готовність експлуатації реконструйованих ОСОБА_27 25/100 частин мансардного поверху у будинку по АДРЕСА_1 під квартиру НОМЕР_8. 22.08.2015 року реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області зареєстровано право приватної власності ОСОБА_27 на вказану квартиру, площа якої збільшилась на 12,0 кв.м. та видано йому свідоцтво про право власності. Враховуючи те, що згоди на проведення будь-яких будівельних робіт у просторі горища, яке є спільною сумісною власністю усіх мешканців будинку АДРЕСА_1, позивачі не надавали вважають, що відповідачами порушено належне їм право спільної власності на вказане приміщення, яке підлягає поновленню судом. Крім того, проведення реконструкції здійснено відповідачами у період дії ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 12 березня 2015 року, якою заборонено їм вчиняти дії щодо добудови та реконструкції мансардних приміщень у будинку. Також позивачі зазначили, що відповідачі провели реконструкцію належних їм часток мансардного поверху у квартири із порушенням вимог ст.ст.356,357,367 ЦК України, не провівши попередньо виділення своєї частки у спільній частковій власності. Із врахуванням викладеного відповідно до вимог ст.ст.387,393 ЦК України просять заявлені позовні вимоги задовольнити.

03.03.2016 року, до початку розгляду справи по суті, позивачі подали заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просять: -визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_6 серії НОМЕР_2, видане ОСОБА_27. 22.08.2015 року та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_27 на вказаний об»єкт нерухомого майна; -визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_7 серії НОМЕР_3, видане ОСОБА_28. 07.04.2015 року та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_28. на вказаний об»єкт нерухомого майна;- скасувати реєстрацію декларації за №ТП №14215008604, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 27.03.2015 року про готовність до експлуатації реконструйованої частини мансардного поверху у квартиру АДРЕСА_7;- скасувати реєстрацію декларації зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області у квітні 2015 року про готовність до експлуатації реконструйованої частини мансардного поверху у квартиру АДРЕСА_6;- зобов»язати відповідачів привести незаконно реконструйоване ними приміщення горища у будинку АДРЕСА_1 у стан, який існував до реконструкції, зокрема: зобов»язати ОСОБА_27 відновити стан 25/100 частин мансардного поверху, який існував до реконструкції належної йому квартири НОМЕР_8 із приєднанням приміщення горища площею 12,0 кв.м.; зобов»язати ОСОБА_28. відновити стан, який існував до реконструкції приміщення належної квартири НОМЕР_7 із приєднанням приміщення горища площею 13,4 кв.м.; зобов»язати ОСОБА_7 відновити стан 28/100 частин мансардного поверху, який існував до реконструкції із приєднанням до нього приміщення горища в будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити із врахування уточнених позовних вимог. Вказав, що відповідачі, будучи власниками певних часток мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, які визнано судом нікчемними, самовільно провели реконструкцію майна, яке належить їм неправомірно, за рахунок незаконного долучення до своїх квартир спільного неподільного майна, а саме-приміщення горища, яке належить на праві спільної сумісної власності усім співвласникам квартир у вказаному житловому будинку, після чого зареєстрували на нього своє право власності. Вважає, що оскільки проведена реконструкція мансардного поверху із долученням частин горища є неправомірною, а тому право власності відповідачів на реконструйовані ними квартири підлягає скасуванню.

Представники позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити у повному обсязі із врахуванням поданої заяви про зміну предмету позову. Вказали, що відповідачі в установленому законом порядку не набули право власності на майно у житловому будинку по АДРЕСА_1, оскільки рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2013 року у справі №607/3851/13-ц встановлено нікчемність договорів купівлі-продажу частини мансардного поверху у житловому будинку АДРЕСА_1, укладених між ОСОБА_10 та ОСОБА_12.( в подальшому за 22/100 частин мансардного поверху у ОСОБА_12 придбала ОСОБА_18, яка зареєструвала право власності на квартиру НОМЕР_7 та відчужила її ОСОБА_28.), ОСОБА_7, ОСОБА_13.(який за договором купівлі-продажу від 21.09.2010 року відчужив 25/100 мансардного поверху ОСОБА_27.), однак на даний час вказане рішення переглядається за ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 року. Зазначили, що в даному випадку преюдиційне значення має встановлений рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010. у справі № 2-9144/09 факт, що реконструкція горища житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснювалась з метою розширення існуючих квартир верхнього поверху, в тому числі квартир позивачів, а тому будь-які спроби відповідачів переконати суд, що дії ОСОБА_10 були правомірні та не порушували прав інших власників будинку не заслуговують на увагу. Вироком суду від 09.08.2011 року ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.190 КК України. В подальшому відповідачі самовільно провели реконструкцію відповідних частини мансардного поверху за рахунок незаконного приєднання частини горища будинку, що перебуває у спільній власності та зареєстрували за собою право власності на це майно. Матеріалами справи, зокрема поданими ОСОБА_27 та ОСОБА_28. деклараціями про готовність об»єкта до експлуатації, підтверджується що вказану реконструкцію відповідачі проводили в період дії ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.03.2015 року, якою в порядку забезпечення позову у справі №607/14713/14-ц заборонено ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_15 вчиняти дії щодо добудови та реконструкції мансардних приміщень в будинку по АДРЕСА_1. Крім цього, відповідно до інвентарної справи на цілий будинок АДРЕСА_1 мансардний поверх, частки якого придбали відповідачі мав максимальну висоту 3,10 метри. Даний поверх мав верхнє перекриття, а не займав увесь піддаховий простір. Таким чином для влаштування другого рівня квартири відповідачі повинні були зруйнувати дане перекриття та зайняти простір під дахом, приєднавши його до свого помешкання. 8-квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 був введений у експлуатацію завершеним будівництвом у 1957році. Даний будинок з моменту завершення будівництва мав шатровий дах, а тому, мав горище. Через дане горище до моменту його самовільної реконструкції у 2007 році здійснювалось централізоване теплопостачання. Твердження відповідачів про те, що наявність горища виключається, тому що мансардний поверх це поверх у горищному просторі спростовується наступним: наявність мансардного поверху і наявність при цьому горища залежить від висоти мансардного поверху, наявності перекриття над ним та висоти гребеня даху. Наявність мансардного поверху не виключає наявності горища та не змінює його власника. Першопочатково дозвіл на реконструкцію горища було надано співвласниками горища на проведення його реконструкції саме з метою розширення площ квартир №5,6,7,8 багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а не з іншою метою. За правилами ДБН А.2.2-3-2012. «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012. № 98 (чинними на момент реєстрації декларацій), реконструкцією є перебудова введених до експлуатації в установленому порядку об'єктів будівництва. Мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_1

був споруджений самовільно, до експлуатації не введений, тому будь-яка реконструкція

такого об'єкта позбавлена змісту та законності. Оскільки рішення Тернопільського

міськрайонного суду від 29.12.2009 року у справі № 2-9144/09, за яким ОСОБА_10 набув право приватної власності на мансардний поверх, загальною площею 243,4 кв.м., житловою площею 139,3 кв.м, житлового будинку АДРЕСА_1 скасоване, воно не породжує жодних правових наслідків, а тому первинна реєстрація права власності на даний об'єкт нерухомого майна відсутня, до експлуатації він не приймався, а отже і реконструкція даного майна із набуттям в подальшому відповідачами права власності на реконструйоване майно є незаконною.

Відповідач ОСОБА_27. у судовому засіданні позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити за безпідставністю. Вказав, що він в установленому законом порядку набув право власності на 25/100 часток мансардного поверху у житловому будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу укладеного із ОСОБА_13 21.09.2010 року. Зазначив, що реконструкцію належної йому частки мансардного поверху у квартиру НОМЕР_8 він провів у відповідності до чинного законодавства та з дотриманням будівельних норм, зареєстрував декларацію про готовність об»єкта до експлуатації та право власності на вказане майно. На даний час рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02.09.2013 року та рішення апеляційного суду від 03.12.2013 року про встановлення нікчемності правочинів, укладених ОСОБА_10 на які посилаються позивачі, скасовано. Будь-яких інших доказів щодо незаконності набуття ним права власності, як і доказів того, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був обладнаний горищем позивачами суду не представлено.

Представник відповідача ОСОБА_28. - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні позов не визнала та просить у його задоволенні відмовити за безпідставністю. Вказала, що позивачами не представлено суду жодних доказів того, що у них на законних підставах виникло право власності на квартиру НОМЕР_7 та мансардний поверх в цілому у житловому будинку по АДРЕСА_1, що зазначений мансардний поверх перебував у їхній власності та був зареєстрований за позивачами в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ОСББ «Острозького 70» було зареєстроване як юридична особа 26.07.2006 року. 31.07.2007 року відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради на баланс ОСББ «Острозького 70» був переданий житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Тернополі. Згідно наявного у матеріалах справи акту прийняття вказаного будинку на баланс у житловому будинку по АДРЕСА_1 горище було відсутнє. Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 16.01.2017 року у справі №607/19192/15-ц встановлено, що у вказаному будинку не було допоміжного приміщення-горища, яке б призначалось для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Фактично у даному будинку існувало нежитлове приміщення -мансарда, у якому не знаходилось технічне обладнання, без доступу до якого експлуатація будинку неможлива. Дане приміщення не відносилось до житлового фонду і було самостійним об»єктом цивільно-правових відносин, співвласниками якого власники квартири у даному будинку, в тому числі позивачі не були. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02.09.2013 року та рішення апеляційного суду від 03.12.2013 року про встановлення нікчемності правочинів, укладених ОСОБА_10, на які посилаються позивачі, скасовані ухвалою вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справі від 19.07.2017 року як такі, що не відповідають вимогам закону. В обґрунтування заявлених вимог щодо скасування поданої ОСОБА_28. декларації про готовність об»єкта до експлуатації позивачами вспуреч вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 не подано жодних доказів, що засвідчують те, що вказана декларація містить недостовірні дані, не вказано жодного із пунктів декларації, що заповнений із зазначенням недостовірних відомостей, які є підставою вважати об»єкт самочинним будівництвом. ОСОБА_28. провела реконструкцію власної квартири з дотриманням будівельних норм та відповідно до чинного законодавства, підстав для задоволення вимог позивачів про приведення приміщень у стан, який існував до реконструкції немає. ОСОБА_28. є добросовісним набувачем квартири НОМЕР_7 в будинку по АДРЕСА_1, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу квартири та його нотаріального посвідчення ОСОБА_15 була власником вказаної квартири та мала право її відчужувати. Вказала, що оскільки позивачі ніколи не були власниками мансардного приміщення у будинку по АДРЕСА_1, відповідно вказане приміщення не могло вибути із їхньої власності. Реєстрація права власності ОСОБА_28. на вказану квартиру після її реконструкції проведена у відповідності до чинного законодавства, будь-які підстави для скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_7- адвокат ОСОБА_9 позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити. Вказав, що ОСОБА_28. на законних підставах набула право власності на квартиру НОМЕР_7 у житловому будинку по АДРЕСА_1. Даний правочин був нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій. В ході проведених ремонтних робіт вартість даної квартири суттєво збільшилась. ОСОБА_28. не здійснювала захоплення приміщення горища спірного будинку. Позивачі добровільно надали згоду на проведення надбудови мансарди над квартирами №5,6,7,8 у вказаному будинку. На той момент ОСББ «Острозького 70» не існувало, а відтак оскільки позивачі дали згоду на проведення добудови ще до створення ОСББ, їхні права нічим не порушені. Подана ОСОБА_28. декларація про готовність до експлуатації ТП №1421508604 була у встановленому порядку зареєстрована УДАБІ в Тернопільській області. Будь-яких документальних доказів того, що ОСББ «Острозького 70» розглянуло та задовольнило звернення позивачів про передачу їм у користування частини горища житлового будинку суду не представлено. На даний час договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_28. 17.07.2014 року є чинним, а відтак заявлені позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Представники третіх осіб -ОСББ «Острозького 70», Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції у судове засідання не з»явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час слухання справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартир НОМЕР_5 та НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_1.

У 2005 році співвласники квартир №5,6,7,8, що розташовані на другому поверсі у житловому будинку АДРЕСА_1, в тому числі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали згоду на надбудову мансардного поверху над належними їм квартирами, що підтверджується їх нотаріально завіреними заявами від 18.01.2005 року та 21.01.2005 року.

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради рішенням №58 від 25.01.2006 року надав дозвіл ОСОБА_10 за власні кошти виконати надбудову мансардного поверху над будинком за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2009 у справі № 2-9144/09 за ОСОБА_10 визнано право власності на нерухоме майно - мансардний поверх житлового будинку НОМЕР_9, загальною площею 243,4 кв.м, житловою площею 139,3 кв.м, по АДРЕСА_1.

На підставі даного судового рішення TOB «Міське бюро технічної інвентаризації» 01.02.2010 року зареєструвало за ОСОБА_10 право приватної власності на мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_1.

04.03.2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 31,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_20, за реєстром №425.

04.03.2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу 28/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 67,3 кв.м., житловою площею 44,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_20, за реєстром №429.

31.07.201 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 53,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_21, за реєстром №3367.

03.08.2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 укладено договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 53,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_21, за реєстром №3416.

21.09.2010 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_27 укладено договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 53,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_21, за реєстром №4059.

11.11.2010 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 31,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_22, за реєстром №1726.

На підставі вищезазначених договорів за ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_7 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на мансардний поверх житлового будинку по АДРЕСА_1, у наступних частках: ОСОБА_12-22/100, ОСОБА_27.-25/100, ОСОБА_14-25/100, ОСОБА_7-28/100, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №28016284, складеним ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 16.11.2010 року.

Рішенням державного реєстратора від 18.11.2010 року за ОСОБА_15 здійснено державну реєстрацію права власності на 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з з реєстру прав власності на нерухоме майно №28056766, складеним ТОВ МБТІ» 18.11.2010 року.

Рішенням державного реєстратора від 11.03.2013 року за ОСОБА_15 здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_7 за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 54,2 кв.м., що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1113782 від 11.03.2013 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 17.07.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_23, за реєстром № 2570, ОСОБА_15 продала належну їй квартиру НОМЕР_7 за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 54.2 кв.м ОСОБА_28.

Рішенням державного реєстратора від 17.07.2014 року за ОСОБА_28. здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_7 адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24399731 від 17.07.2014 року.

17.12.2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєстровано подану ОСОБА_27 декларацію за №ТП 08212506346 про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції 25/100 часток мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 під квартиру НОМЕР_8.

Рішенням державного реєстратора від 05.11.2014 року за ОСОБА_27 зареєстровано право власності на 347/1000 часток мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна №42694806 від 22.08.2015 року.

12.01.2015 року ТзОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області виготовлено технічний паспорт на квартиру НОМЕР_8, що розташована на мансардному поверсі у будинку АДРЕСА_1 в м. Тернополі, загальною площею 64.4 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м.

07.04.2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області зареєстровано подану ОСОБА_27 декларацію за № ТП142150970139 про готовність об»єкта до експлуатації щодо реконструкції 25/100 часток мансардного поверху у квартиру НОМЕР_8 у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний № 41792940 від 05.08.2015 року за ОСОБА_27 зареєстровано право спільної часткової власності на 347/100 часток мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 41796948 від 05.08.2015 року.

Згідно з договором про виділ частки із майна, що є у спільній власності, укладеним 20.08.2015 року між ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_17, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_24, за реєстром № 2830, припинено спільну часткову власність ОСОБА_27 на частку у мансардному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 та виділено йому в натурі у власність: 1-коридор пл.. 7,7 кв.м., 2-санвузхло пл.. 4,4 кв.м., 3-кухня пл.. 9,9 кв.м., 4-кімната пл.. 22,6 кв.м.. 5-коридор пл.. 7,8 кв.м., 6-кімната пл.. 12,0 кв.м. загальною площею 64,4 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., що при дотриманні вимог містобудівної документації та вихідних даних, вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил може бути виділено в квартиру АДРЕСА_8, яка реєструється як окремий, виділений в натурі об»єкт нерухомого майна.

У результаті виділу та зменшення об»єкта права власності у власності ОСОБА_17 залишається 443/100 часток мансардного поверху, а у власності ОСОБА_7-557/100 мансардного поверху у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням державного реєстратора №23868813 від 22.08.2015 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_8 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_27

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №42695514 від 22.08.2015 року за ОСОБА_27 зареєстровано право власності на квартиру НОМЕР_8 за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 64,4 кв.м, житловою площею 34,6 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 42695702 від 22.08.2015 року.

Відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №43208016 від 03.09.2015 року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності 557/100 часток мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43208427 від 03.09.2015 року.

Згідно з договором про поділ мансардного поверху житлового будинку, укладеним 26.10.2015 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_24, за реєстром № 3634, проведено поділ мансардного поверху в натурі пропорційно належним їм часткам у праві спільної часткової власності, згідно якого ОСОБА_7 набула право власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомості, а саме: 1-коридор пл.1,6 кв.м., 2-коридор пл.4,9 кв.м., 3-приміщення пл.31,7 кв.м., 4- приміщення пл.13,1 кв.м., 5- приміщення пл..12,9 кв.м., 6-ванна пл..1,7 кв.м., 7-вбиральня пл.. 1,4 кв.м., загальною площею 67,3 кв.м., що відповідно до висновків щодо технічних можливостей виділу в натурі частки з об»єкта нерухомого майна №124 від 16.10.2015 року та №133 від 23.10.2015 року, виданих ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області», дотримання вимог містобудівної документації та вихідних даних, вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил може бути виділено в окреме приміщення.

Рішенням державного реєстратора №25733184 від 30.10.2015 року проведено державну реєстрацію права власності об»єкта нерухомого майна-мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний № 46670322 від 30.10.2015 року за ОСОБА_7 зареєстровано право приватної власності на мансардний поверх житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 67,3 кв.м..

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010 року скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009 року у справі № 2-9144/09 про визнання за ОСОБА_10 права власності на мансардний поверх житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Вироком Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 09.08.2011 року ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні злочину за ч. 3 статті 190 КК України, а саме щодо незаконного заволодіння мансардним приміщенням по АДРЕСА_1, яке реконструювалось за кошти власників квартир №5,6,7,8, зокрема позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 з метою створення мансардних приміщень у кожній із чотирьох квартир другого поверху вказаного житлового будинку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.-02.09.2013 року у справі №607/3851/13-ц, яке залишено без змін рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 03.12.2013 року встановлено нікчемність, укладених між ОСОБА_10 та ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_14договорів купівлі-продажу часток мансардного поверху у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.-02.09. 2013 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 03.12.2013 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеженій у його здійсненні.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

Частиною другою ст. 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Враховуючи це, саме нежилі приміщення можуть бути предметом договору оренди, купівлі-продажу, тощо.

Конституційний Суд у справі № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року дійшов висновку, що положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні і інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступ до нього, власник (власники) не приватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир; питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до Законів України, які визначають правовий режим власності.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі вказали, що нерухоме майно у житловому будинку по АДРЕСА_1 набуте відповідачами без достатньої правової підстави, у зв»язку зі скасуванням права власності ОСОБА_10 на мансардний поверх у вказаному житловому будинку, а також зазначили, що в ході проведення відповідачами реконструкції мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 останні самовільно захопили частину приміщення горища будинку, що є спільним майном.

Як встановлено судом, ОСББ «Острозького, 70» зареєстроване як юридична особа 26.07.2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №840878.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №262 від 06.03.2007 року на баланс ОСББ «Острозького 70» передано житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Згідно Акту приймання-передачі на баланс ОСББ «Острозького 70» житлового будинку по АДРЕСА_1 від 31.07.2007 року у вказаному будинку горище відсутнє.

У період з 21.01.2005 року по 26.09.2005 року власники квартир №5,6,7,8, що розташовані на другому поверсі у житловому будинку АДРЕСА_1 надали нотаріально завірену згоду на надбудову мансардного поверху над належними їм квартирами. На той момент ОСББ «Острозького 70» створене ще не було.

Як вбачається із повідомлення ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від №401/07-2 від 21.06.2016 року в інвентарній справі на будинок по АДРЕСА_1 внесено зміни 09.11.2009 року, а саме доміряно та виготовлено поверховий план на мансардний поверх. Наявність горища виключається, тому що мансардний поверх (мансарда), це є поверх у горищному просторі. Вихід на горище в багатоквартирних будинках здійснюється зі сходової клітки (місць загального користування). Оскільки зі сходової клітки мансардного поверху вищезгаданого будинку вихід на горище відсутній, БТІ надати інформацію про наявність горища не має можливості.

Тернопільський міський відділ Управління ДСНС у Тернопільській області у своєму повідомленні НОМЕР_6-1/1172 від 04.08.2016 року вказав, що застосування безгорищних дахів(суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах( п.2.18 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»). Нове будівництво, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджується у встановленому порядку(п.21 «Правил пожежної безпеки в Україні»).

КДПВІ «Тернопільагропроект» розроблено робочий проект «Надбудови мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1» №15014-06 та №15055-2009(зі змінами) в якому влаштування горища загального користування не передбачалось, даний проект отримав позитивний висновок Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУМНС України в Тернопільській області.

Відповідно до інформації викладеній у листі ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» №360/07-2 від 18.04.2017 року згідно інвентарної справи на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 станом на 09.11.2009 року висота від підлоги мансардного поверху до верхньої дерев»яної конструкції даху становить 6,9 м. В інвентарній справі вказана висота від підлоги мансардного поверху до проміжної дерев»яної конструкції(облаштований перший рівень мансардного поверху) і становила 3,10 кв.м. Мансардний поверх займає весь об»єм даху.

У листі за вих.. №339/07-2 від 12.04.2017 року адресованому представнику відповідача ОСОБА_7- адвокату ОСОБА_9 ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що згідно наданої ксерокопії технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1, який був виготовлений 07.04.1981 року приміщення на горищі відсутні, однак в інвентарній справі ТзОВ «МБТІ» технічний паспорт на вказану будівлю відсутній.

Згідно із додатком Б до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Держбуду України 18.05.2005 року №80, горище простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху. Поверх мансардний (мансарда) поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_25, ОСОБА_2 до реєстратора товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_26, товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», треті особи- ОСОБА_12 ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_27., ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15 про скасування державної реєстрації права приватної власності на об»єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1.

У вказаному рішенні суд апеляційної інстанції встановив, що спірне приміщення є мансардним поверхом житлового будинку по АДРЕСА_1 і з таким висновком суду першої інстанції погодився у своїй ухвалі від 20.01.2015 р. і Вищий адміністративний Суд України.

Апеляційний суд Тернопільської області рішенням від 16.01.2017 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 17.10.2018 року, скасував рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2016 року у справі №607/19192/15-ц та відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_17, ОСББ «Острозького 70», Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації права власності, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації реконструйованої у квартиру НОМЕР_10 частини мансардного приміщення та витребування з користування відповідачки незаконного захопленого горища.

Вказаним рішенням суду встановлено, що мансардне приміщення у будинку АДРЕСА_1 не є горищем будинку та не належить до категорії допоміжних приміщень, оскільки за своїм цільовим призначенням воно не слугує для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і в цьому приміщенні не знаходиться технічне обладнання будинку, без доступу до якого експлуатація будинку неможлива.

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд не приймає до уваги надані позивачами договори про порядок користування та володіння горищем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, укладені із ОСББ «Острозького 70» 07.09.2006 року, оскільки позивачами не представлено та в ході судового розгляду не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження факту існування у житловому будинку по АДРЕСА_1 такого конструктивного елементу як горище.

Таким чином, дослідженими доказами повністю спростовуються твердження позивачів щодо самовільного захоплення відповідачами в процесі реконструкції мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 частини горища даного будинку та порушення їх права на користування спільним майном.

Посилання позивачів на неправомірність набуття відповідачами права власності на нерухоме майно у житловому будинку по АДРЕСА_1 також є безпідставними.

Як вбачається із рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010 року однією із підстав скасування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009 року у справі № 2-9144/09 про визнання за ОСОБА_10 права власності на мансардний поверх у житловому будинку по АДРЕСА_1 суд вказав те, що зверненню ОСОБА_10 до суду не передувало його звернення до компетентного органу, що свідчить про відсутність спору про право.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30.08.-02.09.2013 року у справі № 607/3851/13-ц, яким встановлено нікчемність укладених ОСОБА_10 правочинів щодо відчуження мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 та ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 03.12.2013 року скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 19.07.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Станом на день розгляду цієї справи інформація про ухвалення рішення у справі № 607/3851/13-ц у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

Ухвала суду від 26.09.2018 року про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №607/3851/13-ц, яка перебуває у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, скасована постановою Тернопільського апеляційного суду від 27.12.2018 року. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі №819/1625/13-а залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію за ОСОБА_27 та ОСОБА_15 права власності на об»єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 відмовлено.

Як зазначено у вказаних судових рішеннях, підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були укладені між ними та ОСОБА_10 договори купівлі-продажу, відтак законодавчо встановлені підстави для реєстрації права власності на нерухоме майно за вказаними особами були іншими, аніж підстави для реєстрації права власності на мансардний поверх у житловому будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_10

Таким чином, на момент проведення первинної реєстрації права власності на частки у мансардному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 рішення апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010 року ще не існувало, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2009 року про визнання за ОСОБА_10 права власності на мансардний поверх було чинним. На даний час договори купівлі-продажу за якими відповідачі придбали частину мансардного поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 є чинними, право власності на вказане майно зареєстроване за ОСОБА_27, ОСОБА_28. та ОСОБА_7 в установленому законом порядку на законних підставах, а отже, суд не може визнати недійсними одержані ними свідоцтва про право власності на житло, скасувати державну реєстрацію та зобов'язати їх привести мансардний поверх будинку у стан, який існував до здійсненої реконструкції, оскільки на даний час відповідачі залишаються власниками відповідних квартир та часток мансардного поверху, а протилежного суду не доведено.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують факт набуття позивачами чи ОСББ «Острозького 70» права власності на мансардний поверх житлового будинку по АДРЕСА_1.

Вказані висновки суду повністю узгоджуються із позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 17.10.2018 року у справі №607/19192/15-ц.

У відповідності до ч.4 ст. 12, ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позивачі не довели належними та достатніми доказами викладені в позові обставини, а тому вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю.

В силу вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачами витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.13,41 Конституції України, ст.ст. 316,317,319,321,328,382, 391 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_7 з участю третіх осіб об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Острозького 70», Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, скасування реєстрації декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, зобов'язання привести незаконно реконструйовані приміщення горища у стан, який існував до реконструкції - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15.03.2019 року.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич