У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2009 року грудня місяця „07” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Кірюхіної М.А.

            Суддів: Горбань В.В.

Курської А.Г.

                      При  секретарі: Козачок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3 особа – ОСОБА_7, про стягнення суми боргу за договором позики,   за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

    26 липня 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за договором позики.  Вимоги мотивовані тим, що 15.01.2004 року між ним та відповідачем було укладено договір займу на суму 150 000 доларів США. Відповідач взяв у нього гроші в борг для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1. За умовами договору він повинен був повернути борг не пізніше 15.01.2006 року. Проте, станом на 20 липня 2007 року відповідач своє зобов’язання не виконав і гроші не повернув, посилаючись на те, що у нього відсутні грошові кошти. Просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_6  750 000 грн.

    Ухвалою Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим  від 03 березня 2009 року залучено до участі у справі ОСОБА_7 в якості третьої особи.

Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму боргу за договором позики в розмірі 750 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм  матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування  обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків  суду фактичним обставинам справи.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_8, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

     Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

    Ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення суми боргу за договором позики, суд першої інстанції визнав встановленим, що 15.01.2004 року ОСОБА_6 отримані за договором позики гроші в розмірі 150 тисяч доларів США для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1. Оскільки зазначена сума в обумовлений договором строк боржником у добровільному порядку не повернена, тому сума боргу підлягає стягненню з ОСОБА_6 в судовому порядку.

      Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

            При апеляційному перегляді справи встановлено, що 15 січня 2004 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, який  перебував на той час з ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі, було укладено договір позики на суму 150 тисяч доларів США  для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1.

            З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_6 за час шлюбу з ОСОБА_7 збудував жилий будинок АДРЕСА_1, який згідно зі свідоцтвом про право власності  на нерухоме майно від 05.07.2004 року зареєстрований на ім’я ОСОБА_6 (а.с. 17-18).

            Згідно із ч. 4 ст. 65 СК України  договір, укладений одним із подружжя в інтересах  сім’ї, створює обов’язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

            Відповідно до вимог статті 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога  виникають у випадках встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.

            Оскільки за договором позики позикодавець  передає позичальникові грошові кошти у власність, тому останні згідно з вимогами ст. 60 СК України  стають об’єктом спільної сумісної власності подружжя при доведеності факту, що отримані гроші були  використані саме за їх цільовим призначенням на  будівництво жилого будинку, тобто в інтересах сім’ї.

            Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду  від 03 березня 2009 року    ОСОБА_7 була залучена до участі у справі у якості третьої особи (а.с. 106).

Заперечуючи проти укладення даного договору позики грошових коштів для будівництва жилого будинку за зазначеною адресою, який є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_7 стверджувала, що вона  письмової угоди на укладення договору позики чоловікові на суму 150 тисяч доларів США не давала, тому цей договір є недійсним, про що нею заявлений позов, який знаходиться на розгляді в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу.

            Вирішуючи спір, суд першої інстанції увійшов в обговорення питання щодо законності цього договору позики і зазначив, що гроші за договором позики отримані чоловіком ОСОБА_7 на час шлюбу з нею для будівництва жилого будинку, який у подальшому був збудований і належить подружжю на праві власності, тобто гроші фактично використані  в інтересах сім’ї. При цьому не звернув уваги на те, що ОСОБА_7 не була притягнута  до участі у справі як відповідачка.

    Таким чином, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов’язки ОСОБА_7, яка  не була притягнута до участі у справі в якості відповідачки.     Відповідно до вимог пункту 4 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає обов’язковому скасуванню  з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов’язки сторін, які не були притягнуті до участі у справі.

    За таких обставин, коли рішення суду ухвалено з порушенням  норм процесуального права, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 4 ст. 311 ЦПК України.    

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

            Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.      

             Судді:           Кірюхіна М.А.             Горбань В.В.              Курська  А.Г.