Справа №22ц-3490, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції
Ратушна В.О.
Категорія: 6 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня місяця “27” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі: Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.
при секретарі – Пасько Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання права власності на прибудову,
в с т а н о в и л а:
В червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на навіси, прибудовані до належного йому магазину за адресою: АДРЕСА_1. При цьому покликався на те, що навіси ним зведено самочинно, на заяви про їх узаконення виконавчий комітет органу місцевого самоврядування не реагує.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.07.2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на будівлі навісу літ. «Ш» площею 60кв.м та літ. «а» площею 39,2кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі прокурор Дніпровського району м. Херсона, поданій в інтересах держави в особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області (далі Інструкція), просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судове засідання апеляційного суду учасники цивільного процесу, повідомлені про час і місце слухання справи, не з’явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником магазину, розташованого в АДРЕСА_1 за договором дарування від 09.11.2004 року /а.с.6/.
Згідно копії технічного паспорту на магазин за вказаною адресою є самочинні прибудови: літ. «Ш» та літ. «а» розміром 2,8 х 4,25м /а.с.5/.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що визнання за позивачем права власності на прибудови відповідає його інтересам та будівництво здійснено у відповідності з вимогами будівельно-технічних норм.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, суд розглянув справу за позовом про самочинне будівництво в межах населеного пункта, пред’явленим до виконавчого комітету Херсонської міської ради. При цьому суд не врахував, що належним відповідачем по вказаній категорії справ є орган місцевого самоврядування, який згідно п. «б» ч.1 ст.80 ЗК України, п.п.5 п. «а» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» має повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності та значне коло повноважень в галузі будівництва, та не притягнув вказаний орган до участі у справі.
При визначенні кола осіб, які мають приймати участь у справі, суд також не врахував, що державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури згідно Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства регіоного розвитку та будівництва України від 19.11.2007 року №317, здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, та не обговорив згідно ч.3 ст.45 ЦПК України питання про притягнення вказаного органу до участі у справі для дачі висновку стосовно дотримання позивачем будівельних норм і правил, а також прав третіх осіб.
Застосовуючи до спірних правовідносин ст.376 ЦК України, суд обмежився посиланням на її частину 1, що містить перелік ознак самочинного будівництва, та не вказав, за якою частиною цієї норми права позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи свій висновок про задоволення позову статтею 331 ЦК України і вважаючи, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, суд не врахував, що ч.2 цієї норми передбачено інші моменти виникнення права власності на нерухоме майно, момент – прийняття в експлуатацію чи момент державної реєстрації.
Оскільки заочне рішення ухвалено судом з порушенням норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права, вирішено про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі, то згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду слід врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і в залежності від встановленого відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, п.5 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району м. Херсона задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2007 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Цуканова
Судді: І.А.Капітан, О.М.Полікарпова
Копія вірна: І.В.Цуканова