У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року листопада місяця „30” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Горбань В.В.

           Суддів: Курської А.Г., Кірюхіної М.А.

                                При  секретарі: Козачок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу  за позовом   ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі та гідності, відшкодування  моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на  рішення  Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

14 квітня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі та гідності, відшкодування  моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що вона і відповідачі є сусідами.  14.04.2008 року ОСОБА_6 подала заяву до начальника Гурзуфського відділу міліції Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим за фактом розбиття вікна на лоджії в її квартирі та крадіжки ковдри у сусідки ОСОБА_8 В зазначеній заяві вона зазначила, що  розбиття вікна і крадіжка ковдри у ОСОБА_8 були вчинені ОСОБА_5 Посилається на те, що факт розповсюдження зазначених відомостей підтверджується поясненнями відповідачів, які були надані дільничному Гурзуфського відділу міліції. Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 21.09.2008 року провадження по адміністративній  справі відносно ОСОБА_5 за ст. 173 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Оскільки зазначені в заяві та поясненнях відповідачів обставини не знайшли свого підтвердження, вважає, що інформація, розповсюджена відповідачами є недостовірною, нічим не мотивованою і ганьбить її честь і гідність. Крім того, неправомірними діями відповідачів шляхом  розповсюдження неправдивої інформації їй спричинено моральну шкоду, яку обґрунтовує тим, що вона перенесла несподіваний стрес, була вимушена декілька разів звертатися за медичною допомогою і проходити курс лікування як стаціонарно, так і амбулаторно, доводити свою невинність, і це вимагало додаткових зусиль для організації її життя, збереження нормальних сімейних відносин. Неправомірні дії відповідачів призвели до порушення її нормальних життєвих зв’язків. Моральну шкоду оцінила в 1700 грн. Просила зобов’язати відповідачів спростувати інформацію шляхом написання відповідної заяви в письмовій формі на адресу Гурзуфського відділу міліції Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим, стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 1700 грн. та судові витрати.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим  від 21 липня 2009 року у задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі та гідності, відшкодування  моральної шкоди – відмовлено.

Справа № 22-ц-6258/2009 р                    Головуючий в 1 інстанції     Білюнас В.Ю.                                    Доповідач                        Горбань В.В.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що висновки суду про те, що вона не довела, що відповідачі свідомо розповсюджувала про неї відомості, які порочать її честь і гідність, не відповідають обставинам справи. Крім того, вважає, що відмовляючи їй у позові, суд порушив норми Конституції України.  

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивачки, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист  права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 297 Цивільного кодексу України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що звернення відповідачки ОСОБА_6 з заявою до органів внутрішніх справ та пояснення відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8, як свідків під час перевірки зазначеної заяви, не є розповсюдженням недостовірної інформації щодо іншої особи, а тому немає порушення особистого немайнового права позивачки.

З таким рішенням погоджується суд апеляційної інстанції, тому що воно відповідає обставинам справи і вимогам матеріального і процесуального закону.

При розгляді справи встановлено, що 13.04.2008 року ОСОБА_6 звернулася до начальника Гурзуфського відділу міліції Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим із заявою про розбиття 12.04.2008 року вікна на лоджії її квартири за адресою: АДРЕСА_1 і крадіжку ковдри у її сусідки ОСОБА_8 та вказала на особу, яку вона підозрює в скоєнні дій щодо розбиття вікна і крадіжки – позивачку по справі ОСОБА_5 (а.с.8).

За результатами перевірки 18 квітня 2008 року було складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_5 за ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство). Постановою Ялтинського міського суду від 30 травня 2008 року ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 52 грн. Постановою голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Тютюнника М.С. від 17 липня 2008 року постанова Ялтинського міського суду АР Крим від 30 травня 2008 року щодо ОСОБА_5 за ст. 173 КУпАП скасовано і адміністративний матеріал направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 63-64).

Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 21 серпня 2008 року закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_5 за ст. 173 КУпАП  за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 7).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт розповсюдження відповідачами відомостей про ОСОБА_5, які  порочать її честь і гідність, широкому колу осіб, не знайшов свого підтвердження.

При цьому правильними є посилання суду на рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2003 від 10 квітня 2003 року по справі 1-9/2003 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), згідно якого звернення до правоохоронних органів не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь і гідність.

По справі не встановлено, що звертаючись до органів внутрішніх справ, відповідачка ОСОБА_6 діяла недобросовісно, що вона виклала у своїй заяві, а  відповідачі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у своїх показаннях, як свідкі, при проведенні перевірки надали завідомо неправдиві відомості щодо позивачки та мали мету завдати шкоду її особистим немайновим правам, принизити її честь та гідність.

          Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

           Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивачка не надала доказів, які  могли б спростувати висновки суду.

           Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду  фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.

             Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

            Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачі поширили відносно позивачки відомості з метою приниження її честі та гідності, оскільки їм на той час необхідна була негативна інформація відносно неї, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно було предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції і в рішенні наведені переконливі доводи на обґрунтування висновків щодо недоведеності зазначених обставин.

             Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.

             Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 11 ЦПК України.

  За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.  

             Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

            Рішення Ялтинського міського Автономної Республіки Крим від 21 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.      

Судді:       Горбань В.В.             Курська А.Г.                 Кірюхіна М.А.