У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2009 року грудня місяця «21» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного  суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Кірюхіної М.А.

          Суддів: Горбань В.В.

Курської А.Г.

                      При секретарі: Козачок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_5, заінтересовані особи – КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Красноперекопська», Красноперекопська міська рада,  про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим  від 04 вересня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

04 серпня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши заінтересованими особами – КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Красноперекопська» /далі – КРП «БРТІ м. Красноперекопська»/, Красноперекопську міську раду АР Крим. У заяві зазначила, що вона згідно з договором купівлі-продажу квартири від 14.05.2003 року придбала квартиру АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради АРК № 140 від 27.06.2003 року їй дозволено здійснити часткову реконструкцію квартири. Рішенням виконкому Красноперекопської міської ради АРК № 157 від 25.07.2003 року надано дозвіл на зміну призначення приміщення площею 29,3 кв.м під продуктовий міні-магазин. Зазначає, що з часу придбання нею квартири, ця квартира ніколи не використовувалася під житло. КРП «БРТІ м. Красноперекопську» 24.09.2003 року  було складено план будови домоволодіння, на прибудову до квартири було виготовлено інвентарну справу. З 2003 року виконкомом Красноперекопської міської ради їй видавалися дозволи на розміщення в квартирі аптеки. Згідно з дозволом  № 401 виконкому Красноперекопської міської ради АР Крим нею було укладено договір оренди приміщення з приватним підприємцем ОСОБА_6, який в свою чергу уклав договори з комунальними службами. Посилається на те, що нею своєчасно сплачується орендна плата за приміщення. На підставі ст. 182 ЦК України просила встановити за нею факт права власності на нерухоме майно на об’єкт нерухомості – на нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2009 року провадження у справі  за заявою ОСОБА_5, заінтересовані особи – КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації   м. Красноперекопська», Красноперекопська міська рада,  про встановлення факту, що має юридичне значення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

     В апеляційній скарзі заявник просить ухвалу суду скасувати з ухваленням рішення по суті її заяви,  посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення заявниці та її представника, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 Цивільного процесуального кодексу України суд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік який викладено у вказаній нормі. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звернувшись з заявою в порядку окремого провадження, ОСОБА_5 просила встановити юридичний факт того, що вона на протязі тривалого часу володіє і використовує належну їй на праві власності квартиру як нежиле приміщення, що свідчить про те, що статус даної квартири  фактично змінений на статус нежилого приміщення, але КРП «Бюро технічної інвентаризації  м. Красноперекопська» відмовлено в проведенні реєстрації квартири як нежилого приміщення.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати  норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Розглянувши справу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що  юридичний факт, про який заявила ОСОБА_5, не може бути встановлено в порядку окремого провадження, оскільки порядок реєстрації права власності на нерухоме майно встановлений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України  від 07.02.2002 року.

Крім того, колегія суддів вважає, що  вимоги ОСОБА_5 по своєї суті зводяться також до визнання неправомірними дій посадових осіб КРП «Бюро технічної інвентаризації  м. Красноперекопська», які відмовили їй у проведенні реєстрації квартири як нежилого приміщення. Такі вимоги підлягають розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, а не шляхом встановлення юридичного факту права власності на об’єкт нерухомості – нежиле приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.    

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неможливості розгляду заяви в порядку цивільного судочинства та постановив ухвалу про закриття провадження по цивільній справі на підставі пункту 1 частини статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.
            Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.    

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України заяниця не надала доказів, які  могли б спростувати висновки суду.

Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду  фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що використання спірної квартири як нежилого приміщення фактично свідчить про зміну статусу жилої квартири  на статус нежилого приміщення, а тому у даному випадку не потребується переведення жилих приміщень у нежилі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки воно ґрунтується на неправильному розумінні і тлумаченні закону.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для скасування ухвали суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

                Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Судді:         Кірюхіна М.А.            Горбань В.В.              Курська А.Г.