ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА  

15 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/395/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши матеріали справи

за позовом  Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м.Харків, вул. Маршала Батицького, 23)     

до   Харківської міської ради (код 04059243, майдан Конституції, 7, м.Харків, 61003) ,   Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412, майдан Конституції, буд. 16, м. Харків, 61003) ,   Фізичної особи-підприємця Кожушко Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) ,   Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )    

про  визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним, витребування майна

за участю учасників справи:

прокурора - Ногіна О.М.

1-го та 2-го відповідача - Василенко І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор після виправлення описки у прохальній частині позову, просить суд:  

- визнати незаконним та скасувати п. 47 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18; 

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.07.2018 № 5605-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Кожушко Оленою Миколаївною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 181;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові підвальні приміщення підвалу № LXIII, LXII, LXV, LXIV, LXVa загальною площею 63,6 кв.м. в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .

Четвертий відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням, в якому просить суд залишити позовну заяву прокурора без руху та надати останньому строк для усунення існуючих недоліків. У разі не усунення або часткового усунення існуючих недоліків позовної заяви від 02.02.2022 у строк, встановлений судом, просить позовну заяву у даній справі залишити без розгляду.

Клопотання обґрунтовано тим, що прокурор:

- не зазначив поштові індекси адрес 2-го та 3-го відповідачів;

- не вказав ідентифікаційний код Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- не надав доказів щодо наявності повноважень у особи, яка підписала позов;

- відсутня інформація про підстави недотримання (порушення) територіального принципу роботи Салтівської окружної прокуратури міста Харкова (Салтівський район м. Харкова, колишня назва Московський район м. Харкова), а саме вжиття заходів з представництва щодо нерухомого майна, яке фактично розташоване на території Київського району м. Харкова;

- у пункті 5 прохальної частини позовної заяви вказана особа - ОСОБА_2 з кодом РНОКПП: НОМЕР_1 , яка ніколи не була власницею спірних нежитлових підвальних приміщень;

- до позовної заяви не надані всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- жоден з доданих до позовної заяви додатків не засвідчений відповідно вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації";

- не надано документів, які підтверджують повноваження осіб, які оплатили 25.01.2022 судовій збір;

- судовий збір оплачений не у повному обсязі, а саме на 1 284,00грн менше;

- позовна заява не містить змісту позовних вимог щодо кожного з чотирьох визначених позивачів;

- додана до позовної заяви поштова накладна з трек-номером АТ "Укрпошта" 6103802702960 від 01.02.2022 не містить адреси, на яку направлений лист на ім`я ФО-П Кожушко О.М. Опис до вказаного поштового листа відсутній, що не дає можливості з`ясувати, що саме 01.02.2022 направлялось позивачем третьому відповідачу та на яку адресу;

- позовна заява подана прокурором з пропуском строку позовної давності, поважності причин пропуску такого строку прокурором не зазначено.

Надані четвертим відповідачем 08.02.2024 додаткові пояснення щодо залишення позову прокурора без руху фактично дублюють доводи, викладені ним у клопотанні від 31.01.2024.

Прокурор надав суду заперечення та доповнення до заперечень на клопотання четвертого відповідача про залишення позову без руху, посилаючись на те, що позов ним подано з дотриманням вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України, у зв`язку з чим просить суд залишити без задоволення дане клопотання.

В судовому засіданні 08.02.2024 в підготовчому засіданні у справі оголошено перерву до 15.02.2024, про що постановлено протокольну ухвалу.

Після перерви підготовче засідання продовжено.

Прокурор в судовому засіданні підтримує свою позицію, викладену ним у запереченнях та доповненнях до них.

Представник першого та другого відповідача в судовому засіданні питання щодо вирішення клопотання четвертого відповідача залишає на розсуд суду.

Четвертий відповідач у призначене судове засідання не з`явився, в матеріалах справи містяться його додаткові пояснення, в яких він просить суд провести судове засідання 15.02.2024 без його участі.

Дослідивши клопотання четвертого відповідача про залишення позову прокурора без руху, матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, четвертий відповідач зазначає про те, що прокурор не зазначив поштові індекси адрес 2-го та 3-го відповідачів.

Дійсно, як вбачається з позовної заяви прокурор не вказав поштового індексу адрес третього та четвертого відповідачів, проте, відсутність індексу не є істотним недоліком, а залишення позову без руху з цієї підстави буде надмірним формалізмом, та стане лише наслідком затягування розгляду спору у даній справі.

Суд зазначає, що в позовній заяві наявні РНОКПП, поштова адреса та відомі засоби зв`язку відповідачів, а тому недолік у вигляді відсутності поштового індексу не перешкоджає розгляду справи.

Також суд не приймає доводи четвертого відповідача стосовно не зазначення прокурором коду ЄДРПОУ, оскільки Салтівська окружна прокуратура м. Харкова не має статусу окремої юридичної особи, а належить до штату Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108), що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Що стосується посилання четвертого відповідача на код ЄДРПОУ 0291010825, який у своїх заявах зазначає Салтівська окружна прокуратура м. Харкова, суд зауважує, що цей код є 10-значним, з якого перші 8 цифр - 02910108 є кодом ЄДРПОУ Харківської обласної прокуратури, решта 2 цифри - 25 присвоєно Салтівській окружній прокуратурі м. Харкова з метою надання останній можливості зареєструватись в Електронному суді та мати доступ до Електронного суду, що підтверджується інформацією з офіційного веб-порталу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: https://wiki-ccs.court.gov.ua .

Щодо повноважень керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, відповідно до наказу Харківської обласної прокуратури № 493к від 12.03.2021 ОСОБА_3 призначено на посаду керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, яку обіймає і по цей час.

Суд наголошує, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства, відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про прокуратуру", надано Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За приписами ст.1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбачену цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Положення ч.4 ст.53 ГПК України та ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначають повноваження прокурора щодо представництва інтересів держави в суді.

Статус прокурора визначено у ст.15 Закону України "Про прокуратуру", ч.2 якої передбачено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Отже, у цій справі прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи (ст. 11 Закону), а виключно від імені держави (ст. 23 Закону).

Судове рішення, на яке посилається четвертий відповідач у своєму клопотанні не спростовує повноваження керівника на підписання позовної заяви, у відповідності до норм діючого законодавства, а тому не є належним доказом в розумінні положень ст.76 ГПК України.

З цих же підстав суд не приймає посилання четвертого відповідача щодо порушення територіального принципу роботи Салтівської окружної прокуратури міста Харкова.

Щодо зазначення в прохальній частині позову ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 , суд зазначає, що прокурор надав суду заяву про виправлення описки в п.5 прохальної частини позову, дана заява прийнята судом до розгляду, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 15.02.2024.

Також суд вважає безпідставним посилання четвертого відповідача на те, що жоден з доданих до позовної заяви додатків не засвідчений, а також на те, що прокурором не надані всі наявні у нього докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки прокурором до суду додані копії доказів, які засвідчені, відповідно до вимог п.5.26 ДСТУ 4163:2020 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. Надані прокурором копії документів прошито, пронумеровано, мають відмітку про засвідчення копії, яка складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, дати посвідчення копії та відтиску печатки "Для копій".

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено заборони учасника справи подавати копії документів у прошитому вигляді.

Що стосується посилання четвертого відповідача на неподання прокурором усіх доказів до позову, то як зазначив сам прокурор, ним додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Щодо зазначених четвертим відповідачем наказів Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради № 271 від 17.07.2018 та № 372 від 20.08.2018, то при подачі позовної заяви прокурор не посилається на зазначені документи, як на обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також, суд зазначає, що дослідження поданих учасниками справи доказів, відбувається судом під час розгляду справи по суті з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того четвертий відповідач посилається на те, що прокурором не надано документів, на підтвердження повноваження осіб, які оплатили судовий збір.

З цього приводу суд зазначає, що ані Господарським процесуальним кодексом України, ані Законом України "Про судовий збір" не передбачено обов`язку позивача під час звернення до суду з позовом надавати підтвердження повноваження осіб, які оплатили судовий збір, визначальним є факт надходження належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а тому ці доводи є безпідставними та судом не приймаються.

Що стосується залишення позовної заяви без руху з підстав сплати судового збору за подання позовної заяви до суду не в повному розмірі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Сума судового збору розрахована прокурором з вартості приватизованих нежитлових приміщень відповідно до договору № 5605-В-С, укладеного між ФО-П Кожушко О.М. та Управлінням комунального майна, за умовами якого вартість об`єкта оцінки становила 120 300,00грн. Також в обґрунтування визначення вартості майна прокурором надано до матеріалів позовної заяви висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, відповідно до якого його вартість також становить 120 300,00грн.

В матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу нежитлових підвальних приміщень № 3375 від 14.09.2018, укладений між третім та четвертим відповідачами, відповідно до якого оціночна вартість майна становить 251 000,00грн.

В обґрунтування доводів про залишення позову без руху четвертий відповідач посилається на те, що майнова вимога у позовній заяві безпідставно розрахована у розмірі 1,5 % від суми 144 360,00грн, тоді як на час укладання договору купівлі-продажу від 14.09.2018 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вартість спірних нежитлових підвальних приміщень становила суму у розмірі 250 000,00грн, з якої і має бути розрахований судовий збір у розмірі 1,5%.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною. Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.

Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові КАС ВС від 13.04.2022 у справі № 160/11095/20.

При цьому суд зазначає, що залишаючи позов без руху вже після відкриття провадження у справі та її тривалого розгляду, не буде досягнуто принципу процесуальної економії та буде порушено принцип розумності строків розгляду даної справи.

Суд наголошує, що у разі не залишення позову без руху права жодного з учасників справи  порушено не буде, оскільки суд не позбавлений можливості під час ухвалення рішення по суті спору вирішити питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі і покладення на винну сторону недоплаченого судового збору, якщо дійде до такого висновку.

Також суд вважає безпідставними посилання четвертого відповідача на порушення прокурором вимог п.4 ч.3 ст.162 ГПК України в частині того, що позовна заява не містить позовних вимог щодо кожного з чотирьох визначених відповідачів.

Дослідивши прохальну частину позовної заяви, судом встановлено, що прокурором позовні вимоги звернуті до усіх чотирьох відповідачів у справі, а тому доводи четвертого відповідача не відповідають дійсності та судом не приймаються.

Також суд зауважує, що не наведення прокурором поважності причин пропуску строку позовної давності у позовній заяві не є підставою для залишення позову без руху, а питання застосування чи не застосування строків позовної давності вирішується судом за результатами розгляду справи по суті під час ухвалення рішення.

Не відповідають дійсності і посилання четвертого відповідача на відсутність належних доказів направлення позовної заяви на адресу ОСОБА_4 , оскільки до позовної заяви окрім поштової накладної з трек-номером АТ "Укрпошта" 6103802702960 від 01.02.2022 прокурором надано опис вкладення у лист 6103802702960, який підтверджує направлення копії позовної заяви учаснику справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення  клопотання ОСОБА_1 про залишення без руху позовної заяви.

Керуючись ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про залишення без руху позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2024.           

Суддя Т.А. Лавренюк