Справа № 308/11085/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді об"єднане кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця Новгородської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України,

та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Порошково Перечинського району, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться об"єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України.

У ході розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу за ініціативою сторони захисту (у порядку ст. ст. 201,331 КПК України), згідно з яким просить змінити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою, або у разі не застосування до нього більш м"якого запобіжного заходу визначити йому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов"язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивує тим, що на його думку, в порушення законодавства слідство визначило та подовжило термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні до нього по необґрунтованому обвинуваченню, що ґрунтується лише на припущеннях, упереджених та не об"єктивних оцінок слідства і прокурора з систематичним порушенням принципів кримінального процесу, а саме: принципів презумпції невинуватості, законності, змагальності сторін, безпосередності дослідження доказів, обґрунтованості, законності та вмотивованості судового рішення.

Також уважає, що запобіжний захід повинен бути змінений не тільки в силу відсутності обумовленого обвинувачення, а і в силу відсутності ризиків протиправної поведінки, викладених в ч.1 ст. 177 КПК України. А саме, з приводу ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України зазначає, що у якості гарантії того, що він не збирається втікати, він готовий передати (за рішенням суду) до відповідних державних органів усі свої закордонні паспорти. Водночас, як особа чоловічої статті, яка не досягла 60 років, він у силу дії воєнного стану не може покинути територію держави через офіційний пункт пропуску, навіть маючи закордонний паспорт, а посилений режим охорони кордону виключає можливість спроби його неофіційного перетину. Також вказує, що постійне місце проживання він має тільки в Україні, іншого громадянства не має, накладення судом арешту на його майно виключає можливість користування банківськими картками.

Щодо посилання прокурора на існування ризику впливу з його боку на свідків та інших учасників кримінального процесу зазначає, що він не знайомий ні з ким зі свідків, крім основного свідка процесу ОСОБА_10 , який як вказує прокурор, знаходиться у зоні бойових дій, тобто фізично він ніяк не може на нього вплинути. Прокурор хибним чином звинувачує його та його дружину ОСОБА_11 у спробах встановлення місця знаходження головного свідка, не надаючи суду жодних доказів даного факту. За весь час перебування його під вартою ніяких спроб впливу на свідків чи інших учасників процесу ні з його боку, ні з боку його рідних не було скоєно, хоча самого головного свідка ОСОБА_10 його дружина та діти, коли він вдома, бачать декілька разів в тиждень. Проте, жодного разу не виявили бажання розмовляти з людиною, яка повністю позбавлена совісті та людяності, хоч можливості вступити в діалог були. Крім того, попереднє слідство у даній справі повністю завершено, усі свідки допитані, та слідством прийняті міри їх безпеки, незалежно від місця його знаходження.

Також зазначає, що прокурор як підставу необхідності обрання/продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що він може скоїти інший злочин або продовжувати начебто ним скоєне. Проте, як і завжди до цього, не надає жодного доказу, що у нього є такий намір та відповідні можливості для його реалізації.

Просить взяти до уваги міцність його соціальних зв"язків за місцем постійного проживання, наявність сім"ї та вихованців, наявність постійного місця роботи.

У судовому засіданні обвинувачений клопотання про зміну відносно нього запобіжного заходу підтримав та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та просив задовольнити вказане клопотання.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що згідно з ухвалою суду від 28.12.2023 року відносно ОСОБА_6 за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою по 24 лютого 2024 року включно.

Частиною першою статті 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених в провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.

Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Проте обвинуваченим ОСОБА_6 не наведено у клопотанні аргументів про те, що обставини, які були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, об`єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу.

Виходячи зі змісту клопотання, ОСОБА_6 фактично не погоджується із застосованим відносно нього запобіжним заходом, однак вказане не є передбаченою ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу.

Суд зазначає, що твердження ОСОБА_6 про безпідставність обвинувачення підлягають перевірці судом в ході судового розгляду кримінального провадження, зокрема при дослідженні та оцінці доказів з точки зору їх достатності і допустимості .

Існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також судом при продовженні відносно ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неодноразово перевірені апеляційним судом Закарпатської області при оскарженні ОСОБА_6 ухвал про обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього.

При аналізі питання наявності, зазначених прокурором ризиків, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів які передбачають покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 розуміючи невідворотність покарання за діяння, у вчиненні яких він обвинувачується, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування, суду.

При цьому при оцінці ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких ОСОБА_6 обвинувачується, судом береться до уваги той факт, що діяння які інкримінуються ОСОБА_6 , останній виконував за завданням представників рф та федеральної служби безпеки даної країни щодо проведення підривної діяльності проти України, у тому числі щодо посягання на життя Президента України, а відтак є обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити вчинення кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується, або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідка, суд враховує, що свідок на даний час судом не допитаний, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до дослідження показань свідка безпосередньо судом під час судового розгляду (ст.ст. 7,23 КПК України). Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідком, обвинувачений може здійснювати на нього незаконний вплив.

Суд вважає, що зазначені ризики є суттєвими, і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Таким чином, тримання під вартою обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд враховує положення ч.6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, виключно тримання під вартою.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на те, що такі зміни набрали чинності після обрання відносно нього запобіжного заходу суд вважає необгрунтованими, оскільки судове провадження з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України триває, також судом встановлено, що на даний час тривають ризики передбачені ст. 177 КПК України, встановлені при обранні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу.

Згідно з приписами абз. 8 ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

А тому з огляду на вищезазначені норми кримінально-процесуального закону, з урахуванням встановлених ризиків, а також обставин тяжких та особливо тяжких злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , суд приходить до переконання, що відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_6 розміру застави, що також неодноразово підтвержував апеляційний суд при при перегляді ухвал про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 .

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_6 не наведено достатніх підстав, які могли б слугувати для зміни запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну застосованого до нього запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 201, 315,331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, або визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3