Справа № 1 –168/2010 року

В    И    Р    О    К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15.02.2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі:  головуючого -  судді   ЗАХАРОВОЇ А.С.

                при секретарях   САДЧЕНКА О.О.

                                    СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

             з участю прокурора  ОНИЩЕНКА С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну  справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,- в скоєні злочину, передбаченому ст. 185 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 27.08.2009 року, приблизно в 15 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля ячейки №113, що розташована в приміщенні автоматичних камер схову Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-пасажирський, за допомогою коду А111 відкрив дверцята і побачив, що в ячейки знаходиться сумка з речами, яка йому не належить і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

А тому, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чемодан-сумку, вартістю 300 грн., в якій знаходились фотоапарат «Соні», вартістю 500 доларів США (згідно офіційного курсу валют НБУ) становить 3994 грн. 50 коп.; медикаменти: 1 флакон «Артишок», вартістю 50 грн.; 1 флакон «Можевелового масла», вартістю 100 грн.; 3 пляшечки «Масла чайного дерева», вартістю 50 грн. кожна, на загальну суму 150 грн.; 1 флакон «Масла там’яноюго», вартістю 70 грн.; 1 пляшечка лаку для нігтів, вартістю 30 грн.; 1 флакон одеколону для нігтів, вартістю 165 грн.; 3 сорочки, вартістю 2 шт., вартістю по 50 грн., 1 шт., вартістю 100 грн., а всього на загальну суму 200 грн.; рушник, вартістю 200 грн.; кросівки, вартістю 200 грн.; 2 пляшки горілки «Перлова», вартістю 80 грн. кожна, на загальну суму 160 грн.; дитяча футболка, вартістю 75 грн.; сукня, вартістю 75 грн.; 10 сувенірів, вартістю 8 грн. кожний, на загальну суму 80 грн.; джинси, вартістю 225 грн.; штани, вартістю 225 грн.; 3 майки, вартістю 60 грн. кожна, на загальну суму 180 грн.; сорочка виробництва «Франція», вартістю 800 грн.; светр, вартістю 60 грн., а також не представляючи для потерпілого матеріальної цінності зарядні пристрої до мобільного телефону та фотоапарату, парасолька та шкарпетки, а всього на загальну суму 7159 грн. 50 коп..

З викраденим майном підсудний ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, однак в той же день був затримай працівниками міліції та викрадене майно було у нього вилучено.

Діями підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 було спричинено матеріальної шкоди на суму 7159 грн. 50 коп., яка відшкодована шляхом повернення викраденого.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в таємному викраденні чужого майна  27.08.2009 року, приблизно в 15 годин 30 хвилин з ячейки №113, що розташована в приміщенні автоматичних камер схову Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-пасажирський, при обставинах, які викладені у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким, в т.ч. і ним, не оспорюються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи  обмежився допитом підсудного ОСОБА_2.

Органи досудового слідства кваліфікували дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В ході судового розгляду справи прокурором, який приймає участь у справі, змінено обвинувачення підсудному відповідно до ст.. 277 КПК України, а саме: з обвинувачення виключена кваліфікуюча ознака «проникнення у сховище» і дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 3 на ч. 1 ст. 185 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями таємно викрав чуже майно (крадіжка), а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його  особу: раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризуються за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Щире каяття підсудного у вчиненому, судом визнаються, як обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_2.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_2, потерпілому повністю відшкодована матеріальна шкода, а також і те, що вчинений ним злочин  віднесений до злочинів середньої тяжкості  згідно ст. 12 КК  України, суд  вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи обставини справи і особу підсудного ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, суд прийшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України рахує за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В  :

Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти такі обов’язки: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи та періодично з”являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_2 залишити без змін –підписку про невиїзд з місця проживання.

Вирок може бути оскаржений  до Апеляційного суду м. Києва через районний суд   протягом 15 діб з моменту його проголошення.

       С у д д я :