Дата документу 13.03.2019 Справа № 311/561/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

     Єдиний унікальний №311/561/16-ц         Головуючий у 1 інстанції Носик М.А.

Провадження № 22-ц/807/1307/19 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року у справі за поданням державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про оголошення розшуку боржника,-

В С Т А Н О В И ЛА:

У грудні 2018 року державний виконавець Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області звернулося до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Василівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження №55193665 з примусового виконання виконавчого листа №2/311/132/2017, виданого 24 травня 2017 року Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4В на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість в сумі 786683,80 грн.

17 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржник ОСОБА_3 неодноразово викликався на прийом до державного виконавця для надання відомостей відносно джерел доходів, а також встановлення заходів по сплаті суми боргу по вищевказаному виконавчому листу. Але боржник на виклики не з'являвся. На даний час виконавче провадження знаходиться на виконанні у державного виконавця Микитюк Т.І.

Боржником заборгованість по виконавчим документам не сплачується.

Належне виконання рішення суду стало неможливим на стадії звернення стягнення на майно боржника у зв’язку з тим, що місцезнаходження боржника невідомо.

Посилаючись на викладене, просив суд оголосити в розшук боржника ОСОБА_3

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року подання задоволено.

Оголошено в розшук боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що мешкає (перебуває) за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 27/2/74.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, у задоволенні подання відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

За правилами ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи подання про оголошення в розшук боржника, виходив з того, що місцезнаходження боржника невідоме, сума боргу за виконавчим документом боржником не сплачується.

Колегія суддів вважає висновок суду правильним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що на виконанні у Василівському районному ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області перебуває провадження №55193665, виконавчий лист №2/311/132/2017 виданий 24.05.2017 року Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ» Приват Банк» заборгованості в розмірі 786683,80 грн.

17.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 

Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. 

Відповідно до відповіді №1031320353 від 23 листопада 2017 року Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсію - інформація відсутня. 

Відповідно до відповіді №1031325416 від 23.11.2017 року Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформація відсутня. 

Відповідно до відповіді №1031349142 від 23.11.2017 року з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб - стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО - інформація відсутня. 

Відповідно до відповіді №1031432199 від 24.11.2017 року з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах - стосовно платників податків з таким податковим номером на обліку в органах ДПС не перебуває. 

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкту - за боржником зареєстрована 1/2 частина квартири, за адресою Запорізька області, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 27/2/74. 

19.11.2017 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику ОСОБА_3 Боржник на вимогу не з'явився та письмових пояснень не надав. 

Відповідно до відповіді АІС «Автомобіль» від 20 листопада 2017 за боржником не зареєстровано права власності на транспортні засоби. 

27 листопада 2017 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику ОСОБА_3 

Боржник на вимогу не з'явився та письмових пояснень не надав. 28 листопада 2017 року державним виконавцем Микитюк Т.І. винесено постанову про арешт майна боржника. Державним виконавцем внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів. 04 грудня 2017 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: Запорізька обл., Василівський р., м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів27/2/74, з метою перевірки майнового стану, боржник був відсутній, зі слів сусідів боржник за данною адресою не проживає. 

При здійснені виконавчих дій було виявлено майно та в присутності понятих було складено акт опису та арешту майна, саме: 1/2 частина квартири, за адресою Запорізька обл., Василівський р., м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів27/2/74. 05 грудня 2017 року державним виконавцем на адресу боржника направлено копію акта опису та арешту майна. 

11 грудня 2017 року державним виконавцем зроблено електронні запити УПФУ та ДФЄУ. 

Відповідно до відповіді №1031951357 від 11 грудня 2017 року Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсію - інформація відсутня. Відповідно до відповіді №1031957059 від 11 грудня 2017 року Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформація відсутня. 

Відповідно до відповіді №1032004963 від 11 грудня 2017 року з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб - стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку та сум утриманого з них податку в ДРФО - інформація відсутня. 

Відповідно до відповіді №1032030356 від 11 грудня 2017 року з Державної податкової службі України про номери рахунків, відкритих у башсах та інших фінансових установах - стосовнс платників податків з таким податковим номером на обліку в органах ДПС не перебуває. 

12 грудня 2017 року державним виконавцем складено акт оцінки майна боржника та направлено боржнику. Після того як пройде строк для оскарження, пакет документів буде передано н погодження до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлінн юстиції у Запорізькій області. 

15 грудня 2017 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: Запорізька обл Василівський р., м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів27/2/74, з метою перевірки майнового стану, боржник був відсутній, зі слів сусідів боржник за данною адресою не проживає, зі слів сусідів боржник ОСОБА_3 перебуває за кордоном. Боржнику було залишено виклик на 23 грудня 2018 року. 

Боржник на виклик не з'явився. 17 січня 2018 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: Запорізька обл., Василівський р., м. Днінрорудне, пр. Ентузіастів27/2/74, з метою перевірки майнового стану, боржник був відсутній, зі слів матері боржника ОСОБА_5 вже значний період відсутній їй не відомо місце знаходження ОСОБА_3 будь-якого зв'язку з ним не має. 

На її думку він знаходиться за кордоном, її слова підтверджують сусіди. 15 лютого 2018 року державним виконавцем зроблено запит до Державної прикордоної служби України. 17 лютого 2018 року державним виконавцем зроблено запит до Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області. 

17 лютого 2018 року державним виконавцем зроблено запит до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області. 

17 лютого 2018 року державним виконавцем зроблено запит до Управління ДМС у Запорізькій області. 

Станом на 03 травня 2018 року залишок боргу складає 786683,80 грн. Боржник ОСОБА_3 неодноразово викликався на прийом до державного виконавця для надання відомостей відносно джерел доходів, а також встановлення заходів по сплаті суми боргу по вищевказаному виконавчому листу. Але боржник на виклики не з'являвся. На даний час виконавче провадження знаходиться на виконанні у державного виконавця Микитюк Т.І.

Боржнику неодноразово направлялись виклики до державного виконавця для встановлення та надання достовірних відомостей про джерела своїх доходів та майно, в тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб, а також встановлення заходів зі сплати заборгованості. Боржник до відділу не з'являвся для надання пояснень, хоча з матеріалами справи ознайомлений, про кримінальну відповідальність попереджений неодноразово, підтверджуючих документів про сплату суми боргу не надав, жодних заходів щодо погашення боргу не здійснює. Боржником заборгованість по виконавчим документам сплачується не в повному обсязі і в повному розмірі передбаченому нормами закону. Станом на момент звернення відділу ДВС до суду з відповідним поданням, заборгованість згідно виконавчого провадження складає 786683,8 грн.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції керуючись ст.438 ЦПК України та з огляду на вищевстановлені обставини, дійшов обґрунтованого висновку, про те, що боржник ОСОБА_3 переховується. Державним виконавцем неодноразово встановлювалося, що ОСОБА_3 відсутній за постійним місцем проживання.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Згідно ст.36 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Таким чином, підставою для внесення виконавцем подання є відсутність відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Так, судом встановлено, що згідно повідомлення Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області 20.12.2017 року ОСОБА_3 знято з реєстрації за адресою яка була вказана виконавчому листі а саме, Запорізька обл., Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів 27/2/74.

При цьому, як випливає зі змісту складених актів державного виконавця, в жодному випадку, не зважаючи на суть процесуальної дії виконавця, чи то вручення постанови, чи забезпечення виконання рішення, за вказаною адресою боржника виявити не вдалося.

Зокрема 04.12.2017 року та 15.12.2017 року, державним виконавцем здійснено неодноразовий вихід за місцем проживання боржника: Запорізька обл., Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів 27/2/74 такий захід не дав результатів оскільки боржник був відсутній за зазначеною адресою.

Тому, з огляду на вжиті державним виконавцем заходи, у останнього були достатні підстави вважати, що місце проживання чи перебування боржника не відомі, а суд першої станції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення подання державного виконавця.

Відповідно, державний виконавець зобов'язаний був вжити виключних заходів, спрямованих на таке виконання. Такі заходи повинні були бути здійсненні в терміни та бути адекватними суті зобов'язальних дій визначених рішенням суду.

Тому, зважаючи на те, що боржник не виконав рішення добровільно, вжиті заходи не дали результатів і будь-якої іншої інформації у виконавця не було, колегія суддів приходить до висновку, що внесення подання було підставним.

Посилання апелянта на те, що він не переховується і неодноразово звертався до державного виконавця та надавав пояснення не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи наявна інформація про те, що з останнього місця реєстрації ОСОБА_3 було знято, а інших місць реєстрації (перебування) ОСОБА_3 не відомо. Крім того, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що він не ухиляється від виконання рішення суду та з’являвся на виклики державного виконавця, як цього вимагає ст.. 81 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для її скасування чи зміни при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення подання.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 березня 2019 року.

Головуючий

Судді: