РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010р. справа № 2-1530/10

Харківський районний суд Харківської області у складі судді: САВЧЕНКО Г.М.

при секретарі: ЯМЩИКОВІЙ М.Ю.

розглянув у судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми:

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дійсним договір позики, укладений у вигляді розписки від 17.03.09р., між ним та відповідачем ОСОБА_2, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики від 17.03.09р. у розмірі 9180грн., збитки у сумі 500грн., судові витрати держмито у сумі 96,80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.03.2009 року відповідач взяв у нього в борг 9180 грн., що підтверджується розпискою, яку відповідач написав власноручно, у присутності ОСОБА_3 та зобов’язався повернути йому борг у сумі 9180 грн. до 17.04.2009 року, але у зазначений термін відповідач борг не повернув. Борг у сумі 9180 грн. відповідач йому не повернув а термін виконання зобов’язання минув 17.04.2009 року тому на підставі ст.16 ЦК України він вимушений звернутися до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів та для складання позовної заяви звернувся за юридичною допомогою.

В судове засідання з’явився представник позивача за довіреністю, який підтримав позовні вимоги, відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні 14.10.2010р. представник позивача за довіреністю в своїх поясненнях стверджував, що 17.03.09р. між ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 укладений договір позики, згідно умов якого ОСОБА_1 передав відповідачу в позику грошову суму у розмірі 9180 грн., а відповідач прийняв грошову суму та зобов’язався повернути гроші в строк до 17.04.09р. Про отримання грошей ОСОБА_2 написав письмову розписку від 17.03.09р. У встановлений договором строк відповідач зобов’язання не виконав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1, ч.2 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

       Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем, на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, до суду не наданий договір позики від 17.03.09р. та у своєму позові позивач не просить визнати дійсним договір позики, на підтвердження укладення якого та його умов може бути представлена розписка позичальника від 17.03.09р., не надав оригінал розписки позичальника від 17.03.09р.

Оскільки позивачем не виконано вимоги ст.60 ЦПК України, не надано до суду докази на підтвердження позовних вимог, суд вважає необхідним відмовити за ненаданням доказів у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору позики, укладеного у вигляді розписки від 17.03.09р., між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 17.03.09р. у розмірі 9180грн., збитків у сумі 500грн., судових витрат держмита у сумі 96,80грн. 50коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250грн.

Керуючись ст.ст.60, 208, 209,212, 213,215,218 ЦПК України,

ст.ст.23,1046,1047 ЦК України;

       ВИРІШИВ:

Відмовити за ненаданням доказів у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору позики, укладеного у вигляді розписки від 17.03.09р., між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 17.03.09р. у розмірі 9180грн., збитків у сумі 500грн., судових витрат держмита у сумі 96,80грн. 50коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250грн.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового [рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. [Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ        Г.М.САВЧЕНКО