Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #77894516



ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 березня 2019 року Справа №  280/661/19   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у м.  Запоріжжі Запорізької області, про зобов’язання вчинити певні дії,


ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивачі) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.  Запоріжжя (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі – ГУДКСУ у Запорізькій області) та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі – УДКСУ у м.Запоріжжі), в якому позивач просить суд зобов’язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.  Запоріжжі Запорізької області подання про повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5368,50 грн. сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2018, розташованої за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, буд.68/АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №5222, відповідно до квитанції за №0008698.

Ухвалою суду від 20.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником квартири розташованої за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, буд.68/АДРЕСА_1. Вказує, що під час операції з купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5368,50 грн. Проте, позивач вважає, що оскільки житло придбавалось ним вперше, то відповідно позивач звільнений від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до положень Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що для повернення надмірно сплачених коштів, у вигляді збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, проте, позивачу було необґрунтовано відмовлено у поверненні коштів.  Просить задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень вказано на те, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Зазначає, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно і тому не може сформувати подання без надання зацікавленими особами доказів придбання ними нерухомості вперше. Вказує, що оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження придбання житла вперше, то вважає, що позивачу було правомірно відмовлено у поверненні коштів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від третьої особи – УДКСУ у м.Запоріжжі до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження бюджетів надходжень за ККДБ 24140500 покладено на Пенсійний фонд України. Вказує, що органи Казначейства не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі подання контролюючого органу. Просить врахувати пояснення під час розгляду справи.

Від третьої особи – ГУДКСУ у Запорізькій області до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що оскільки відповідно до квитанції від 23.11.2018 №0008698 грошові кошти у розмірі 5368,50 грн. позивачем сплачено на рахунок державного бюджету м.Запоріжжя обслуговування якого здійснюється УДКСУ у м. Запоріжжі. Просить врахувати пояснення під час розгляду справи.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2018 року між ОСОБА_4 – продавець та ОСОБА_1 – покупець укладено договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, буд.68/АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.15-18).

Відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу квартири, за домовленістю сторін купівля-продаж здійснюється за 536850,00 грн.

Судом встановлено, що 23.11.2018 позивачем за квитанцією №0008698 від 23.11.2018 сплачено збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розмірі 5386,50 грн., тобто один відсоток від вартості придбаної квартири (а.с.22).

Позивач вважаючи, що ним помилково сплачено збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна звернувся до відповідача з заявою про повернення сплачених коштів. ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 06.02.2019 №1895/08.01 позивача повідомлено про неможливість надати подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, оскільки відповідач не володіє в повній мірі інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше (а.с.26).

Позивач не погодившись відмовою відповідача у внесенні подання про повернення коштів, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об’єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов’язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

В свою чергу, з наданої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта – фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), встановлено, що за позивачем не зареєстровано право власності на будь-які інші об’єкти нерухомості, крім кварти придбано за договором купівлі-продажу квартири від 23.11.2018 (а.с.23-24).

Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, на спростовування твердження позивача щодо придбання ним житла вперше, чи на підтвердження реєстрації права приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на об’єднане УПФУ покладено обов’язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні дійсно відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов’язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевикладена позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка була викладена в постанові суду від 13.12.2018 у справі №813/969/17.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд


ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (71240, Запорізька область, Чернігівський район, с. Богданівка, вул. Трудова, буд.67, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 41248629), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.168, код ЄДРПОУ 37941997) та Управління Державної казначейської служби України у м.  Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.168, код ЄДРПОУ 38025409), про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5368,50 грн. (п’ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 50 копійок) сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2018, розташованої за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, буд.68/АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №5222, відповідно до квитанції за №0008698.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 19.03.2019.



Суддя                                                                                                                    І.В. Новікова


 


 







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація