Справа № 2- 143

                                                                                                                                             2010 р.                                                                                                                                                                

                                               Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                          

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 11.  02.  2010 р.                                                                   Біляївського районного  суду

                                                                                          Одеської області.            

в складі; головуючого судді     Груца Є.Є.

при секретарі:   Самойлової Д.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка справу за позовом; Біляївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області до ОСОБА_1 представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської Ради, Біляївського району, Одеської області, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку, недійсним   суд,

                                                      В С Т А Н О В И В:        

       Позивач звернувся до суду з цією заявою і просить суд визнати недійсним та скасувати державний акт серії ІУ-ОД № 006259 на право власності на земельну ділянку від 14.05.2002 року, площею 7,97 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована за адресою: с. Кам’янка, Біляївського району, Одеської області, частка (пай) № 286,   виданий 14.05.2002 року ОСОБА_3 сільською радою на ім’я ОСОБА_1, а також визнати неправомірними дії ОСОБА_3 сільської ради по видачі вказаного державного акту відповідачці, і пояснив, що 14 травня 2002 року  ОСОБА_1 ОСОБА_3 сільською радою  був виданий державний акт серії 1У-ОД № 006259 на право власності на земельну ділянку, площею 7,97 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована за адресою: село Кам’янка, Біляївського району, Одеської області, частка (пай) № 286. В зазначеному державному акті вказані суміжні власники  землі і землекористувачі – ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до п. 1.12 „ Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, ст. 125 Земельного кодексу України, складання державного акта на право власності на земельну ділянку  при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї земельної ділянки. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) забороняється.

В порушення вказаних норм закону ОСОБА_3 сільська рада видала державний акт на право власності на землю ОСОБА_1 без фактичного встановлення меж земельної ділянки на місцевості межовими знаками довгострокового зберігання, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від 26.04.2002 року без підпису  жодного суміжного землевласника.

Державний акт серії 1У-ОД № 006259 від 14.05.2002 року на право власності на вищезазначену земельну ділянку був виданий ОСОБА_1 внаслідок наведених порушень закону, у зв’язку з чим він підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Про допущення ОСОБА_3 сільською радою та ОСОБА_1 суттєвих порушень вимог чинного земельного законодавства Біляївській міжрайонній прокуратурі стало відомо в жовтні місяці 2009 року, під час проведення прокурорської перевірки по зверненню директора ППА „Єдність” ОСОБА_6.

Згідно ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель основними завданнями Держземінспекції є організація та здійснення державного контролю за використанням і охороною земель. Пункт 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель встановлює, що Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань організує і здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства. Пунктом 10 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель передбачено, що Держземінспекція має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за використанням і охороною земель.

Статтею 121 Конституції України встановлено, що Прокуратура України здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлює, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) юридичних осіб, що вчиняються у відносинах з державою; формою представництва прокурором інтересів держави є звернення до суду з позовом про захист інтереси держави та про визнання незаконними правових актів.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнає і пояснила, що межові знаки спірної земельної ділянки встановлювались, але не збереглись, а крім того 07.07.2009 року по її заяві межа земельної ділянки була поновлена, був складений план перенесення земельної ділянки в натуру, і встановлені межові знаки.

            Голова ОСОБА_3 сільської Ради ОСОБА_7 позов визнає і пояснив, що земельні ділянки в натурі жодному власнику не виділялись і межові знаки не встановлювались, тільки складались відповідні документи про умовне їх встановлення.

       Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що  14 травня 2002 року  ОСОБА_1 ОСОБА_3 сільською радою  був виданий державний акт серії 1У-ОД № 006259 на право власності на земельну ділянку, площею 7,97 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована за адресою: село Кам’янка, Біляївського району, Одеської області, частка (пай) № 286. В зазначеному державному акті вказані суміжні власники  землі і землекористувачі – ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до п. 1.12 „ Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, ст. 125 Земельного кодексу України, складання державного акта на право власності на земельну ділянку при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї земельної ділянки. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) забороняється.

В порушення вказаних норм закону ОСОБА_3 сільська рада видала державний акт на право власності на землю ОСОБА_1 без фактичного встановлення меж земельної ділянки на місцевості межовими знаками довгострокового зберігання, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від 26.04.2002 року без підпису  жодного суміжного землевласника, а також поясненнями відповідача ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 які пояснили, що жодному громадянину села при видачі Державних актів на землю, в тому числі і ОСОБА_1 було видано без виділення земельної ділянки в натурі, без встановлення межових знаків, що є порушенням складання і порядку видачі Державних актів.    

       Таким чином суд вважає, що позов законний, обгрунтованний, підтверджується матеріалами справи і підлягає задовільненню.

          Суд вважає, що представник відповідача не надала суду доказів які б підтвердили її заперечення в тій частині, що земельна ділянка ОСОБА_1 була виділена в натурі і  встановлена межа довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

           Суд також вважає за необхідне роз’яснити відповідачці, що рішення суду не позбавляє її права власності на дану земельну ділянку і що  вона після встановлення межі в натурі і закріплення її довгостроковими межовими знаками встановленого зразка має право звернутись до відповідних компетентних органів з питання  отримання Державного акту на вказану земельну ділянку в установленому законом порядку.

     Керуючись ст. 10, 11, 60, 213-215, ЦПК України,  ст.ст.  1259, 1268   ЦК України,   суд,

                                                       В И Р І Ш И В:

      Позов Біляївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області до ОСОБА_1 представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської Ради, Біляївського району, Одеської області, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, задовольнити.

       Визнати недійсним та скасувати державний акт серії ІУ-ОД № 006259 на право власності на земельну ділянку від 14.05.2002 року, площею 7,97 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована за адресою: с. Кам’янка, Біляївського району, Одеської області, частка (пай) № 286,   виданий 14.05.2002 року ОСОБА_3 сільською радою на ім’я ОСОБА_1, а також визнати неправомірними дії ОСОБА_3 сільської ради по видачі вказаного державного акту відповідачці.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ:                                                                                                                      Груца Є.Є.