АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «Оберіг» с. Юрівка Козятинського району Вінницької області про розірвання договорів оренди землі,
за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства «Оберіг» на заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 липня 2009 року, -
встановив:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянського фермерського господарства «Оберіг» с. Юрівка Козятинського району Вінницької області про розірвання договорів оренди землі. Просила ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки (без номера), укладений 20.06.2003 року між нею та СФГ «Оберіг» та стягнути з відповідача на її користь всі понесені нею судові витрати.
Також в квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Селянського фермерського господарства «Оберіг» с. Юрівка Козятинського району Вінницької області про розірвання договорів оренди землі. Просив ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки (без номера), укладений 20.06.2003 року між ним та СФГ «Оберіг» та стягнути з відповідача на його користь всі понесені ним судові витрати.
У хвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.07.2009 року дані позови об’єднані в одне провадження.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на наступне.
20.06.2003 року між ОСОБА_1 на СФГ «Оберіг» укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,40 га строком на 10 років, тобто до закінчення червня 2013 року.
Також, 20.06.2003 року між ОСОБА_2 на СФГ «Оберіг» укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,44 га строком на 10 років, тобто до закінчення червня 2013 року.
Даними договорами було встановлено орендну плату в сумі 606 гривень в рік, яка повинна сплачуватись не пізніше з 01.09. по 01.12 кожного року. Крім того, пунктом 2.2.2 договорів зазначено, що розмір орендної плати не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. На момент укладання договору цей розмір становив 1,5 відсотка від вартості землі. На даний час цей розмір визначений законодавством не нижче ніж 3 відсотки від вартості земельної ділянки.
Пунктом 2.2.6 цих договорів встановлено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату виплати, відповідно до рівня інфляції національної валюти України.
Позивачі вважають, що взяті на себе договорами зобов'язання відповідач належним чином не виконує. Замість грошей, відповідач розраховується з ними цукром, зерном, за цінами, які перевищують ринкові. Розрахунок проводиться з запізненням. За 2008 рік орендар розрахувався з ними лише в кінці лютого 2009 року. Індексація орендної плати не проводиться, розмір орендної плати не переглядається.
Позивачі усно і письмово зверталися до відповідача з приводу необхідності внесення змін до договорів в частині збільшення орендної плати та приведення її у відповідність до чинного законодавства. Проте відповідач від одержання рекомендованого листа відмовився та усно заявив, що нічого змінювати не збирається.
Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.07.2009 року позови задоволено частково.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 20 червня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Оберіг» с. Юрівка Козятинського району Вінницької області на земельну ділянку, розміром 3,4 га розташовану на території Юрівської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Стягнуто з СФГ «Оберіг» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн.50 та 7 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Повернуто ОСОБА_1 зайво сплачене державне мито в сумі 64 гривні 50 копійок відповідно до квитанції № 45 від 21 квітня 2009 року, та повернути 22 гривні 50 копійок зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до квитанції № 43 від 21 квітня 2009 року.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 20 червня 2003 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ «Оберіг» с. Юрівка Козятинського району Вінницької області на земельну ділянку, розміром 3,44 га, розташовану на території Юрівської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Стягнуто з СФГ «Оберіг» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 грн.50 та 7 гривень 50 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Повернуто ОСОБА_2 зайво сплачене державне мито в сумі 64 гривні 50 копійок відповідно до квитанції № 59 від 21 квітня 2009 року, та повернути 22 гривні 50 копійок зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до квитанції № 57 від 21 квітня 2009 року.
В позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до СФГ «Оберіг» про стягнення судових витрат за надання правової допомоги – відмовлено.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08.10.2009 року заяву СФГ «Оберіг» про перегляд заочного рішення суду від 21.07.2009 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі СФГ «Оберіг» просить рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.07.2009 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивачі апеляційну скаргу не визнали та заперечили проти її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, а також на законність рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції встановив наступні обставини та виходив з того, що відповідно до укладених 20.06.2003 року між позивачами і відповідачем договорів оренди належних позивачам на праві власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема до п.п. 2.2.1, 2.2.4 зазначених договорів орендна плата за користування земельною ділянкою визначена в розмірі 1,5 відсотка від вартості землі (606 гривень) і сплачується орендарем щорічно в період з 1 вересня по 1 грудня.
Відповідно до п. 2.2.2 зазначених договорів розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.2.3 зазначених договорів форми орендної плати за оренду однієї земельної ділянки на один рік, які встановлюються за домовленістю сторін, приведено в додатку 1 до договору. В додатку 1 до договорів, які підписані сторонами, передбачено грошову, натуральну і відробіткову форми орендної плати, проте, розмір платежів по кожній із зазначених форм орендної плати в цих додатках не зазначено і навіть не визначався.
Відповідно до п. 3 зазначених договорів оренди землі орендар зобов'язаний вчасно сплачувати орендну плату, визначену у договорі.
Відповідно до довідок відділу держкомзему у Козятинському районі нормативна грошова оцінка належних позивачам земельних ділянок складає 47956 грн. 33 коп. кожна земельна ділянка 3 моменту укладання договору оренди земельної ділянки відповідач сплачує позивачам орендну плату з розрахунку 1,5 відсотка від вартості землі.
Однак, відповідно до Указу Президента України № 92 від 2 лютого 2002 року (зі змінами) плата за оренду земельних ділянок з вересня 2008 року встановлена в розмірі не менше 3% від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.
Виходячи із вказаного розмір орендної плати за користування земельною ділянкою позивачки з вересня 2008 року має складати не менше як 1438 грн. 69 коп. в рік.
Судом встановлено, що відповідач не виконує умови п. 2.2.2 зазначених договорів і всупереч положенням даного Указу Президента України продовжує сплачувати позивачам орендну плату в розмірі, встановленому при укладанні договорів оренди -1,5 відсотка від вартості земельної ділянки, від перегляду розміру орендної плати ухиляється, чим істотно порушує умови договорів, що підтверджується додатком до договору.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки дані твердження не знайшли свого підтвердження, повністю спростовуються зібраними судом доказами та встановленими відповідно до них судом першої інстанції фактичними обставинами справи та визначених відповідно до них правовідносин.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною1 ст.32 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також, на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов підставного висновку щодо заявлених в суді вимог, правильно застосувавши при цьому норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права. Ухвалюючи дане рішення, суд виходив з доводів і заперечень сторін, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, повно з’ясувавши обставини справи.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Оберіг» відхилити.
Заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 липня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун