Справа №   1-18/10  

П О С Т А Н О В А  

12 січня 2010 року                                                                          смт. Романів  

  Суддя Романівського районного суду Житомирської області   Бабич С.В., при секретарі Папуші А.С., з участю прокурора  Гарасима С.Й., при попередньому розгляді кримінальної справи по обвинуваченню:  

  ОСОБА_1  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  одруженого, працюючого Довбиським селищним головою, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-  

за ст.ст.  364 ч. 1, 366 ч. 1, 368 ч. 2 КК України,-  

  В С Т А Н О В И В:  

  Підсудність даної кримінальної справи  Романівському районному суду визначена постановою виконуючого обов»язки голови апеляційного суду Житомирської області від 10.12.2009 року.  

Підстав для закриття справи або її зупинення не встановлено.  

Обвинувальний висновок складено відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.  

Підстав для скасування або зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає.  

  Обвинуваченим ОСОБА_1 під час судового засідання була подана заява, в якій містяться клопотання про закриття кримінальної справи у зв»язку з відсутністю  в постанові про її порушення приводу до її порушення, а також про направлення даної кримінальної справи для додаткового розслідування у зв»язку з необхідністю вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності  осіб, які проводили оперативно-розшукові заходи щодо нього, прокурора, який порушував щодо нього кримінальну справу, а також суддів, які приймали участь у розгляді даної кримінальної справи.  

  Клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягають з огляду на таке.  

Відповідно до ст. 94 ч. 1 КПК України одним із приводів до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення громадян.  

В матеріалах кримінальної справи (т. 1 а.с. 6) міститься протокол прийняття усної заяви ОСОБА_2 про вимагання ОСОБА_1 хабара.  

Незазначення даного приводу у постанові про порушення кримінальної справи, на переконання судді, не свідчить про її незаконність.  

  Відповідно до ст. 246 ч. 2 КПК України повернення справи на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий.  

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи щодо осіб, яких просить притягнути до кримінальної відповідальності обвинувачений, суддя враховує, що відповідно до ст. 26 ч. 1 КПК України в одному провадженні можуть бути об»єднані справи по обвинуваченню декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Оскільки особи, яких просить притягнути до кримінальної відповідальності обвинувачений, спільної участі у вчиненні злочинів, які інкримінуються останньому не приймали, справи щодо них можуть бути розглянуті в окремому провадженні.  

  Разом з тим, суддею виявлено допущення прокурором, який проводив досудове слідство, таких порушень вимог Кримінально-процесуального кодексу України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.  

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що відповідно до заяви підозрюваного ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 95) та протоколу  роз»яснення останньому права на захист (т. 1а.с.98),  без виконання вимог ст. 44 ч. 5 КПК України, тобто без винесення відповідної  постанови, 4 серпня 2008 року слідчим  до участі в справі в якості захисника фактично був допущений адвокат ОСОБА_3  

В подальшому вказаний адвокат приймав участь у справі в якості захисника ОСОБА_1 як під час проведення досудового слідства, так і під час судових розглядів кримінальної справи   в судах першої та апеляційної інстанцій.  

Після направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, відповідно до ухвали апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року, адвокат ОСОБА_3 також приймав участь у слідчих діях в якості захисника ОСОБА_1, про що свідчить відповідний протокол додаткового допиту обвинуваченого  (т.3 а.с.15).  

14 жовтня 2009 року при роз»ясенні прокурором Баранівського району обвинуваченому  ОСОБА_1 права на захист (т. 3 а.с. 102), останній заявив, що послуг захисника не потребує та буде захищати себе сам, тобто фактично відмовився від раніше запрошеного захисника ОСОБА_3  

Згідно ст. 46 ч. 2 КПК України при відмові від захисника слідчий повинен був скласти протокол з зазначенням мотивів такої відмови,  з»ясувати та оцінити чи не була така відмова вимушеною, а також, за наявності підстав для прийняття відмови від захисника, винести відповідну постанову.  

Вказані вимоги закону прокурором були проігноровані, що беззаперечно свідчить про порушення права обвинуваченого на захист.  

За таких обставин  дана кримінальна справа не може бути призначена до судового розгляду  та підлягає поверненню на додаткове розслідування.  

Керуючись ст.ст. 237, 244, 246 КПК України,-  

  П О С Т А Н О В И В :  

  Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1, 368 ч. 2 КК України направити прокурору Баранівського району для додаткового розслідування.  

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Житомирської області.  

    Суддя                                                                С.В.Бабич